Під час редакційного опитування на тему «Яку воду ви п’єте?» одним із наших респондентів був мешканець с. Дем’янці Сергій Мамітько, 48 років. Давши відповідь на запитання, він додатково сказав:
– Прикро усвідомлювати, що нерідко ми роками, десятиріччями споживаємо воду з одного й того ж джерела (свердловини, колодязя) й не підозрюємо та навіть не цікавимось, чи не загрожує вона якоюсь шкодою. Тому я й замовив аналіз її зі своєї свердловини (пробивного колодязя) наприкінці минулого року. Надав проби ірпінському ТОВ «ЕКОСОФТ». Зробили аналіз за 16-ма показниками.
Глибина свердловини –
Показник кольоровості
Якщо із запахом та показником рН (кислотністю) у нашої води все в порядку, то показник кольоровості перевищує норму у півтора раза. Причиною жовто-зеленого кольору є органічні сполуки. Це можуть бути як природні речовини (утворені розкладом залишків рослинності), так і штучні (наприклад, мийні засоби, добрива чи пестициди, або щось із побутових відходів). Таку воду просто неприємно пити.
Показник мутності
Показник мутності також значно перевищує норму. Мутність зумовлюється присутністю у воді дрібних частинок піску, мулу чи навіть іржі. Наявність їх призводить до передчасного псування сантехнічного обладнання, засмічування та швидкого зношення клапанів, форсунок, прокладок.
Показник жорсткості
На третину перевищено показник жорстокості води, зумовленої високим рівнем солей кальцію та магнію, які при нагріванні випадають в осад. Підвищена концентрація солей жорсткості призводить не лише до відкладань накипу на нагрівальних поверхнях побутової техніки та відповідно до збільшення витрат на електрику, а й до погіршення стану здоров’я – наприклад, пересушування шкіри чи підвищення ламкості волосся.
Концентрація заліза
Ще один неприємний показник, про який повідомили в лабораторії, – зависока (ушестеро вища за норму) концентрація заліза. Така його кількість у воді не лише неприємна тим, що викликає утворення іржавих плям на сантехнічному обладнанні та утворення залізистих відкладень у водопровідних трубах та корозію. Тривале споживання такої води призводить до поступового накопичення в печінці сполук заліза та відповідно її цирозу, підвищує ризик виникнення інфаркту міокарда.
Вміст марганцю
Значно перевищено і вміст марганцю. Він негативно впливає на сантехнічне обладнання, зумовлюючи темний осад на ньому. Впливає й на людину – викликає підвищену стомлюваність, проблеми з пам’яттю.
Тож зважаючи на такі застереження, думаю, люди мають знати, якою за якістю водою вони користуються. Я ж особисто для потреб сім’ї привожу воду з Переяслава – набираю у квартирі своїх дітей.
Коментарі місцевого фахівця
Прокоментувати цю ситуацію Переяслав.City попрохав Миколу Носаченка, лікаря переяславського підрозділу Бориспільського міжрайонного відділу лабораторних досліджень.
– Коментувати було б коректно, якби аналіз був проведений нашою лабораторією в Борисполі, до слова, навіть її скорочений аналіз на фізико-хімічні показники виконується за 19-ма позиціями, а можливо провести ще ширший. Все ж зазначу, що поширювати результат аналізу води з конкретного колодязя на все село – неправильно.
По-перше, ми не знаємо, чи всі свердловини в ньому пробиті до першого водоносного горизонту (глибини близько
По-друге, на якість води може значно вплинути наявність по сусідству сараю з живністю чи вигрібної ями.
По-третє, як бралися проби? Чи зливали воду з крана, щоб зійшла застійна вода? Це теж значною мірою впливає на показники. На якість води може вплинути навіть наявність по сусідству фермерського поля, на якому інтенсивно застосовують гербіциди, інсектициди, мінеральні добрива.
А ось у якості переяславської води, що подається мережею, я упевнений. Ми двічі на рік (у травні та жовтні) беремо проби в п’ятьох різних точках міста: на вулиці Києвобрамській, де розміщена станція другого підйому води та ще в чотирьох місцях – на станціях третього підйому (підкачки). Бориспіль проводить санітарно-хімічні дослідження, а ми тут, в Переяславі, – бактеріологічні.
Раз на рік проводимо перевірку якості води в оздоровчих (ті, що діяли до карантинних заходів) та освітніх закладах (школах, дитсадках та ЦПТО) – беремо проби в харчоблоках та з питних фонтанчиків. Питні фонтанчики, нагадаю, зараз теж заборонені: на період карантину діти мають приносити воду для себе самостійно. І за всі ці роки не пригадую, щоб показники якості води в дем’янецьких школі та дитсадку (там обладнана спільна свердловина для обох цих закладів), попри те, що вода – з глибини
Що ж до скарг переяславців на неналежну якість води (запах, осад), то потрібно брати до уваги, що хоча вона й надходить з артезіанських свердловин глибиною понад двісті метрів, але ж доставляється водопроводом, спорудженим у 1950-ті роки. Окрім того, через пориви мереж теж до квартир може потрапляти брудна вода.
На жаль, після ліквідації санітарно-епідеміологічної служби ми втратили право впливати на ситуацію – можемо тепер лише надсилати рекомендаційні листи. Зокрема, у випадках, коли виявлено у воді високий вміст заліза. Що ж робити, як довести його до норми? Застосуванням станцій чи хоча би фільтрів знезалізнення. У будь-кому разі щодо цього треба звернутись до фахівців, які займаються питаннями водоочистки. До слова, знаю, що в центрі соціально-психологічної реабілітації дітей «Переяслав» у с. Циблі ця проблема вирішена – там встановлено сучасне водоочисне обладнання.
Найсвіжіші новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
