Центр зв’язку та управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України розташований у Переяславі на вулиці О. Богданова, 11 (мікрорайон Підварки). Його завдання – забезпечення керівництва ДСНС України всіма видами зв’язку, а також забезпечення функціонування загальнодержавної системи централізованого оповіщення.
Вже понад десять років там служить переяславка Оксана Нечай (46 років). Вона займає посаду начальника зміни вузла зв’язку, має звання капітана.
«Працювати у Центрі зв’язку дуже подобається»
– Про тонкощі своєї професії розповідати не буду, бо це є конфіденційна інформація, – зазначає Оксана Вікторівна. – Лишень скажу, що працювати у Центрі зв’язку мені дуже подобається. Вважаю, що наш великий трудовий колектив є дружним і згуртованим завдяки нашому, не побоюся цього слова, суворому, але справедливому керівнику – Римару Михайлу Анатолійовичу. Він ніколи і нікому не відмовляє у допомозі як у робочих, так і особистих питаннях. Михайло Анатолійович робить усе, аби нам комфортно було нести службу. А ще, бачили б ви, як весело та цікаво проходять у нас суботники. За ініціативи Михайла Анатолійовича наш колектив часто подорожує просторами нашої неньки-України. Нещодавно, для прикладу, мої колеги відвідали Чорнобиль.
Оксана Нечай – уродженка цього поліського міста. До Переяслава переїхала зі своїми батьками та братом у 1986 році, через аварію на атомній станції.
– Тато обрав саме Переяслав, – згадує Оксана Вікторівна. – А познайомився тато з цим прекрасним містом-музеєм, ще до аварії на ЧАЕС. І коли постав вибір, де розпочати нове життя, він назвав Переяслав. На жаль, батька вже немає серед живих. Тато був ліквідатором аварії на Чорнобильській станції.
Я до Переяслава приїхала в десятирічному віці. Тоді наша багатоповерхівка на Грушевського, 57 ще добудовувалася, і ми певний час жили в кімнаті гуртожитку педучилища. Коли розпочався навчальний рік, я пішла до п’ятого класу п’ятої школи. Тим часом мій брат Олександр поїхав на навчання до технікуму в Ірпені. Наступного навчального року я перейшла до шостої школи, а десятий клас закінчила в другій. Ото так я походила школами Переяслава. Нагадаю, сьому школу будували вже в 90-ті.
Поганий той солдат, який не мріє стати генералом
Свого часу Оксана Нечай закінчила університет імені Григорія Сковороди, отримала диплом вчителя історії та народознавства. Однак за фахом попрацювати не довелося, бо вийшла заміж і народила доньку Валерію, а потім – сина Івана. Після декретної відпустки певний час працювала в приватній торговельній фірмі.
– Умови праці мене там не влаштовували, і тому на початку 2008 року я працевлаштувалася на Вузол зв’язку Міністерства надзвичайних ситуацій України, який у 2019 році перейменували на Центр зв’язку та управління ДСНС, – розповідає про свою трудову діяльність. – У 2011 році пройшла спеціальну атестацію і мене призвали на службу. Того ж року я вступила до Київського коледжу зв’язку. Через чотири роки навчання отримала профільну освіту.
Після коледжу зв’язку Оксана Нечай заочно закінчила Державний університет телекомунікацій, де здобула спеціальність інженера в галузі електроніки та телекомунікаційних систем і мереж. Наразі в тому ж виші вона здобуває спеціальність за профілем «технічні засоби захисту інформації».
Перше офіцерське звання – лейтенанта – Оксана Нечай отримала у 2013 році. Тоді її й призначили начальником зміни вузла зв’язку. Капітаном стала за вислугою років.
17 вересня цього року, коли відзначали День рятівника, Оксану Вікторівну нагородили медаллю «10 років сумлінної служби». Ще вона має почесну грамоту. Це заохочувальна відзнака ДСНС України за підписом голови Миколи Чечоткіна. На моє запитання, чи мріє про підвищення військового звання, не задумуючись, відповіла:
– Поганий той солдат, який не мріє стати генералом. А чи отримаю я вище звання, життя покаже. Користуючись нагодою, вітаю усіх захисників і захисниць України з Покровою Божої Матері та Днем козацтва. Бажаю усім нам, аби вже швидше скінчилася війна на сході нашої країни та згинув коронавірус, – сказала Оксана Нечай.
Найсвіжіші новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
