Центр зв’язку та управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України розташований у Переяславі на вулиці О. Богданова, 11 (мікрорайон Підварки). Він виконує завдання щодо забезпечення керівництва ДСНС України всіма видами зв’язку та забезпечує функціонування загальнодержавної системи централізованого оповіщення.
Днями там побувала кореспондентка Переяслав.City.
"Два, а то й три рази на рік подорожуємо Україною"
Михайло Римар, начальник центру зв’язку та управління
На охайну територію Центру (вона займає 2,7 га) проходжу через контрольно-пропускний пункт. Поблизу штабу управління ростуть високі розлогі ялини. Ошатності території додають і ретельно доглянуті клумби. Є тут і кілька дерев’яних альтанок, вони обвиті виноградною лозою.
– В альтанках ми відпочиваємо у вільний від роботи час, – каже начальник ЦЗУ Михайло Римар, 56 років. – Приємно відзначити, що ніхто зі службовців та й наших відвідувачів на території Центру не палить. Ну а так охайно у нас, бо частенько тут порядкуємо, а ще дотримуємося простого правила: "Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять". Техпрацівниці ж прибирають лише у службових приміщеннях.
У штабі пересувного пункту зв’язку під час ліквідації масштабної пожежі на Харківщині
У робочому кабінеті Михайла Анатолійовича на видному місці розставлені сувенірні тарілки із зображеними на них місцевостями України.
Особовий склад центру після вибуху житлового багатоповерхового будинку на Позняках в Києві влітку цього року
– У нашого колективу є гарна традиція – два, а то й три рази на рік подорожувати нашою країною, – говорить Михайло Римар. – На згадку про ту чи іншу поїздку купуємо іменну тарілку міста чи села, в якому побували. Найчастіше їздили в Карпати. Вже піднімалися на Говерлу і Петрос. Цьогоріч планували підкорити вершину гори Хомяк, але на заваді стала коронавірусна епідемія.
Пересувний пункт управління є єдиним у нашій країні
Олександр Толочко та Вікторія Кондусь – медики центру зв’язку
В окремому приміщенні розміщена їдальня з просторим банкетним залом, який до карантину здавався в оренду для проведення весіль та інших святкових заходів. Сніданок, обід і вечеря працівникам центру обходиться у якихось 67 грн. Шеф-кухаркою тут працює Катерина Акуленко, а кухарками – Наталія Неміш та Лариса Хараджі.
– Деякі продукти харчування (крупи, борошно, цукор, олію, чай тощо) закуповуємо за системою «Прозорро». А ось м’ясо та "молочка" до їдальні постачається із власного господарства, яке тримаємо в урочищі Гать, – сказав Михайло Римар.
Центр налічує 20 одиниць різної техніки. У грудні 2018 року він поповнився сучасним пересувним пунктом управління, який призначений для забезпечення автономної роботи спеціальної урядової комісії з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій поблизу цих зон.
– Цей пересувний пункт управління наразі є єдиним у нашій країні, – зазначає Михайло Анатолійович. – Він надає можливість проводити відеоконференції та здійснювати повітряну розвідку, забезпечувати відеотрансляції з місця надзвичайної ситуації в режимі реального часу з використанням безпілотника. Екіпаж пересувного пункту складається із шести осіб. За потреби до роботи залучається значно більше службовців, які навчені на ньому працювати. Через кілька місяців ми маємо отримати мікроавтобус для перевозу екіпажу з обслуговування пересувного пункту.
Центр також забезпечує захист населення та територій у разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного, природного і воєнного характеру. Прикладом такої діяльності є дії особового складу центру після вибуху житлового багатоповерхового будинку на Позняках в Києві влітку цього року або під час нещодавніх масштабних пожеж на Харківщині та Луганщині.
Олександр Коцар відповідальний за тренажерний зал
– Довжина пересувного пункту зв’язку сягає 16,5 метра, а разом з автомобілем, до якого його причіплюють для перевезення з місця на місце, – близько 20 метрів. Цю габаритну техніку майстерно водить дорогами Віталій Нечаєв, навчався спеціально, – сказав Михайло Римар.
– Пам’ятаю, як сталася масштабна пожежа на Харківщині, то в дорогу ми вирушили о сьомій вечора, і вже о шостій ранку були на місці події і відразу приступили до розгортання штабу, – сказав заступник начальника пересувного пункту зв’язку Вадим Панченко.
"Нас покажуть у фільмі "Виклик"
Наталія Неміш готує обід зв’язківцям
Колектив пункту охорони здоров’я очолює лікар-терапевт Олександр Толочко. Фельдшером тут працює Вікторія Кондусь, а медсестрою – Ірина Артюх. У цій споруді є кімната лікаря, кімната прийому хворих, кабінет лікувальних процедур, перев’язочно-процедурний кабінет та кімната для зберігання медикаментів. Працівників центру, у разі потреби, лікують безкоштовно.
Є в центрі власна газова котельня та свердловина для видобутку води. Гордістю центру є спортивно-оздоровчий комплекс із сучасними близько двадцятьма тренажерами. Займатися в ньому дозволяється лише працівникам центру та їхнім сім’ям.
– Зв’язківці, бува, цілими родинами приходять сюди задля занять фізкультурою. В оренду ж ці тренажери не здаємо, як нас про це не просять, – сказав відповідальний за тренажерний зал Олександр Коцар, який працює в центрі ще й водієм-елекриком.
На базі центру регулярно проводяться навчально-методичні збори фахівців служби цивільного захисту по різним напрямкам діяльності ДСНС України. Варто також зазначити, що персонал центру бере активну участь у спортивному, суспільно-громадському житті та благоустрою Переяслава. Щодня працівники та особи рядового і начальницького складу центру заступають на чергування та професійно виконують великий об’єм роботи, знаючи, що і від їхньої праці залежить ефективність діяльності ДСНС України.
У вересні ц. р. особовий склад та штатна техніка пересувного пункту управління брали участь у пожежно-тактичних навчаннях, які проводилися в Києві.
– Під час цих навчань ми посприяли телевізійному каналу "Україна" у зйомках окремих сюжетів до фільму "Виклик", у якому йтиметься про Державну службу з надзвичайних ситуацій. Прем’єра цієї 40-серійної стрічки відбудеться у листопаді цього року, – повідомив Михайло Анатолійович.
Дещо з біографії Михайла Римара
Народився Михайло Анатолійович у жовтні 1964 року в німецькому місті Дрезден (його батько був військовим і тоді саме там ніс службу). Коли йому виповнилося півтора року його, на жаль, вже покійні батьки переїхали до Мінську. Там він закінчив школу і вступив до Новочеркаського вищого командного училища зв’язку, де за чотири роки навчання здобув вищу військову освіту.
– До Переяслава я зі своєю сім’єю переселився у 1986 році, коли за направленням потрапив до вузла зв’язку для обслуговування командного пункту начальника штабу УРСР. Кілька років я обіймав посаду командира учбового взводу. Начальником центру зв’язку та управління став понад десять років тому.
Свого часу тут працювала й моя дружина. Між іншим, зі своєю Наталією я знаюся ще з дитячого садочку. З нею я вчився і в одному класі, з нею я потрапив і сюди на службу. Щоправда Наталія 22 роки прослужила тут офіцером, – сказав Михайло Римар.
Подружжя Римарів має двох дорослих доньок: Аліна Литвин закінчила юридичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка, а Катерина Римар наразі проходить магістратуру в Київському національному економічному університеті.
