Уже два роки переяславець Ростислав Човгаленко, 14 років, є учнем футбольної академії «Динамо» ім. В. Лобановського. Як став юним динамівцем, як відбувається навчання, розповів журналісту Переяслав.City.

– Ростиславе, твоє ім’я вже неодноразово згадувалося на шпальтах нашої газети як найкращого гравця різноманітних юнацьких турнірів. Коли захопився футболом?

– Ще у п’ять років брат Євген (він на вісім років старший за мене, свого часу грав за ФК «Переяслав») відвів мене в переяславську ДЮСШ до тренера В’ячеслава Заболотнього. Було багато дітей, брали всіх, але поступово частина відсіялася і залишилися тільки ті, хто справді хотів грати. У мене, якщо чесно, не відразу все виходило.

Але з кожним тренуванням, кожною передачею, кожним ударом по воротах майстерність зростала. І років через три я усвідомив, що для команди я – лідер. Особливо ж, коли виступали в чемпіонаті області. У своїй віковій групі ми неодноразово займали призові місця. І я відчував, коли хлопці саме на мене сподівалися, що поведу команду вперед, що заб’ю вирішальний гол. Та й тренеру завжди хотів довести, що недарма він довірив мені капітанську пов’язку.

Я, очевидно, сподобався київському тренерові і він вирішив показати мене знайомим юнацьким тренерам з «Динамо»

– А як ти потрапив у столицю?

– Все відбувалося поступово. Спочатку столична ДЮСШ-15 звернулася до нашого клубу надати їй кілька гравців з Переяслава, щоб змагатися в чемпіонаті Києва. Наші тренери направили, окрім мене, ще одного півзахисника Ігоря Гомоная та нападника Славіка Морозова. Ми грали в чемпіонаті Києва кожної неділі, а перед цим, по суботах, – за переяславську команду в чемпіонаті області. Я, очевидно ж, сподобався київському тренерові і він сам виявив таку ініціативу – вирішив показати мене знайомим юнацьким тренерам з «Динамо».

Якогось дня повіз мене на базу динамівців у Конча-Заспу. Там мені провели невеликий іспит – біг, точність передач, ударів по воротах і сказали приїжджати на тренування три дні на тиждень. А в суботу – на гру. Коли ж мені виповнилося дванадцять – це було влітку 2019-го, – я став офіційно юним динамівцем: мене поселили на їхній базі на вулиці Салютній, 35 і оформили на навчання до київської ЗОШ №175. У Переяславі я навчався в п’ятому та шостому класах у гімназії, а до того – в школі №1.

динамівціКоманда юних динамівців. Ростислав – другий праворуч у другому рядуФото: надане Ростиславом Човгаленком

– Як поставилися до переїзду твої батьки?

– І мама, і тато мене всіляко підтримують, вірять у мою футбольну кар’єру, тож погодилися без сліз. Мені ж спочатку було дуже незвично без Переяслава, без рідні. Та здружився з хлопцями і стало легше. А серед друзів хлопці з різних міст – Івано-Франківська, Чернігова, Ніжина, Тернополя. Хоча розумію, дружба не з усіма учасниками команди можлива – ми ж усі різні. Але коли виходимо на поле – ми єдиний колектив. Є у нас і конкуренція: щоб заслужити місце в стартовому складі, треба довести тренеру, що ти на своєму місці демонструєш найбільшу самовіддачу, що в тебе немає такого – там не добіг, там ухилився від єдиноборства, там ногу прибрав перед ударом суперника.

– Яким є твій звичайний день в академії?

– Підйом о 7:30, снідаємо о восьмій. Заняття в школі розпочинаються о 9:30. Обід – о 14:30. Потім знову уроки. О 17-й, перед тренуванням, проходимо підготовчий масаж та розминку. Тренуємося до 18:30. Після цього душ, вечеря і вільний час (він же – для підготовки уроків). У суботу в нас гра і лише в неділю маємо вихідний.

– Як оцінюєш свої успіхи в «Динамо»?

– Головне – все виходить. Іду до цілі. А мета у нас усіх єдина – потрапити в першу команду «Динамо».

– А як зв’язки з переяславською командою?

Керівництво Переяслава подарувало Ростиславу політ на повітряній куліКерівництво Переяслава подарувало Ростиславу політ на повітряній куліФото: надане Ростиславом Човгаленком

– З радістю допоміг би в якомусь турнірі своїм землякам, але не маю права – нам заборонено виступати за якісь інші команди. Й надалі підтримую зв’язки з першим тренером В’ячеславом Заболотнім. Нещодавно він мене привітав з визнанням кращим півзахисником еліт-ліги ДЮФЛ України сезону 2020-2021 років, а в березні – коли наша команда виграла турнір у Вінниці. До речі, позаминулої суботи мене за успіх в еліт-лізі оригінально нагородило керівництво Переяслава – вручили сертифікат на політ на повітряній кулі.

Найсвіжіші новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися