Україна не є членом НАТО, але активно співпрацює з альянсом. Черговим підтвердженням стала участь міністра закордонних справ Дмитра Кулеби у засіданні Північноатлантичної ради (найвищого політичного органу альянсу) на рівні міністрів закордонних справ держав-членів у кінці листопада.
Напруга зростає
Чи мають відносини України та НАТО стосунок до жителів Переяславщини, або до будь-якого пересічного мешканця країни? Так, бо йдеться про безпеку та зміцнення Збройних Сил, коли загроза з боку північного сусіди цілком реальна. Адже останнім часом все частіше говорять про можливий новий напад Росії на територію України. Про це йшлося і на засіданні міністрів закордонних справ НАТО у Ризі.
Аналогічна ситуація вже була у квітні цього року. Тоді також занепокоєння України й міжнародної спільноти викликало чергове активне нарощування Росією своїх військ як в анексованому Криму, так і безпосередньо біля українських кордонів у східній частині.
Наразі до чергової «гри м’язами» з боку російського сусіди додалися заяви від ще одного — невизнаного президента Білорусі Лукашенка. Все це «співпало» з кризою з мігрантами на кордонах Білорусі та Польщі. Росія також заявила, що «просування НАТО» на територію України означатиме для неї перетин червоної лінії, після чого вони готові "захищатися".
Отже, ситуація напружена. А що думають про неї та відносини України з НАТО переяславці?
фото ілюстративне
«Блакитні шоломи» можливі не скрізь
"У мене мало віри, що зможемо самі, без чиєїсь допомоги протистояти Путіну, — роздумує переяславський підприємець Микола Маринчук. — Хай би приходили там "блакитні шоломи" і дали жару! Так чогось же бояться чи торгуються — нам не зрозуміти ту політику".
Насправді «блакитними шоломи» називають миротворчі контингенти ООН, які не «дають жару», а сприяють унеможливленню зіткнень. Часто під егідою ООН участь у миротворчих операціях беруть і країни НАТО, так само сприяючи мирному вирішенні конфліктів. Наприклад, так було в Косово.
«НАТО має військову потугу, щоб здійснювати операції в рамках договору про альянс або діяти спільно з іншими країнами і міжнародними структурами задля врегулювання ситуації», — зазначає аналітикиня центру «Нова Європа» Маріанна Фахурдінова, експертка з питань співпраці Україна-НАТО.
Однак «блакитні шоломи» на Донбасі неможливі – адже Росія має право вето на подібні рішення Ради Безпеки ООН.
"Нам потрібно тільки в НАТО"
Василь Козій: "Нам треба тільки в НАТО"
"Нам зараз необхідно співпрацювати тільки з НАТО, — каже переяславець Василь Козій, директор військово-патріотичного ліцею "Патріот". — Коли я служив в радянській армії і був так званий Варшавський договір, НАТО позиціонувалася як ворог. Та як показує багатовікова історія України, більшого для нас ворога за Росію не було й немає. Треба об’єднуватися всередині країни, і підтримка НАТО буде нам у поміч.
Наш ліцей активно співпрацює з військовою частиною, що базується в Дівичках, з Міжнародним центром Нацгвардії України, який розміщується в с. Старе. Тож дуже добре знаємо, як якісно і помітно відбувається реформування ЗСУ не тільки в матеріальному забезпеченні, а й у системі підготовки українських військових саме за стандартами НАТО".
Учні ліцею "Патріот" на навчальній базі Нацгвардії
Та попри всі виклики та прагнення української влади й більшості суспільства, стати членом НАТО Україні непросто. Навіть якби вона виконала всі вимоги щодо реформ у різних сферах, немає гарантії, що всі країни-члени НАТО в проголосують за позитивне для нас рішення.
Проте експерти-міжнародники аналітичного центру «Нова Європа» наводять приклад: свого часу українці теж мало сподівалися на безвізовий режим із Євросоюзом. Адже також були вимоги щодо реформ, і рішення вимагало згоди переважної більшості країни-членів ЄС. Однак але все вийшло. З НАТО може бути аналогічна історія.
Очікування підтримки союзників
"Альянс запросив Україну та Грузію на цю зустріч як двох найближчих безпекових партнерів НАТО. Це свідчення важливості України та потужний сигнал підтримки у протистоянні російській агресії", — сказав Дмитро Кулеба у Ризі в розмові з журналістами.
Держсекретар США Ентоні Блінкен на засіданні Північноатлантичної ради заявив, що будь-яка подальша агресія Росії проти України "призведе до серйозних наслідків". Дмитро Кулеба наголосив: посилення України та східного флангу НАТО буде взаємовигідним для Альянсу та нашої держави.
Тож очевидно, що пришвидшення інтеграційних процесів щодо альянсу та поглиблення співпраці з НАТО могло би стати стримуючим фактором для країни-агресора і сприяти завершенню військових дій.
Водночас і суспільство під впливом реалій змінює своє ставлення до інтеграції в НАТО. Згідно з недавніми опитуваннями групи «Рейтинг», 58% українців підтримують вступ країни до альянсу.
