В Україні відновилися зйомки трилера «Дім за склом» режисера Тараса Дроня. Ще в лютому кіношники відзняли фінальну сцену стрічки на руїнах церкви святого Іллі в Циблях. У кінці жовтня знімальна група повернулася на Переяславщину. З чим пов’язана пауза у зйомках, чому довелося змінитися сценарій та як циблівчани допомагали творчому процесу ─ у розмові з креативною продюсеркою проєкту Валерією Сочівець.
– Зйомки фільму відновилися через понад пів року. Чому?
– Ми мали знімати весною, бо фільм починається з того, що під час святкування шкільного випускного зникає пара підлітків. Але державне фінансування затрималося. Тому довелося переписати частину сценарію. Тепер діти, вже студенти, зникають під час святкування 1 вересня. Змінилося тло, тож довелося дещо змінювати історію.
– Які сцени знімали в Циблях?
– За сюжетом, підлітки зникають поблизу руїн церкви, тож у Циблях знімали сцену їхнього пошуку. Для цього задіяли близько 20 військовиків Національної гвардії України із собаками та вертоліт, який орендували у компанії, що надає туристичні послуги. Цікаво, що Тарас Дронь знявся в цьому епізоді як рятівник. Таке рішення прийняли, бо у вертольоті може бути обмежена кількість людей, а режисер хотів спостерігати за процесом. Місцеві реагували нормально на таку кількість військовиків, усі знали, що тривають зйомки фільму.
– Як допомагали місцеві?
– По-перше, до церкви неможливо дістатися сушею. Взимку ми їхали по воді всюдиходами Шерпами. Цього разу знімальну групу та всю апаратуру переправляли човнами. І їх надали саме місцеві жителі. По-друге, коли шукали інші цікаві локації, окрім церкви, усі охоче допомагали, підказували. Ми хотіли задіяти циблівчан у зйомках масових сцен, але їхня сором’язливість взяла гору. Проте до нас вони постійно підходили, спостерігали, запитували. Частина знімальної групи проживала в Циблях. Важливою була і підтримка місцевої влади, адже адміністративні питання також присутні в кіновиробництві.
У зйомках задіяли нацгвардійців
– У чому складність зйомок?
– Ми знімаємо на 35 мм плівку. Я не пам’ятаю, коли в Україні востаннє знімали фільм на плівку, можливо ще на кіностудії Довженка. Та й за кордоном це рідкість. Знаю, що фільм «Джокер» знятий на плівку. Причина – складніший процес виробництва. Якщо плівка засвітиться чи пошкодиться, треба все перезнімати. До того ж вона дуже дорога. В Україні її не виробляють і не проявляють, ми це робимо в Польщі. Тому до плівки ставляться, як до якогось діаманту. А оскільки вона має здатність закінчуватися, маємо дуже багато репетицій і мало імпровізації. На одну сцену дається три дублі.
Справа в тому, що головний оператор фільму живе в Польщі й викладає там операторську майстерність. Саме він захотів попрацювати з плівкою. До того ж головна героїня фільму занадто зосереджена на соціальних мережах, на тому, як її сприймають у соціумі. І ми вирішили погратися з аналоговим зображенням, враховуючи, що в стрічці буде багато цифрових пристроїв і сучасних технологій.
– Які непередбачувані ситуації виникали?
– У нас все вийшло за планом. Жодних проблем не було, адже ми заздалегідь до всього підготувалися, навіть до найгіршого – поганої погоди. Проте й погода нам «усміхалася»: коли потребували сонця – воно з’являлося, коли містичного туману над водою – він також був! Циблі – це якесь магічне місце.
– Розкажіть про виконавицю головної ролі.
– Ірина Варенич-Островська – актриса театру та кіно. Вона багато знімається у серіалах (зокрема, в серіалі «Кріпосна», 3 сезон – авт.), а в ігровому фільмі – це її перша роль. Сподіваємося, що допоможемо їй розкритися як акторці кіно. Головна героїня фільму – дизайнерка, бізнеследі. Вона не може носити одяг із магазинів, хіба що всесвітньо відомих брендів. Костюмери фільму шиють для неї вишукані наряди, які б відповідали її статусу. Глядачі, які звертають увагу на костюми, отримають естетичну насолоду.
– Чи повернетеся ви ще на Переяславщину?
– Сцени в Циблях уже відзняті. Ми провели тут прекрасний тиждень. Атмосфера тихого села сприяла продуктивній зйомці. Циблі зачарували усю знімальну групу, а особливо руїни церкви, які під впливом сил природи набули свого неповторного вигляду. Закохалися ми і в мальовничі пагорби з виглядом на Дніпро. Далі продовжимо зйомки в Києві та Українці.
