При формуванні об’єднаних територіальних громад нечасто населені пункти одного району вливалися до складу ОТГ іншого району. Принаймні, на Лівобережжі Київщини зафіксовано єдиний такий факт: це коли після місцевих виборів 25 жовтня 2020 року два села Семенівської сільської ради Баришівського району (Семенівка та Леляки) увійшли до Студениківської громади Переяславщини. Чим зараз живуть мешканці цих сіл, з’ясовував журналіст Переяслав.City.
«Семенівський» славився овочами й молоком
Спочатку дістаємося до Студеників. Надалі в дорозі нас супроводжує головний спеціаліст фінансового відділу Студениківської ОТГ Валентина Демченко, 57 років. Вона уродженка Семенівки та й нині її жителька. Нам належить подолати близько 12 з половиною кілометрів, переважно – «харківською» трасою. У дорозі наш гід розповідає про рідне село:
– Здається, ще недавно в селі порядкував радгосп «Семенівський». Спеціалізувався на молочному виробництві та овочівництві. У нас дуже родючі землі, це вам не якась піщуга. Після Чорнобиля у селі нарізали нові вулиці і поставили сто будинків для переселенців, але поліщуків приїхало мало. Тож радгосп роздавав будинки для житла спеціалістам з будь-якої місцевості, які бажали тут осісти. Знаю точно, 72 будинки були заселені приїжджими доярками, телятницями, різноробочими. У ті ж роки в селі з’явилися нова школа, дитячий садок, сільська рада. На новому масиві поставили водонапірну вежу – її води вистачає ще й на половину «старого» села, зокрема й школу, садочок. Вода гарної якості.
Через якихось хвилин десять ми з’їжджаємо з траси і повз старий занедбаний сад, що ліворуч, під’їжджаємо до села. Нас зустрічає праворуч 15-метрова вишка сотового зв’язку і … старі покинуті тваринницькі ферми. Потім за огорожами ліворуч знову ж таки залишені колишні теплиці та зерносховище з током. Поки що село не вражає.
Але поступово подекуди з’являються сучасні доглянуті будинки – життя в селі є.
Люди хочуть працювати вдома
І ось ми вже у центрі Семенівки. Тут зосереджені всі найважливіші об’єкти. У двоповерховому будинку колишньої сільської ради кілька кімнат займає теперішній старостат (в інших планують розмістити сільський пункт відеоспостереження та кабінет дільничного поліцейського). Староста (до цього – секретарка сільради) Валентина Жеребко, 47 років, розповідає:
Валентина Жеребко: «Вибрали Студениківську громаду, бо село краще зрозуміє потреби іншого села»
– У двох селах проживає 1480 людей. У Семенівці є будинок культури, школа, ФАП, пошта (працює три дні на тиждень), у Леляках функціонують амбулаторія та клуб. У Семенівці – 4 магазини (з-поміж них – господарський), у Леляках – один. Є павільйон з м’ясною продукцією ТМ «П’ятачок» – завезення свіжого товару тричі на тиждень, і семенівці охоче в ньому скуповуються. Зручне сполучення з Березанню (до неї
Дитсадок у Семенівці наразі не працює
Основні орендарі земельних паїв – п’ять господарств, – Валентина Михайлівна називає їх по порядку, залежно від площ обробітку, не заглядаючи до записників. – Товариства «Агро-С», «Баришівська зернова компанія», «УІФК-Агро», а також фермерське господарство «Агродар-БФ» та СП ТОВ «Нива Переяславщини». Загалом ми увійшли до Студениківської ОТГ більш ніж з 8-ма тисячами гектарів землі. Це більше, ніж було в радянський час: значну частину отримали як прилегле село за рахунок Березані.
Чому пішли саме до складу Студениківської ОТГ? Семенівці з леляківцями чи не останніми на Баришівщині зробили остаточний вибір – до Студеників чи Березані. Думаю, вирішальним стало розуміння того, що Березань, місто обласного підпорядкування, завжди була дотаційною, і їй хоча б свої проблеми вирішити, куди вже до наших. Все-таки село швидше зрозуміє потреби і проблеми іншого села. Тому ми й зробили вибір на користь Студеників. Поки що не жалкуємо. На цей рік заплановані у нас реконструкція теплотраси в школі, капітальний ремонт дороги до Леляків (ми її закільцюємо, і рейсові автобуси їздитимуть до цього села), придбання шкільного автобуса. Очевидно, що зробимо висипку дороги з Леляків до Козлова і тоді дорога до центру ОТГ стане безпечнішою – без потреби виїзду на трасу Київ-Харків.
