Переяславка Ніна Басюк, 29 років (у дівоцтві – Козачук), будує кар’єру співачки в столиці. Останнім часом виконує авторські пісні під сценічним ім’ям НІжНА. Про зміни в особистому й творчому житті вона розповіла Переяслав.City.
– Ніно, у вас сталися зміни в особистому житті. Розкажіть про них.
– Влітку минулого року я вийшла заміж. Мій чоловік Микола Басюк родом зі Львова. Він професійний звукорежисер, аранжувальник, саунд-продюсер. А найголовніше – коханий чоловік. Мені пощастило з Колею. Він теж творча людина, розуміє мене і в усьому підтримує.
16 березня в нас народився син Андрюша. Ми не писали про це в соцмережах, не виставляли бирочок із пологового. Навіть деякі друзі не знали, що я народила. Писали мені: «Ну коли там, коли?» А я відповідала: «Андрюшка вже чекає знайомства з вами». Ми оберігаємо своє щастя.
Микола й Ніна Басюки – творче подружжя Фото: Надане Ніною Басюк
– Як ви познайомилися з чоловіком?
– У 2016 році гурт «Діапазон», де я була керівником та учасницею, їздив на фестиваль «Молода Галичина» і здобув гран-прі. Компанія мого чоловіка «Елекор», в якій Коля був звукорежисером, забезпечувала там звук і світло. Знаю, що не можна сперечатися зі звукорежисером, з ним треба дружити. Так ми познайомилися і подружилися. Спілкувалися, коли я приїздила до Львова чи він до Києва. Компанія «Елекор» обслуговувала столичні концерти Дзідзьо, Монатіка.
Перейти на новий рівень стосунків нам допоміг курйозний випадок. У листопаді 2019 року Павло Зібров давав сольний концерт у Львові (Ніна Басюк – бек-вокалістка артиста – авт.). Швидкісний потяг відправлявся з Києва о 6:50, а на 14:00 була запланована репетиція перед концертом у Львові. Я жила на Троєщині, а наш звукорежисер Роман – на Оболоні. Домовилися, що разом поїдемо на таксі до вокзалу. За традицією, я готувала в дорогу котлетки, сирники, бо хлопці-музиканти захочуть же поїсти! Не поспішала: зранку ж немає заторів на дорогах. Викликала таксі, заїхала за Ромою… і ми потрапили в затор через ремонт дороги. Запізнилися на потяг на три хвилини. А в Роми – всі мікрофони. Він каже: «Нас точно виженуть». Я згадала про Колю, він зі Львова. Телефоную йому, плачу. Він заспокоїв і дав пораду: знайти авто через БлаБлаКар. Обіцяв підстрахувати, раптом що. Швидко знайшли водія, який їхав до Львова, пояснили, що ми з команди Зіброва, поспішаємо. Водій трапився тямущий: «Ну все, рєбята, в туалет ніхто не йде».
– Приїхали раніше за потяг. Зустрічаємо музикантів, усі ображені на мене. Я пропоную сирники, ніхто не хоче. Приїхали на репетицію. Павло Миколайович бачить, що я запухла від сліз: «Мала, що таке?» – «Та, не виспалася». Пропоную йому сирники. «А чого лоток повний? Мені завжди один залишався». Я розгубилася, не знаю, що сказати. А наш гітарист: «Без вас шматок у горло не ліз». І команда мене не виказала. Павло Миколайович досі не знає, що тоді трапилося.
Коля приїхав на концерт, щоб нас підтримати. Музиканти пожартували: «Все, заберуть у нас Нінку». І з того часу наші стосунки стали стрімко розвиватися. А в лютому, через чотири місяці, коханий зробив мені пропозицію руки й серця.
Так збіглося, що чоловік народився 4 березня, як і мій улюблений композитор Володимир Івасюк. Люблю жартувати, що якби не цей факт, то не вийшла б за нього.
– Де святкували весілля?
– У переяславському ресторані «Любокрай». Ведучим був Олександр Скрипченко, який свого часу жив у Переяславі. Серед гостей були колеги мого чоловіка, команда музикантів, із якими співпрацюю. Також дівчата з гурту «Діапазон» – дві Юльки. Вони заспівали на весіллі пісню Івасюка «Тільки раз цвіте любов». Зворушили мене до сліз.
Подружжя Басюки із радіоведучим Олександром СкрипченкомФото: Надане Ніною Басюк
– Яка доля гурту «Діапазон»?
