Сезон тихого полювання у розпалі! Але важливо знати грибні місця. Ми запитали жителів Переяславщини, куди вони ходять по гриби.
Любов Демиденко, 49 років, с. Стовп’яги:
– По гриби я ходжу дуже рідко у ліс, що біля нашого села. А ось мій чоловік Михайло працює у лісництві і щосезону влаштовує собі тихе полювання навіть на роботі. Останні кілька днів він приносив із лісу, що поблизу Дівичок, польські та білі гриби. Раніше масово збирав там маслюки. Миша казав, що грибів багато росте на полігоні військової частини. А ось наш син Саша ходить по гриби до місцевого лісу. Цього року я гриби лише сушила та варила і складала в морозилку. Не замаринувала ще жодної банки, бо таких заготовок лишилося чимало з минулого року.
Лідія Ющишина, 45 років, місто:
– На початку вересня їздили з чоловіком у ліс біля бетонки на Дніпрі. Я більше насолоджувалася природою, ніж шукала гриби, тому знайшла тільки чотири білі. А Вітя – трохи більше. А взагалі мій чоловік – завзятий грибник. Він родом із Західної України, змалечку привчений до збору грибів, добре в них розбирається. У сезон раз або й два на тиждень їздить велосипедом у ліс. Цієї осені вже привозив і по два пакети грибів: білих, маслюків, польських, підберезників, підосиковиків. Частину ми зварили й заморозили. Любимо тушковану картоплю та суп з грибами.
Андрій Луговий, 35 років, місто:
– Тиждень тому вперше цього року поїхали з дружиною збирати гриби у стовп’язький ліс, відразу за кінною фермою. Поїхали в п’ятницю зранку, думали людей буде менше. Але ні – багато автомобілів, багато грибників, але і грибів багато! За півтори години назбирали майже півтора відра. Навіть червивих не було. Здебільшого польські, трохи білих, пару підберезовиків. Дружина особливо удачлива, більшість «біляків» знайшла саме вона, викопуючи їх з-під хвої.
Наталія Філімончук, 59 років, с. Світанок:
– По гриби зазвичай їздимо разом із сином чи друзями у Білоозерське лісництво, кілометрів за десять від нашого села. Останнього разу назбирала відро великих білих грибів. Я це заняття дуже люблю, воно в мене викликає справжній азарт. Найбільше подобається збирати саме білі чи польські, бо вони трапляються не так часто, як, скажімо, маслюки. То коли знаходжу саме своїх улюбленців, отримую найбільше задоволення. При тому, що куштувати їх я не великий любитель. Як правило, смажу дітям або консервую на зиму. А от сам процес грибного «полювання» приносить море позитивних емоцій та вражень.
Найсвіжіші новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
