День святого Георгія Побідоносця (це свято щорічно відзначається 6 травня) для жителів Горбанів є особливим. У їхньому селі є стародавня криниця (гідрологічна пам’ятка місцевого значення), яка освячена на честь великомученика Георгія. Розташована вона на березі річки Супій в урочищі Гай. Щосвята біля криниці збирається багато селян та гостей, щоб помолитися, посмакувати цілющою водою та набрати її із собою.
Цьогоріч обряд освячення води у Свято-Георгієвській криниці (як і завше, його провів настоятель місцевої церкви отець Василій) відбулося на день Георгія в особливо святковій атмосфері. А інакше й бути не могло! Адже в березні цього року завдяки родині Надії Юсупової, уродженки Горбанів, власниці будівельної кампанії НВО БУД, криниця та чимала територія навколо неї набули надзвичайно ошатного вигляду.
Під час урочистостей голова Ташанської ОТГ Василь Вовчанівський щиро подякував Надії Петрівні та її сину Андрію Юсупову (у будівельній компанії НВО БУД він – директор з виробництва) за повну реставрацію пам’ятки та висловив сподівання, що горбанівці та їхні гості шануватимуть працю тих, хто створив у цій місцині по-справжньому райський куточок.
А зроблено тут завдяки меценатству родини Юсупових немало: розчищено чагарники, облаштовано велосипедну парковку, змайстровано добротні дерев’яні східці (криниця розташована в яру) із 191 сходинкою та трьома майданчиками з лавочками для перепочинку, розчищено русло джерела, замінено накриття над криничкою, біля кринички встановлено дубовий хрест та дві добротні лавочки, змайстровано оригінальну альтанку із великим столом та лавочками.
На цьому ж майданчику встановлено стенд, на якому, окрім інших інформаційних повідомлень, розміщено оригінал сертифікату аналізу води в криниці. Це все обгороджено дерев’яним парканом. Ошатності цій зоні відпочинку додає ще й оригінальна годівничка для білочок, адже їх тут багато.
Привітав присутніх зі святом Георгія та з оновленням криниці й староста Горбанів Віталій Пасіка. Він висловив сподівання, що до неї навідуватимуться не лише жителі Переяславщини, а й подорожувальники. А щоб туристам було легше знайти цю пам’ятку природи, у Горбанях встановили відповідні вказівники.
Легенду про криничку, якою з XVIII століття опікувалися нащадки Куликівського роду, розповіла ведуча Ольга Онопрієнко. Вона також подякувала благодійникам Юсуповим за проведений благоустрій цієї зони відпочинку, в якому брала участь особисто.
– Ініціатором облагородження кринички є моя мама – Юсупова Надія Петрівна, – зауважив Андрій Юсупов. – Я її ідею охоче підтримав і виділив матеріал для будівництва. І тому тут все, на що не глянь, професійно виготовлено лише з дерева.
– Ідея провести капітальну реконструкцію цієї території у мене виникла спонтанно, – зізнається Надія Юсупова. – Я народилася і виросла в Горбанях. Нині живу в Києві. Під час карантину зі своєю сім’єю частенько гостювала у свого батька – Білогруда Петра Івановича (він живе в цьому селі). До цієї кринички у компанії своїх рідних приходили задля прогулянки. А одного дня (це було на початку цього року), коли спускалися до криниці незручними земляними сходами, захотілося тут все облагородити.
З Андрієм обговорили, як все тут має бути й взялися за роботу. Як зараз пам’ятаю, ініціативою кардинально змінити цю місцину я поділася із Василем Вовчанівським на другий день Різдва Христового, 8 січня. Він також охоче її підтримав і зробив все, аби нашій роботі ніщо не завадило. Провели її у березні. На це витратили рівно 25 днів. Основні роботи тут виконали працівники нашої будівельної компанії. Вдячна я і небайдужим жителям села, які взяли участь у суботнику. Щиро зичу, аби свята вода з криниці додавала сил і здоров’я усім, хто її питиме. А ще дуже хочеться, аби це надзвичайне місце було завжди чистим та ошатним, щоб ніхто тут не смітив.
– Цю криницю ми, активісти села, періодично чистили, починаючи із 1982 року, – згадує жителька Горбанів Галина Морозова, 62 роки. – Воду вибирали чоловіки, а жінки її відносили подалі від криниці. Виливала воду і я. Одного разу за такою роботою я помітила невеличкий кругленький предмет. Відразу зрозуміла, що то старовинна копійка. Вона була 1814 року випуску. Шкода, що не збереглася. Її загубили мої діти, коли гралися нею.
– Я пишаюся сім’єю доньки Надії, що зробили таку гарну справу для нашого села. Нехай вода з кринички п’ється усім на здоров’я, – сказав Петро Білогруд, 85 років.
Після освячення криниці усі присутні з неабияким задоволенням смакували цілющою водою та набирали її в пляшки, щоб пригостити удома своїх рідних і близьких.
Найсвіжіші новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