Історія стосунків України з НАТО
НАТО – це міжнародна організація створена 1949 року для колективної оборони її членів. Членами Альянсу наразі є 30 країн Західної Європи та Північної Америки. Кожна з них має як відповідальність, так і переваги від участі у системі колективної безпеки. Якщо відбувається збройний напад на одну чи кілька країн спільноти, то інші допомагають її захищати.
Україна розбудовує відносини з НАТО з 1992 року. Основною на сьогодні є Хартія про особливе партнерство, Річні національні програми під егідою Комісії Україна-НАТО, що розробляються з 2009 року.
У березні 2018 року НАТО визнало Україну країною-аспірантом НАТО. Це не змінило політику цього блоку щодо держави, а тільки констатувало її прагнення членства в Альянсі.
7 лютого 2019 року Верховна Рада затвердила поправки до Конституції, які закріпили євроатлантичний і європейський курс України. У лютому 2019 р. набрали чинності зміни до Конституції України у частині стратегічного курсу на набуття країною повноправного членства в ЄС і НАТО.
Щоправда, це не означало навіть початку формального процесу входження до ЄС та НАТО. Водночас це стало декларативним підтвердженням зовнішньополітичних орієнтирів незворотності курсу України, її сигналом готовності надалі розвивати стосунки партнерства і з НАТО зокрема.
Співпраця з розрахунком на інтеграцію
12 червня 2020 року Україна стала членом Програми розширених можливостей НАТО. Це означає, що альянс посилює заходи сумісності з країною завдяки її активності і значному внеску в операції та місії під його керівництвом.
14 вересня 2020 року Президент підписав Стратегію національної безпеки України, в якій наголошується на стратегічному значенні відносин з НАТО. А вже у червні наступного року на саміті країн-членів НАТО у Брюселі і під час зустрічі Президента України з сенаторами США обговорили перспективи розробки плану дій України для вступу в НАТО. Тоді вперше було оголошено, що Україна отримає членство через ПДЧ (План дій щодо членства).
"Україна вже здійснила кілька реформ для членства в НАТО, а також буде здійснювати ще додаткові реформи. Одна з реформ, яка здійснена це цивільний контроль і модернізація війська. Дуже важливо, щоб Україна робила подальші кроки для членства, щоб і інші країни розуміли, що це в їхніх інтересах, що відбувається на східному кордоні України, щоб Україна була частиною цих вільних демократій", — зазначив тоді американський сенатор Роб Портман.
Своєю чергою сенатор США Кріс Мерфі зауважив, що Україна має продовжити й політичні реформи. На рівні рішення саміту альянс закликав Україну рухатися до членства через виконання Річних національних програм.
Альянс як спільнота з базовими цінностями
Політичні завдання НАТО полягають у сприянні демократичним цінностям, які допомагатимуть країнам взаємодіяти шляхом перемовин, дискусій, обговорень, будувати довірливі стосунки, завдяки чому запобігати військовим протистоянням насамперед політичними кроками.
Більше того, цей потужний альянс займається питаннями глобальної безпеки в різних напрямках: забезпечення прав та свобод громадян, протидії кліматичним змінам, реагування на екологічні катастрофи та інше.
Україна в 1994 році приєдналася до програми НАТО «Партнерство заради миру». Йдеться про посилення оперативних спроможностей держави за рахунок використання в навчально-бойовій роботі стандартів армій провідних країн альянсу. Це дозволяє визначеним підрозділам ЗСУ брати участь у навчаннях та операціях під проводом НАТО.
Співробітництво Україна–НАТО у військовій сфері:
- починаючи з 2008 року, ЗСУ України беруть участь у Програмі НАТО з обміну даними про повітряну обстановку;
- з 2012 року ЗСУ приєднались до Ініціативи поєднаних сил, що означає посилення підготовки військових сил та особового складу з використанням тренувальних інституцій НАТО та центрів досконалості;
- збільшення кількості військових навчань, особливо за участю СРН;
- з 2014 року ЗСУ приєднались до Ініціативи взаємосумісності партнерів. Йдеться про збільшення переліку партнерських сил та засобів, готових для участі в операціях під проводом альянсу. Ініціатива здійснюється у трьох вимірах: технічна, операційна та доктринальна.
Співробітництво Україна–НАТО у економічній сфері:
- допомога в ліквідації негативних економічних та соціальних наслідків оборонної реформи в Україні;
- інституційних діалог щодо економічних аспектів перебудови оборонної промисловості, діяльність з перепідготовки військовослужбовців, звільнених у запас.
Співробітництво Україна–НАТО у сфері науки й екології:
- Україна з 1994 року бере активну участь у Програмі НАТО з науки заради миру та безпеки. Це не є програма у галузі військової науки. Метою є сприяння співпраці науковців з різних країн у цивільних аспектах;
- протягом 1998-2013 років у рамках програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» реалізовані 27 спільних проектів за участю українських науково-дослідних установ.
Відтак НАТО розглядається як альянс безпеки не лише військової, але також як спільнота країн з спільними базовими цінностями. Це стимулювання реформ ЗСУ, так і політичних і частково економічних.
Створення цієї статті фінансується у рамках проєкту «НАТО – це люди», що фінансується Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, що діє через Міністерство закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії (“FCDO”).