– «Діапазон» утворився в переяславському педуніверситеті, де я працювала викладачем вокальної студії. Дівчата були моїми студентками. Тішуся, що ми єдиний квартет в історії талант-шоу «Голос», який пройшов сліпі прослуховування і батли. Але, щоб гурт існував, потрібне фінансування. А ми робили аранжування, шили костюми, їздили за свої кошти. Я важко пережила розпад колективу. У мене досі на основному фото у фейсбуці – гурт «Діапазон». Не можу замінити, це важливий для мене етап життя і творчого зростання.
Зараз кожна учасниця займається своєю справою. Одна працює перукаркою у Києві, інша – викладачкою англійської. Я розвиваю сольну кар’єру, співпрацюю із Павлом Зібровим і після закінчення магістратури залишилася викладати в академії музики імені Глієра. Цього року випускаю перших студентів-бакалаврів.
Квартет "Діапазон"Фото: Надане Ніною Басюк
– Як вплинув на вас карантин?
– У нас мало бути чимало концертів, корпоративів. Усе скасували. Спочатку мене «накривало», бо я жила роботою, концертами. А потім прийшло переосмислення. Заглибилася у внутрішній світ, родинні стосунки. Зрозуміла, що це набагато важливіше, але все одно сумую за сценою.
Оскільки концертів не було, більше працювали в студії. Записували з Павлом Миколайовичем нові пісні. Я дуже люблю цей процес – прописування партій.
У нас вдома теж є студія звукозапису. Працюємо з чоловіком над авторським матеріалом. Коля більше налаштований на мою сольну кар’єру, ніж я. Дуже вірить у мене, підштовхує, надихає. А я розумію, що в нашій країні виконавцю складно пробитися. Але, дасть Бог, усе вдасться.
Записали три авторські пісні. Коли почали зустрічатися з Колею, в мене народилася пісня «Назавжди твоя». Написала її за пів години! Презентація відбулася на нашому весіллі: танцювали під неї перший танець. Інші пісні – «Тобі» й «Магніт» – народилися у тандемі з чоловіком. Він – автор слів, бо мені з текстами важче, а я написала музику. На трек «Магніт» записали два ремікси.
Розкруткою займається чоловік. Ми зробили презентацію пісні «Магніт», і він розіслав її на всі радіостанції. Приємно, що вона потрапила в щомісячний чарт найкращих україномовних денс-треків на Kiss-FM і посіла п’яте місце, а також у музичні новинки на Ukrainian Independent Radio.
– А як з’явилося сценічне ім’я НІжНА?
– Це чоловікова ідея. Він запропонував взяти за основу моє ім’я, але трішки видозмінити. Нам обом найбільше сподобався варіант НІжНА. Ми переконалися, що це не плагіат, і зареєстрували його.
– У березні відбувся гала-концерт музичної премії «Шлягер року». Розкажіть про участь у ньому.
– «Шлягер року» – це хороший старт для молодих виконавців, хоча там виступають і відомі артисти. Я беру участь у концертах із 2017 року. Виконувала пісні композитора Олександра Злотника «Закохалася», «Пробач мені». А цього року – романс «Не вірю». Слова написала Альона Васильченко, а музику – Павло Зібров.
Участь у "Шлягері року"Фото: Надане Ніною Басюк
13 березня виступила в концерті, а 16-го – народила. Чоловік спочатку відмовляв, а потім зрозумів, що немає сенсу. Може, тому, що я скучила за сценою. Переживала, бо співала наживо, лише під акомпанемент фортепіано. Музикант Андрій Соловйов пожартував перед виходом: «Ти тільки на сцені не почни народжувати». Не знала, як відреагує малий. Але ми вийшли, і все було спокійно. Мабуть, синочку там сподобалося (сміється).
Коли виступала, моя лікарка стояла під сценою із букетом. Я доспівала, вона підійшла, подарувала квіти: «Фух, усе нормально». А чоловік за кулісами переживав. Та й ведучі Ольга Сумська й Василь Ілащук переживали. Це був стрес для усіх.
– Співаєте сину колискові?
– Так, у мене широкий репертуар, щоб його приспати. Андрюшка любить, коли я співаю, особливо народні пісні. Найбільше подобаються «Гиля, гиля, сірі гуси» й «Пісня Землі» Майкла Джексона. Як тільки їх чує, затихає і слухає.
Найсвіжіші новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
