Під час пресконференції з нагоди перших 100 днів роботи голови міської ради Вячеслав Саулко висловив свою позицію щодо батьківських внесків у освітніх закладах.
«У мене немає інформації про те, що з батьків збирають кошти. Якщо така інформація з'явиться, я прийматиму конкретні рішення з тими керівниками закладів, які допускають це. Вони можуть звертатися до батьків, до меценатів із проханням виконати ті чи інші роботи, але всі заклади перебувають на державному фінансуванні», — наголосив очільник міської громади.
Чи справді школи можуть обійтися без батьківського фінансування та як впорядкована система збору благодійних внесків у Переяславі, з’ясовувала журналістка Переяслав.City.
– У цей непростий час батьки стали ретельніше контролювати сімейний бюджет та рахувати гроші, які надають навчальним закладам як благодійну допомогу, — розповідає переяславка Тетяна, мама другокласника. — Щомісяця ми здаємо близько 20-30 грн на потреби класу та школи, виходить приблизно 400 грн за навчальний рік.
Йдучи до першого класу, вирішили з батьками скластися на ремонт класної кімнати по 1500 грн. Голова ініціативної групи класу надавала чеки про всі закупки та виконані роботи. Цього року через пандемію батькам заборонили проводити збори, і звітування про надходження та використання коштів не було. Тож залишаються відкритими питання, як батьки можуть отримувати інформацію про закупівлі для шкіл, а також, які потреби має фінансувати держава, а які – батьки.
Практику доброчинних внесків у навчальних закладах прокоментував начальник відділу освіти Переяславської міської ради Петро Ярмоленко.
— Ми спілкувалися з міським головою на цю тему, — сказав він. — Те, що може відділ освіти, ми робимо по максимуму й будемо робити. Однак далеко не завжди можна спланувати бюджет, адже щодня виникають якісь термінові потреби. Я завжди дуже дякую батькам за те, що входять у становище й допомагають. Без їхньої участі було б значно важче. Батьки, якщо, підкреслюю, хочуть, роблять добровільні внески. Це не заборонено законодавством. Розпоряджатися й контролювати витрати мають лише батьківські комітети. Від батьків, які не можуть здійснювати внески, це у жодному разі не вимагається.
Зошитів із друкованою основою це не стосується, їх батьки мають придбати власним коштом, оскільки вони, як і інше канцелярське приладдя, призначені для персонального використання одним учнем.
Утримання шкіл мають фінансувати місцеві органи виконавчої влади. Зокрема, міська рада має дбати про своєчасне проведення ремонтів. У жовтні 2017 року обласний департамент освіти видав наказ, яким заборонив працівникам закладів освіти збирати на території шкіл готівкові кошти.
Із власної ініціативи батьки можуть робити внески на добровільних засадах. Але всі надані школі кошти мають надходити на окремий благодійний рахунок, а керівники зобов’язані оприлюднювати на своїх сайтах фінансовий звіт про надходження та використання грошей. Проте чітких вимог щодо фінансової звітності шкіл не існує. За словами Петра Ярмоленка, голова батьківського комітету, згідно з положенням «Про батьківський комітет», звітує перед батьками про витрачені кошти на зборах.
— Благодійні внески ми щомісяця здаємо голові батьківського комітету, яка своєю чергою передає кошти секретарю директора, як мені відомо,— говорить мама третьокласника Переяславської ЗОШ №6. — У разі виникнення потреби вони розподіляються директором школи і щороку на загальношкільних зборах ми отримували детальний звіт про витрачені кошти.
Головна мета батьківських комітетів, у яких нині, на жаль, сформувався імідж збирачів грошей, – захист прав їхніх дітей у процесі навчання в загальноосвітній школі. Вони мають виконувати громадський контроль за освітнім процесом, долучатися до організації різноманітних заходів і бути передусім партнерами шкіл щодо цього. І так би і було, якби фінансові потреби навчальних закладів повністю задовольняли бюджетними коштами. Наразі ж благодійні внески батьків неабияк виручають.
— У нас є благодійний фонд «Зернятко», на рахунок якого батьки та меценати можуть переказати кошти, — розповідає директорка дитячого садочка «Берізка» Оксана Михайленко. — Наш заклад працює з 1974 року, звісно ж, постійно потребує оновлення. Відділ освіти регулярно виділяє кошти на ремонтні роботи, але вони не можуть покрити всі потреби. Зокрема, минулого року всі кошти, які були акумульовані в цьому фонді, витратили на ремонт кабінету медсестри, коридорів, нову сантехніку.
Оздоблення музичної зали дитячого закладу "Берізка" фінансували з благодійного фонду Фото: із сайту berizka7.at.ua
Від незначних щоденних потреб, як от заміна зламаних кранів, до оздоблення музичної зали, – для вирішення цих питань допоміжними є кошти, накопичені на рахунку благодійного фонду. Батьки самі вирішують допомогти закладу і зробити його комфортнішим для своїх дітей. І роблять це лише добровільно. Сума внесків становить близько 200 грн на рік, не так уже й багато. Наприклад, одна ігрова споруда для дитячого майданчика коштує від 15000 грн.
Нещодавно придбали новий килим та панно до музичної зали, костюми на свята – усе, що насправді потрібне. Щодо витрачання коштів звітуємо на батьківських зборах та на сайті, – додала Оксана Михайленко.
Кошториси переяславських закладів освіти й насправді можна переглянути на їхніх офіційних сайтах у розділі «Фінансова звітність». У ньому адміністрація фіксує, скільки благодійних коштів надійшло за рік або півріччя, скільки грошей та на які потреби витрачено. На сайті ЗОШ №7 розділ на сьогодні відсутній, директорка школи Галина Кітаєва пояснила це тим, що в цьому навчальному році батьківські кошти не збиралися взагалі.
— Лише до початку навчального року ми попросили батьків школярів початкових класів придбати клейонку в їдальню, – коментує директорка. – Але примусових поборів з батьків не було ніколи, внески до шкільного фонду завжди були лише добровільними. А цього року, враховуючи перехід на дистанційне навчання, у них взагалі немає потреби.
Відділ освіти допомагає у вирішенні багатьох питань, зокрема цьогоріч закупили для школи новий посуд. Лише у разі виникнення суттєвих проблем звертаємося за допомогою до батьків. З власної ініціативи батьки допомагають у ремонті класних кімнат. Коли стаються форс-мажорні ситуації, скажімо, поломка техніки, намагаємося вирішувати своїми силами. Надсилаємо бюджетний запит, коли черга дійде, отримуємо фінансування. Можливо, колись прийдемо до того, щоб взагалі відмовитися від допомоги батьків. Поки що вона потрібна, — підсумувала освітянка.
