“Уявляєш, зустріла Катерину, а вона й каже…”
І далі переказуєте, про що ж дізналися від Катерини, дослівно або ні. Робили так? Це і є приклад вживання прямої/непрямої мови в англійській мові.
Якщо в українській мові для нас все зрозуміло (речення ніби само собою правильно вибудовується), то в англійській мові є ряд правил. Їх треба знати й слідувати ним.
Пряма мова, або direct speech
Почнемо з більш легкого варіанту, коли передають слова іншої людини дослівно. Тут не відбувається жодних змін.
На письмі беремо цитату в лапки та відділяємо від основної частини двокрапкою чи комою:
My mom asked us, “Are you hungry?”. - Моя мама спитала нас: ”Ви голодні?”.
She congratulated me: “Well done, John! It was an amazing goal!”. - Вона поздоровила мене: “Дуже добре, Джон! Це був неперевершений гол!”
Непряма мова, або reported speech
Можете зустріти ще назву “indirect speech”, це одне й те саме. У цьому випадку лапки не ставимо, слова іншої людини передаються підрядним реченням. І в залежності від того, було це стверджувальне речення, питання, наказ чи прохання, треба буде застосовувати різні конструкції.
Узгодження часів
Те, як змінюється час у непрямій мові, варто запам’ятати. Таблиця нижче вам допоможе у цьому.
Але є 2 виключення:
- Past Perfect і Past Perfect Continuous залишаються незмінними:
They said they had been to Italy at once. - Вони говорили, що були в Італії одного разу.
-
Past Simple також не змінюється, якщо вказано точну дату:
He told us that he was born in 1988 in Boston. - Він розповів нам, що народився у 1988 році у Бостоні.
Зміна прислівників і займенників
Як змінюються запитання?
Якщо ви розповідаєте, як вас про щось запитали, тоді вживаєте прямий порядок слів. Не забуваємо про зміну часу! В кінці - крапка:
“Where have you been?” - He asked me where I had been.
“How much does it cost?” - She asked the seller how much it cost.
Хтось щось заперечив чи заборонив
Щоб передати чиєсь заперечення або заборону, вживаємо частку not та дієслово у формі інфінітиву:
He warned us: “Don’t believe them!”. - He warned us not to believe them.
“Don’t push this button!” - She told us not to push that button.
Передаємо прохання чи наказ
За будовою підрядної частини речення схожі на попередні: not + інфінітив. Можна вживати слова прохання (to beg, to ask) або наказу (to order, to tell), щоб правильно передати тон розмови:
“Please, don’t worry about this”. - He asked me not to worry about that.
“Give me a report on time!” - He ordered to give him a report on time.
