Переяславська команда за два сезони, що виступає у вищій лізі баскетболу України двічі поспіль доходила до стадії плейоф. Але в обох випадках не змогла обійти першого суперника, причому не з власної вини. Торік національна федерація вирішила через пандемію коронавірусу ігри плейоф не проводити, і наша команда завершила чемпіонат після групового турніру.
Цьогоріч федерація також деякою мірою посприяла невиходу наших землячок до подальшого етапу боротьби за медалі. В першій грі в плейоф із суперницями з Харкова судді вирішили не фіксувати мінімальну перемогу БК «Переяслав» в основний час. Протест переяславської команди федерація баскетболу залишила без розгляду. На домашньому майданчику БК «Переяслав» упевнено довів свою перевагу, перемігши із рахунком 86:63.
Третій вирішальний матч 29 квітня на харківському майданчику мав вирішити переможця пари. Переяславки поступилися у першій десятихвилинці вісьмома очками. І хоча три наступні вони виграли, проте не вистачило двох очок, аби наздогнати суперниць. Поразка 84:86. Тренерка БК «Переяслав» Алла Бикова пояснила це так:
– Дівчата були просто спустошені несправедливим рішенням федерації після першої гри, і я ніяк не могла «завести» їх. Це було помітно навіть під час домашньої гри. Дівчата повірили, що вони сильніші за суперниць лише після великої перерви домашнього матчу. А в Харкові знову вирішили, що судді все одно не дозволять нам перемогти.
Однак попри все в наступному сезоні БК «Переяслав» також планує брати участь в чемпіонаті України. Невдачі загартовують.
Команда висловлює щиру вдячність генеральному спонсору Київському річковому порту, який підтримував команду впродовж всього сезону, та міській раді за допомогу в поїздці на ігри плейоф до Харкова.
– Баскетбол це моє життя – сказала одна із лідерок переяславської команди Віра Черкаська, коли я в розмові з гравчинями запитав, як вони прийшли в баскетбол і що для них ця гра? Віра Черкаська, 18 років, зараз навчається на другому курсі Харківської державної академії фізичної культури. Баскетболом займається з першого класу і не планує кидати улюблене заняття.
Капітанша команди Вікторію Федоренко, 21 рік, на перше тренування привела за руку мама:
– Коли набирали в школі в баскетбольну секцію, я не хотіла йти. Алла Вікторівна Бикова зателефонувала моїй мамі, яка свого часу також ходила до неї на баскетбол. Та взяла мене за руку і привела на тренування. Зараз я навчаюсь на четвертому курсі академії фізичної культури в Харкові. Дуже люблю цю гру і не бачу себе без неї.
Анна Сениця, 19 років, баскетболом займається із другого класу. Нині навчається на другому курсі Львівського державного університету фізичної культури та спорту. Із задоволенням грає за переяславську команду.
Каріна Панчук, 16 років, в баскетболі з третього класу. Мріє все своє життя пов’язати з улюбленою грою. Для неї готова на маленькі жертви: щоб прийти на перше тренування потрібно встати о 6 годині ранку.
Фото: Із фейсбуку БК «Переяслав»
Лілія Зайчуківська, 18 років, майбутня медичка, навчається у Київському медичному університеті:
– Поки що я не пов’язую своє майбутнє життя із спортом. Хочу бути лікарем. Але зараз, в період пандемії, коли заняття ведуться онлайн, із задоволенням приходжу на тренування та граю за улюблену команду, в яку я прийшла в 4 класі.
Дарину Руденко в баскетбольну секцію у віці 11 років привела старша сестра, яка також там займалась. Нині Дарина уже навчається у Львівському державному університеті фізичної культури та спорту, мріє після завершення кар’єри гравчині стати тренеркою.
Анна Ярош, 15 років, наймолодша в команді. Баскетболом почала займатись два роки тому. Тренерка Алла Бикова задоволена прогресом Ані і недаремно вона в деяких матчах вищої ліги чемпіонату України уже виходила на заміну. Поки що Аня навчається в 10 класі і мріє про кар’єру баскетболістки. Вихованка Алли Бикової – Вікторія Кондусь є для неї взірцем.
Найсвіжіші новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
