Фермерське господарство Віталія Бебешка з Єрковець успішно працює рівно 20 років. За цей час трудовий колектив майже не змінився і має нагоду днями гарно відсвяткувати. 21 листопада – День працівників сільського господарства, а 5 грудня – день заснування підприємства.
— Починав діяльність я не так як усі, бо фермерської землі, як в інших, я не маю, — розповідає Віталій Іванович, 51 рік. – Створювали господарство на основі чотирьох паїв своєї родини: моїх з дружиною та двох батьківських. Це був період, коли в селі розпалося КСП. Людям роздали майнові сертифікати і наділили земельні паї приблизно по 3,5 га, але мало хто знав, куди з ними йти і що робити далі. Коли односельці дізналися, що я збираюся самостійно фермерувати, запропонували в обробіток і свої паї. Тоді я зібрав загалом 150 паїв, це приблизно 500 га землі. На ній господарюю й досі.
Віталій Іванович зауважує, що цієї землі йому цілком достатньо для ефективної діяльності, мовляв, хай менше ніж в інших, але все в толк. З його слів, доходу вистачає, щоб розраховуватися з власниками паїв і колективом фермерського господарства, вкладати у розвиток підприємства. У нього на постійній основі працює 12 людей.
— Вони зі мною з першого дня, — розповідає фермер. – Зрозуміло, що в сезон роботи всім вистачає, заробітки теж відповідні. Але взимку на біржу праці нікого не відправляю: одні ремонтують і готують до сезону техніку, інші йдуть у оплачувані відпустки. Таким чином кожен наш працівник протягом року має стабільний дохід, середньомісячно виходить 10-12 тисяч гривень.
З пайовиками розраховуюся в першу чергу. Останніми роками люди хочуть отримати плату грішми. Якщо комусь уже й треба зерна – купують у мене за помірними цінами. Орендна плата складає 14% від грошової оцінки паю. Додатково кожному пайовику безкоштовно оремо 15 соток городу, а як треба більше, то господар оплачує тільки витрати пального. Як і раніше, ще до створення громади, так і тепер щозими допомагаємо місцевій владі чистити в селі дороги, для цього купили спеціальну лопату для трактора. Благодійно підтримуємо різні заходи та проєкти.
На своїх полях Віталій Бебешко ретельно слідкує за сівозміною, каже, це дуже важливо. Вирощує горох, овес, пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник, сою. Має власну сушарку, тож все зерно після обмолоту чистить, сушить і тримає, доки на ринку стане вигідна ціна.
— На жаль, в нашій державі фермерам складно прогнозувати, які культури вигідніше вирощувати в той чи інший сезон – все непередбачувано! Немає ні на що стабільної ціни. Наприклад, овес торік купували по 7,5 тис. грн за тонну, а зараз пропонують всього дві. Тож чим більший асортимент зерна, тим легше втримати баланс: щось дешевшає, а щось дорожчає.
Фермер зауважує, що має і невелику вівцеферму — голів на п’ятдесят.
— Починав їх тримати як «санітарів» полів – вони ж вигризають весь бур’ян і траву кругом! До того ж є певна частина зерновідходів після чистки і сушки – вівцям саме то. Тварини в мене простячки, не породисті. Спочатку завів для своїх потреб, а зараз на це м’ясо є попит. Яловичина чи телятина все ще в дефіциті, бо ж дорого обходиться виростити. Свиней же зараз скуповують по 50 гривень живою вагою, а овець – по 70 гривень. Тож є вигода. А для догляду за кошарою є в нас штатний вівчар.
Задля формування матеріальної бази господарства Віталій Іванович ще у перші роки взяв у кредит два нові трактори МТЗ. З виплатою пощастило, бо в державі почалася велика інфляція, і з банківською позичкою фермер швидко розрахувався. Потім поетапно купував необхідну для обробітку землі сучасну техніку за кошти з прибутку. П’ять років тому викупив у своїх пайовиків майнові сертифікати, і оформив у власність частину колишнього колгоспного госпдвору з будівлями.
До речі, власну сушку фермер придбав років десять тому. Вона працювала від котла на дров’яному опаленні. Останнім часом дрова стали аж надто дорогі, тож Віталій Іванович цього року замінив обладнання з котлом на пелетах. Каже, що завдяки переоснащенню посушити своє зерно обійшлося йому у 50 тисяч гривень. Торік – рівно удвічі дорожче, і то ще треба врахувати, що ціни на дрова тоді були нижчими.
— На так званий ринок землі я особисто не зважаю і скуповувати землю не маю жодного наміру. А навіщо? Ми живемо в такій державі, де немає впевненості в стабільності, гарантіях. Закони можуть змінити в будь-який момент і все націоналізувати. Насправді ситуація зараз така: хто з власників хотів на своїй землі заробити зразу багато – вже давно її «продав» через оренду на 49 років. Зараз викупиш у людей паї тисяч по дев’яносто, а за два-три роки вони можуть значно подорожчати, то ж люди точно будуть невдоволені, мовляв, мало заплатив. Хай буде як є, так усіх влаштовує.
За всі роки господарювання вже призвичаїлися до умов українського ринку. Аграрії, звісно, дуже залежні ще й від примх погоди, але нині є на вибір і сорти, і засоби захисту, щоб дотримуватися агротехніки та вирощувати хороший урожай. Нинішній рік був теж успішним, гріх нарікати. Тож вітаю всіх зі святом і бажаю щедрих врожаїв!
Найсвіжіші новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
