Три первинних мисливських колективи Переяславщини за підтримки спонсорів придбали та випустили на початку осені в угіддя нашого району 330 фазанів. Про цю акцію, націлену на відродження у природному середовищі поголів’я красивих відомих птахів розповів голова Переяслав-Хмельницького осередку УТМР Іван Радіоненко.
Об’єдналися три мисливських колективи
Серед мисливців ідея виникала з того, що, буваючи на полюванні в інших регіонах країни, серед різноманіття тамтешньої птиці вони зустрічали і фазанів. У нас же цієї птиці у природі практично не зустрічалося. Тож члени товариств села Стовп’яги та міського "Дуплет" минулого літа провели збори, обговорили ситуацію, склалися власними коштами (по 500 грн з людини) і придбали у фазанарії міста Бровари 100 голів птиці (по 250 грн за одну). Для розведення брали як молодняк, так і маточне поголів’я. Одночасно мисливці села Пологи-Вергуни також вирішили на своїх зборах скластися коштами, щоб придбати фазанів. Для них у цьому намірі спонсорами стали брати-фермери Роман та Олександр Кузьменки. У розпліднику на Дніпропетровщині вони придбали 230 голів цієї птиці.
– Хочемо розмножити у нас цей вид, – сказав голова райради мисливців. – Проте, щоб це мало успіх, потрібно мати ряд умов. Гніздяться фазани в густих заростях чагарників, очерету або бур'янів, звичайно недалеко від води. Суцільних лісів вони уникають, але на узліссях селяться охоче. Найпридатніші для гніздування фазанів такі місця, де густі зарості чергуються з відкритими ділянками. На території України зараз вони є переважно в південних та південно-східних районах, на Закарпатській рівнині.
Зазначив, що у нас, на жаль, таких умов не достатньо. Тож виживати фазанам буде не просто. Поділився, що років з десять тому за кошти райради УТМР вже привозив 306 голів. Випустили в угіддя. Проте птиця, як видно, не прижилася. Бо, крім того, що фазанам потрібні належні умови для проживання, достатня кормова база, у них ще й немало природних ворогів – лисиці, єнотовидні собаки, норки, сови, коршуни. Ну, і, звісно ж, не пропускали таких "трофеїв" і деякі мисливці. Тож поступово за два роки з того, що тоді завезли, не залишилося практично нічого.
"І прошу, і наказ видав, щоб не стріляли фазанів"
– Я виступав на зборах мисливських колективів, – зазначив, – розповідав про попередній невдалий довід розведення фазанів. Ну що ж, вирішили зробити ще одну спробу. Потрібно буде потурбуватися про їх підгодовування. Особливо, якщо буде сніжна зима, вдарять морози. Обов’язково потрібно буде і охороняти цю птицю. Займатиметься цим і єгерська служба, і мисливці обіцяли наглядати, чергувати.
З 7 листопада традиційно відкривається сезон полювання на хутрових звірів. На зайчиків триватиме до 27 грудня, на лисицю – до 28 лютого. Він матиме додаткові ризики і для поголів’я фазанів. Адже, коли мисливці і місцеві, і приїжджі вийдуть в угіддя на свої промисли, по чому там вони стрілятимуть, виявити буде непросто. Між тим Іван Радіоненко попередив, що за полювання на фазанів з боку УТМР будуть накладатися дуже солідні штрафи, а з боку тих, хто вклав у їх закупівлю власні кошти, може бути ще більш суттєве покарання…
З іншого боку висловив сподівання, що не лише мисливці трьох товариств, а й інші, в тому числі і зоозахисники, з розумінням поставляться до бажання відродити популяцію фазанів на Переяславщині. Адже врешті-решт вони можуть не просто збільшити різноманіття тваринного світу, прикрасити собою природу нашого краю, ці птахи ще й досить корисні для сільгоспугідь. Поїдають різноманітних шкідників, комах.
Випустили фазанів потрохи в багатьох місцях району, де є лози, очерет, вода. Вони пішли освоювати нові місця свого проживання. Оскільки до цього їх виводили, вирощували у штучних умовах розплідників, акліматизуватися в дикій природі, де потрібно буде вже самостійно і від хижаків ховатися, і їжу добувати, і гнізда робити, буде непросто. Тому особливо бережного ставлення, захисту від людей вони потребуватимуть упродовж цього першого періоду.
– Після того, як їх вже випустили в угіддя, деякі мисливці потім розповідали, що проїжджали в тих місцях, а вони бігають по дорозі, – сказав. – Поки що не бояться людей. Люди ж їх годували до цього. Та й не знають, що треба ховатися в кущах, бо на дорозі або вб’ють, або задавлять. Якщо вони приживуться і навесні наступного року виведуть нове поголів’я, то ті фазани, звичайно, будуть вже більш пристосовані до природних умов. Та поки що дуже важливо, щоб вони перезимували. А з часом, коли розмножаться, у нас в районі буде гарне полювання не лише на дику качку, як зараз, а й на фазанів.
У тваринного світу і дикого, і свійського новий хижак – бродячі собаки
Щодо природних хижаків, які є загрозою для фазанів, то їх, на думку Івана Радіоненка, бажано було б звести до мінімуму. Проте в останні роки для дикого тваринного світу, і не лише для нього, виникала нова загроза – бродячі собаки. Зараз законом забороняється їх відстрілювання, тому їх кількість постійно збільшується. І поки що це – проблема, яка не має вирішення. Так, захисники цих тварин намагаються і стерилізувати собак, і притулок для них будують. Для них виділяються значні бюджетні кошти. Проте бродячим собакам потрібно постійно харчуватися. Тож вже бували випадки, коли, збираючись у зграї, вони нападали на свійських тварин.
– Особисто проживаю у приватному секторі в районі асфальтового заводу там, де зараз притулок, – сказав Іван Олександрович. – На городі бігали кури. То оці собаки розірвали дев’ятнадцять штук. У сусідки – одинадцять за раз. Ні індикам, ні курям, ні каченятам немає спокою від них. Навіть на корову напали, яку люди прив’язали на пастівнику. Порвали ноги, вим’я. Добре, що працівники "Агрошляхбуду" побачили та похватали арматуру, побігли і відбили. Божу кару там роблять людям.
За його словами, схожа ситуація не лише у місті. І в селах, і понад Дніпром є багато дач. Поки люди там живуть тримають собак. Їдуть до Києва собак кидають. Вони стають бродячими. Полюють за дикими тваринами, розривають і козенят, і зайченят. Словом, складається враження, що в природі вони, як хижаки, поступово заміняють собою вовків.
