Зовсім нещодавно, 6 липня, у світі відзначали День поцілунків. Це неофіційне свято, започатковане британцями у XIX столітті. Це чудовий привід поцілувати рідних і коханих і нагадати, як сильно ми їх любимо. Журналісти Переяслав.City поцікавилися у жителів Переяславщини, кого найчастіше вони цілують.
Світлана Руденко, 29 років, місто:
– Минулого року я стала мамою чарівної донечки, оскільки материнство було очікуваним, бажаним, насолоджуюся ним сповна і саме донечку цілую найчастіше. Зараз Златі рік і 2 місяці. Це той вік, коли хочеться бути поряд щомиті і постійно цілувати солодкі щічки, а вона весело сміється і цілує у відповідь. Мабуть, такі щасливі емоції переживає кожна матуся.
Ніна Бойко, 60 років, с. Вінинці:
– Чесно кажучи, у нашій сім’ї ніколи не було заведено традицій, як зараз кажуть, обнімашок-цьомиків, так воно і йде від бабів-дідів. Проте ось 3 липня, коли відзначали мій ювілей, довелося націлуватися вволю, адже приїхали три моїх сини з невістками. Та найбільше дісталося моїх поцілунків найулюбленішій онучці (загалом маю чотирьох онуків, найстаршому 20 років) Юлечці. Мабуть, тому її так люблю і обціловую, що найменша – їй півтора року.
Володимир Слюсар, 48 років, місто:
– Зі своєю дружиною Танею ми цьомкаємося щоранку, як йдемо кожен на свою роботу, і ввечері, коли повертаємося додому. Як і в багатьох подружніх пар, бувають у нас ще й пристрасні поцілунки. Свою єдину доньку Альону я завжди цілую у щічку, коли вона приходить до нас у гості. А ось свою 5-річну внучку Настю я обціловую з ніг до голови, коли бавлюся з нею. Як, бува, підвип’ю, то грайливо цілую у ніс свою вівчарку Герду. Але таке буває дуже рідко.
Віталій Ковалівський, 22 роки, с. Студеники:
– Рік тому мав серйозні стосунки, то тоді були постійні цьомики-бомики. А зараз я вільний. Цілую кого хочу і коли хочу. Востаннє цілувався з дівчиною три дні тому. І не впевнений, що це повториться. А в сім’ї у нас не заведені сентименти. Мама цілує мене в щоку на день народження та інші свята. Із сестрою частіше сваримося, ніж обнімаємося. З батьком можемо хіба що обійнятися і то нечасто. Коли живі були дід і баба, то при зустрічі ми цілувалися в щоки. То був вияв поваги до них.
Найсвіжіші новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
