У Студениках на дільниці в будинку культури станом на 14:00 проголосувала третина виборців із понад 900 зареєстрованих. Про це журналістові Переяслав.City розповіла голова дільничної виборчої комісії Олеся Крамаренко.
Додала, що стабільно щогодини голосують приблизно 45 людей. З 9 до 11 години був пік відвідуваності, біля дверей стояла черга. До кімнати, де проходить голосування, через карантинні обмеження одночасно запускають не більше 9 осіб. Перед цим кожному виборцеві проводять температурний скринінг. Людей з температурою або явними ознаками захворювання необхідно провести до спеціальної кабінки для голосування, вона позначена червоним хрестом. В урну з такою ж позначкою вони повинні вкинути й свої бюлетені (у Студениківській ОТГ їх чотири). Проте на цій дільниці ні в кого температура не перевищувала норму.
По обіді скупчення виборців немає
Після обіду традиційно приходить голосувати більше молоді. 29-річний Дмитро Денисюк приїхав аж із Цибель, поспілкувався із журналістом:
– До Цибель я переїхав п’ять років тому, моя дружина звідти. А сам я родом зі Студеників і, звичайно ж, досі хвилююся, щоб тут все було добре. Тим паче, тут живуть мої батьки, брати, сам я у Студениках прописаний. Змінювати місце голосування за місцем проживання навіть не планував – це ж ще один привід приїхати додому, побачитися з рідними. Я ніколи не пропускаю вибори, для мене це принциповий момент. Якщо нам самим буде байдуже, то тоді точно нічого не змінюватиметься на краще.
У бюлетенях не побачив, за кого можна проголосувати в районну та обласну раду: купа партій, купа прізвищ, нікого з них не знаю. Довелося просто зіпсувати бюлетені. А от серед кандидатів на голову ОТГ та депутата сільської ради для себе фаворитів визначив давно. Щодо бюлетенів – це страшне. Я молодий, і то просив пояснити, як правильно все заповнювати. А як людям старшого покоління? Звичайно, простіше просто проголосувати за партію та й усе. Але при цьому все-таки є тут і перевага: можна підтримати конкретну людину із партії.
Робота комісії проходить спокійно
Поки ми розмовляли із виборчої дільниці поволі виходила бабуся із ціпочком, приговорювала: “Та хіба це вибори? От раніше справжні вибори були. І баян був, і у всіх свято, співали, танцювали. А це – аби щиталося”.
Біля будинку культури сидить волонтерка з бланками з п’ятьма запитаннями від Президента України та скринькою, куди вкидають заповнені. Нікого не закликає підходити. Каже: “І так багато людей підходять. Ось спробуйте, яка скринька вже важкенька”. З-поміж тих, із ким я спілкувався (це переважно молодь), ніхто у цьому опитування участі не брав.