Магазин у Семенівці
А взагалі моя мрія – залучити в село інвестора. За генеральним планом, затвердженим 2019 року, в межі села введено дуже привабливі для бізнесу землі, виділені майданчики і для промислового, і для енергетичного використання. Поряд – траса, потужна електромережа. Це дало б нашим селам не лише фінансові надходження, а й передусім робочі місця. У нас багато молоді, і вона хоче працювати вдома, а не деінде.
Виходимо надвір і прямуємо до будинку культури. Попри дощик його працівниці весело закидають до дроварні чурбаки, що їх тільки-но привіз трактор.
Працівники соцзакладів цього дня заготовляли дрова
– Дівчата, – кажу, – що ви натопите ними? Тут же переважно верба.
– Нічого, нічого, тут і береза є, і акація трапляється, – оптимістично відповідають.
– А як узагалі в Семенівці живеться?
– Гарно живеться, аби лиш робота була. У селі все є, а ще у нас тут діти талановиті, і самодіяльність є, і футболісти гарно грають.
– Так, так, – пояснює Валентина Жеребко, – наша футбольна команда торік друге місце в чемпіонаті Переяславщини посіла. На матчі пів села приходить. До того ж, стадіон у мальовничій місцевості розташований – Шакунів гай називається. А будинок культури в нас теж у порядку: двері та вікна металопластикові, інфрачервоні електрообігрівачі встановлено. Зараз он хлопці в бібліотеці майструють – додаткову стінку-перегородку встановлюють.
Школі допомагають усі
Біля приміщення школи – з десяток велосипедистів. Директорка Олена Шендрик (42 роки) загалом працює в цьому закладі 10 років, керівником – шість.
Директорка школи Олена Шендрик
– Школу збудовано у 1987 році, розрахована на 320 учнів, зараз у ній навчається 124 учні з наших двох сіл. Дуже виручає наш старенький автобус – він не лише доставляє школярів з Леляків, а й підвозить тих, хто мешкає на чорнобильському масиві в Семенівці, загалом до сімдесяти учнів. Школа всім забезпечена. Є у нас (це нині дуже актуально), ще коштом Баришівської районної ради обладнана, сигнальна пожежна система. Цьогоріч уже Студениківська ОТГ придбала нам два мультимедійні комплекси з інтерактивними дошками, проєкторами, ноутбуками для вчителів. До слова, усі наші педагоги – місцеві. А сьогодні за сприяння депутата Київської обласної ради Віктора Шеремети нам установили двоє вхідних дверей. На цей рік у нас також заплановано (відповідно до планів керівництва Студениківської громади) виготовлення проєктної документації для будівництва сучасного багатофункціонального спортивного майданчика.
Школа розрахована на 320 учнів
Зараз школярі на дистанційному навчанні. У селі якісний інтернет, то для тих, у кого він проведений, проблем щодо цього немає. Тож є сподівання, що школа й надалі матиме ким пишатися. Як наприклад, нашими старшокласницями Мариною Романенко та Анною Мисліборською, які стали призерками обласного етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури, а Марина – ще й призеркою обласного етапу міжнародного мовно-літературного конкурсу ім. Шевченка.
Поруч із будинком культури встановлено меморіал полеглим у роки Другої світової війни. Помітно, що нещодавно його було капітально поновлено, навіть роки змінено, тепер тут «1939-1945».
А поряд із сільською радою та ФАПом простяглася неабияких розмірів зелена галявина з обладнаним дитячим майданчиком, в гармонійному оточенні дерев та декоративних кущів.
Ми виходимо на дорогу, а тут уже господарюють комунальники – закидають на тракторний причіп мішки зі сміттям. Село тому й чисте, що збір непотребу організовано чітко: кожного місяця його забирають двічі – 10 та 25 числа. Техніку надає «Нива Переяславщини», вантажників – комунальне господарство ОТГ. Ця послуга для семенівців є безкоштовною.
Сміття в Семенівці вивозять регулярно
Тож з усього зрозуміло, що господарі у селі є і люди тут гостинні, щирі, працьовиті. Як не побажати їм успіхів?
Найсвіжіші новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
