Четвертий етап екологічного проєкту «Zero Waste School» («Нуль відходів у школі»), що впроваджує культуру сортування відходів у школах та громадах, стартував 25 листопада. Він реалізується фондом Кличка за підтримки фундації Кока-Кола. Минулоріч переможцем екопроєкту стала переяславська школа №3 і в нагороду отримала механічний прес для брикетування вторинної сировини.
– Наша школа активно почала займатися сортуванням вторинної сировини вісім років тому, – зазначає директор третьої Володимир Кондусь, 53 роки. – Починали з використаних батарейок, пластикових кришечок з пляшок, макулатури. А останні кілька років збираємо і здаємо на переробку ще й алюмінієві бляшанки. Днями здали 300 кг макулатури, 105 кг пластику, 139 кг алюмінієвих баночок з-під напоїв, 40 кг склобою і виручили 858 гривень. Однак для нас головне не гроші, а те, що звільнили нашу землю від кількох сотень кілограмів різного непотребу.
З фондом Кличка третя школа тісно співпрацює вже не один рік. Приєднатися до проєкту «Zero Waste School» та навчитися правильно сортувати відходи закликає й інші освітні заклади Переяславщини. Четвертий етап проєкту триватиме до 26 грудня в онлайн-форматі. Учасники дізнаються, як правильно сортувати відходи, про принципи 5R (відмовся від непотрібного, скорочуй споживання, використовуй повторно, сортуй та відправляй на переробку вторсировину, компостуй органічні відходи); отримають ефективні інструменти для взаємодії всередині місцевих громад, ведення переговорів та управління проєктами; складуть план реалізації власної ініціативи та дізнаються, як залучати фінансування; познайомляться з відомими громадськими активістами, які навчають долати перешкоди, що траплятимуться на шляху.
– З приємністю відзначу, що до участі у проєкті «Zero Waste School» організатори цьогоріч запросили вчительку образотворчого мистецтва Людмилу Дяченко, як екоактивістку нашої школи, – зазначив Володимир Кондусь. – Організатори заходу записали з Людмилою Петрівною 15-хвилинний відеоролик, в якому вона ділиться досвідом, як необхідно використовувати, сортувати та надавати нове життя виробам із вторинної сировини.
– Я ж хочу нагадати землякам, що пластик не варто викидати, бо це дорогоцінний ресурс, з якого можна отримати красиві речі. Приміром, наша школа вже має дві лавочки та два лего-сердечка, виготовлені із пластикових кришечок, які ми зібрали і здали на переробку. Ще одне «сердечко» та журнальний столик на підході. Наступним нашим замовленням будуть пластикові таблички на двері шкільних кабінетів. Якщо хтось бажає долучитися до шкільного збору кришечок з пляшок, будемо дуже вдячні. Передати їх можна учнями та вчителями нашої школи або ж принести особисто.
Між іншим, у нашій школі вже традиційно активних учасників сортування вторсировини пригощають чимось смачненьким. Днями учні та вчителі смакували солодкими та соковитими яблуками.
І ще, якщо ваші рідні чи знайомі ще не сортують відходи, не засмучуйтеся, всьому свій час. Станьте для них прикладом і мотивуйте підтримати екозміни, – запропонував Володимир Кондусь.
Скільки років розкладаються різні відходи?
Ще часто, на жаль, на вулицях міст, сіл, обабіч доріг чи ж на берегах водойм можна побачити всілякий непотріб: скляні та пластикові пляшки, бляшані баночки, паперові та пластикові стаканчики, целофанові пакети тощо. Однак, проблема утилізації вторинної сировини не зводиться лише до того, що недобросовісні люди викидають сміття у невстановлених місцях. Ті відходи, які збираються централізовано і без сортування відправляються на сміттєзвалища, завдають планеті не меншої шкоди, бо деякі з них розкладаються кілька десятків, а то й сотень років.
Ось список того, що ми викидаємо, і скільки часу потрібно, щоб це сміття перетворилося в прах:
- харчові відходи розкладаються 1-5 тижнів
- газета або картон – 2-3 місяці
- книга – 2,5-4 роки
- глянцевий журнал – 5 років
- недопалки – 4-5 років
- одяг із синтетичних матеріалів – 40-50 років
- картонна упаковка від молока – 5 років
- консервна банка – 10 років
- жувальна гумка – 30-35 років
- поліетиленовий пакет – 50-70 років
- пластиковий стаканчик – 70-100 років
- батарейка або акумулятор – 100-150 років
- гумові шини – 100 років
- пластикова пляшка – 150-200 років
- одноразовий підгузок – 350-400 років
- алюмінієва банка – 450-500
- губка для миття посуду – 800-1000 років
- скляна пляшка – 1000 років.
Науковці зауважують, що дані про період розкладання різних відходів є приблизними, зокрема щодо довготривалих. Та перш ніж викинути сміття, зважте на такі цифри.
Найсвіжіші новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
