Приватне підприємство «Євросем» у Ташанській громаді, на території якої працює, є найбільшим за обсягом землі орендарем. А щодо виробництва продукції тваринництва, то займає лідируючі позиції на теренах всієї країни.
Про досягнення та плани агропідприємства напередодні професійного свята розповіли Переяслав.City директор Володимир Семинога та його заступники Тетяна Колесник і В’ячеслав Оропай.
— Насамперед розкажіть, у чому унікальність ваших тваринницьких ферм?
В. С.: У секторі саме м’ясного тваринництва ми в трійці лідерів з-поміж виробників яловичини. У нашій державі ця ніша майже не зайнята, і ми бачимо перспективу розвиватися у цьому напрямку. Все, що зараз є на внутрішньому ринку, — це здебільшого м’ясо з вибракуваних нетелів і корів. Тож наша стратегія така, щоб стати номером один в Україні з виробництва якісної телятини особливого ґатунку. Таку Україна поки що імпортує. Наше амбітне завдання — забезпечити нею вітчизняний ринок і вийти на експорт своєї готової продукції.
Задля цього вирощуємо спеціальні м’ясні породи тварин — абердин-ангус, лімузин і шароле. За відповідних умов утримання й технології годівлі з них можна отримати найделікатніше м’ясо преміального класу — так звані мармурові стейки.
— Звідки берете молодняк для відгодівлі?
— Вирощуємо самі. Почали зі створення маточного поголів’я. Для цього біля Чопилок збудували з нуля сучасну ферму. Цього року там добудували одне приміщення, а наступного року розширимо ще на два. Таким чином вийдемо на загальний проєкт ферми з маточним поголів’ям 2000 голів.
– Там дороге високотехнологічне виробництво з контролем осіменіння, тільності. Маємо всі можливості слідкувати за здоров’ям тварин з допомогою комп’ютерної діагностики, використання сканера УЗД та іншого оснащення. Систематично оновлюємо бичків-репродукторів і слідкуємо за генетичною якістю тварин.
Ферм такого рівня в Україні немає. Цього року підприємство «Євросем» отримало статус племінного господарства. Відтак можемо й продавати наш сертифікований молодняк.
Вихід молодняка – майже наполовину бички і телички, яких залишаємо на відтворення стада, а бичків — на відгодівлю. До шести місяців вони з коровою на молоці і на випасі. Потім до 12-13 місяців ставимо на інтенсивну відгодівлю. Для цього є три ферми, які реконструйовані на базі старих приміщень для таких потреб, основна — у Шевченковому.
Зараз маємо двотисячне стадо. Упродовж найближчих 3-5 років плануємо збільшити його вп’ятеро. Природного приросту тварин досягли близько тридцяти відсотків на рік. Крім того, плануємо також імпортувати нетелів м’ясних порід, щоб втілити свої амбітні плани.
— Що буде у Малій Каратулі, де триває активне будівництво?
— Зараз там зводять комплекс молочно-товарної ферми — це ще один напрямок нашого тваринництва. Поки що в нас усього 160 корів. Та вже наступного тижня завозимо з Данії першу партію із 400 нетелів високопродуктивної молочної породи. Для них там підготовлений окремий корівник. А через два місяці запустимо першу будівлю нової надсучасної цілком автоматизованої ферми. Туди корів переведуть на розтелення, і їх роздойка відбуватиметься у цьому приміщенні уже роботизованими апаратами. До 2023 року наростимо поголів’я до однієї тисячі голів дійних корів.
— Чи вистачить ваших урожаїв для кормової бази такого великого поголів’я?
— Наші плани з нарощування поголів’я ВРХ розраховані саме на те валове виробництво зерна, яке можемо отримати з орендованих земель. Вирощуємо всю групу зернових, соняшник, кукурудзу, пшеницю, ріпак. Завдяки дотриманню культури землеробства, підбору гібридів і застосуванню сучасних технологій у рослинництві маємо достатньо високі врожаї. Дбаємо про ефективне відтворення орендованих сінокосів, яких маємо 1200 га.
— Як допомагаєте Ташанській громаді, на території якої працює «Євросем»?
В.О.: Насамперед ми є найбільшим для громади бюджетоутворюючим підприємством. За минулий рік до місцевого бюджету сплатили 19 мільйонів гривень податків. Крім того, 40 мільйонів громада отримала податкових надходжень від фірми «Ерідон» (найбільший дистриб’ютор насіння, засобів захисту та добрив на вітчизняному ринку). Це рішення власника компанії, який зареєстрував юридичну адресу фірми в рідному селі, в Чопилках, саме задля того, щоб громада отримала додаткову вигоду від цього.
Співпраця з громадою розвивається у різних напрямках. Скажімо, це постійна допомога у вирішенні якихось господарських завдань, наприклад, із залученням спецтехніки чи спеціалістів. Наш підрозділ енергетиків завжди задіюють для ремонту електромереж у селах громади, а дві наші пожежні машини першими виїжджають на місце подій. Загалом можемо оперативно зреагувати на кожну потребу в громаді. Дороги від Малої Каратулі до Чопилок упродовж усього року доглядаємо: обкошуємо, чистимо від снігу, підсипаємо вибоїни. Не кажемо, що цього не роблять інші господарства, проте наша допомога — це не менше 50 відсотків всього обсягу таких завдань.
Політика компанії — розвивати соціально орієнтоване підприємство, яке ефективно працює і сприяє розвитку територій, де розміщене виробництво. Тому ряд проєктів «Євросему» насправді не є бізнесовими, бо не мають такого завдання і не створюють прибуток компанії.
Наприклад, наступного року в Ташані плануємо будувати сучасну пекарню. З позиції бізнесу окупність цього проєкту — не менше 15 років. Але таке рішення ухвалено задля створення додаткового соціального сервісу для людей. Так само з цих мотивів ми відкрили в різних селах загалом сім мінімаркетів. Утримуємо їх лише задля зручності і комфорту місцевих жителів. Адже більшість із них — це наші пайовики. Загалом маємо їх близько чотирьох тисяч.
— Як проводите розрахунки з пайовиками?
Тетяна Колесник опікується питанням розрахунків за оренду землі
Т.К.: Цього року переглянули питання щодо орендної плати. Її підвищення відбудеться вже при розрахунках за нинішній рік.
– Додатково до прямих фінансових розрахунків надаємо великий пакет послуг. Традиційно це безкоштовна оранка городів, а також на вибір людини весь спектр інших послуг, яких потребує господар у селі.
— Чи зацікавлена компанія зараз скуповувати землю?
— Немає в нас інтересу мотивувати і стимулювати населення до продажу своїх паїв. Та й землевласники не стоять у чергу з пропозиціями. Коли хтось пропонує таку угоду, купуємо.
– Найбільше ми зацікавлені просто не зменшувати свій банк землі. Готові заохочувати пайовиків до тривалої співпраці. Для цього розробили трирівневу градацію виплати орендної плати. Чим більший термін оренди, тим вона вища. Максимально — 18 відсотків.
Це суттєво, і це є підтвердженням наших намірів розвивати стабільне, серйозне і соціально відповідальне підприємство. Ми тут працюємо не тільки на розвиток нашого бізнесу, а й зацікавлені створювати комфорт та додаткові вигоди місцевим людям.
— Надважлива потреба — робочі місця, чи будете їх збільшувати?
В.С.: Звичайно, бо ми інтенсивно працюємо на розвиток і розширення. Окрім уже згаданих об’єктів, у Ташані будуватимемо м’ясопереробний комбінат, у Малій Каратулі — насіннєвий завод. Готуємо проєктну документацію і навесні розпочнемо будівництво.
На сьогодні загальна чисельність працівників у господарстві становить 350 посад. З них управлінсько-адміністративного штату близько 20 відсотків, а решта виробничники. На нові об’єкти потрібні додатково працівники і планово це буде 200 робочих місць до кінця наступного року.
Окрім запрошених спеціалістів та менеджерів, розраховуємо, що прийдуть працювати місцеві люди. Хоча й зараз відчуваємо кадровий голод, маємо 12 вакансій механізаторів. Вимушені возити працівників з інших сіл, тримаємо для цього чотири автобуси.
Для підприємства це не дуже вигідно, тож підвищенням зарплат плануємо заохотити місцевих жителів працевлаштовуватися в нас. Затвердили бюджет і з наступного року піднімаємо заробітну плату відразу на 40 відсотків.
Завершуємо будівництво нової ремонтної бази із сучасним оснащенням, там будуть комфортні умови для працівників, опалення, побутові кімнати, душові. Поряд працює їдальня, яка забезпечує в разі потреби і триразове харчування. Плата за обід символічна – 5 гривень.
Будівництво ремонтної майстерні
— Як святкуватимете підсумки аграрного року?
— Насправді ми ще не готові святкувати цими вихідними, бо погодні умови не дозволили і тижнів зо два не вистачило, щоб завершити збирання кукурудзи. Через карантин накривати столи, як раніше, не будемо, а як зазвичай преміюємо найкращих працівників. Святкувати підсумки господарювання сподіваємося наприкінці року, в передноворіччя.
Найсвіжіші новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
