У Переяславському ДРАЦСі підбили підсумки року. Начальниця відділу Вікторія Литовченко розповіла, чим запам’ятався 2021-й, якими новими послугами користувалися громадяни та як змінилася робота установи в період епідемії коронавірусу.
– Вікторіє Василівно, яким видався 2021 рік для вашого відділу?
– Цей рік був позитивніший, порівняно з попереднім. Зросла кількість реєстрацій новонароджених та шлюбів, що дуже радує. Було багато одружень на свята і в красиві дати, зокрема, 21.01.2021, 12.12.2021, 21.12.2021. Наші пари це люблять. У День закоханих, 14 лютого, ми підготували святкові декорації, залучили діток у костюмах янголів. Це була неділя, вихідний, але відділ працював. Цьогоріч теж святково реєструватимемо шлюби у День закоханих. Заяви приймаємо до 12 січня.
Вікторія Литовченко: «2021 рік був для нас позитивнішим, ніж попередній»
– Змінилася назва установи на Переяславський відділ ДРАЦС у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Поділу на міськрайонні, районні, міські відділи вже немає.
Із новим адміністративним поділом громадянам стало простіше щодо питань реєстрації. Зараз жителі Переяславщини можуть здійснити будь-яку дію у ДРАЦСах Яготина та Борисполя. Якщо хтось хоче зареєструвати там дитину, змінити прізвище, розірвати шлюб – без проблем. Зокрема, у нашому відділі побільшало звернень від жителів Яготина. Люди пояснюють, що їм так зручніше. Нагадую, що шлюби реєструють в Україні незалежно від місця прописки.
У жовтні в Дівичках відбулася зустріч із працівниками ЦНАПів громад Переяславщини, яким делегували певні повноваження. Переяславський, Дівичківський і Студениківський ЦНАПИ уже надають комплексну послугу «єМалятко» батькам новонароджених. Під час зустрічі я навчала працівників, як оформляти заяви для отримання цієї послуги. Наразі Дівичківський ЦНАП лідирує за кількістю таких заяв.
Працівники нашого відділу пройшли вісім навчальних курсів на онлайн-платформі «Дія. Цифрова освіта», серед яких – «Кіберняня», «Основи кібергігієни», «Доступ до публічної інформації» та інші. Після цього отримали сертифікати.
– Як змінилася робота в умовах епідемії коронавірусу?
– Перший рік епідемії був важким для усіх. Ми не знали, як працювати, боялися захворіти. Спочатку приймали громадян тільки з питань реєстрації смерті, потім почали приймали з усіх питань за попереднім записом. Усі шлюби, які були призначені на початок карантину, зареєстрували. Але загалом реєстрацій було мало, бо кафе й ресторани не працювали. Багато пар відкладали одруження до кращих днів. Зараз теж проводимо прийом громадян за попереднім записом. Можна записатися за номером телефону 5-45-20 або прямо у відділі. Якщо не виходить прийти на призначений час, прошу всіх попереджати завчасно. Реєстрація смерті відбувається позачергово.
– Під час карантину на реєстрації весілля дозволено не більше десяти гостей. Коли наречені подають заяву, ми на цьому наголошуємо. Але нерідко приходить більше гостей, і тоді виникають непорозуміння: «Ми не знали». Але правила для всіх однакові, більше людей у зал не пускаємо.
Неділя й понеділок у нас вихідні. Але в понеділок є черговий, який реєструє смерті. Навіть якщо це державний вихідний, наприклад на Різдво, хтось із нас чергує. Однак я звикла до того, що в мене вихідний лише в неділю, бо люди забувають, і в понеділок надходить купа дзвінків.
У цьому році, коли ми вже трохи розслабилися, усім колективом захворіли на коронавірус. Так склалося, що я майже всю хворобу перенесла на ногах. Відчувала, що захворіла, але експрес-тест показав негативний результат. А потім уже ПЛР-тест підтвердив захворювання. Відділ був зачинений тиждень, а наступного тижня я працювала сама, поки колеги доліковувалися. Громадяни зверталися у Бориспільський та Яготинський відділи ДРАЦС. Не всі поставилися з розумінням. У фейсбуці обурювалися: «Що, нікому замінити?» Люди не розуміють, що будь-хто не може зареєструвати документи. Попри хворобу, відповідала на всі дзвінки. Пам’ятаю, як розмовляла з одним чоловіком і закашлялася, у трубці почула: «Скільки можна кашляти?». Звісно, було і багато співчутливих людей. Зараз усі працівники нашого відділу вакциновані Пфайзером.
– Як ви ставитеся до коментарів у соцмережах, які стосуються вашої роботи?
– Коментарі читаю, але не відписую, якщо це безпідставна критика. Ми живемо в маленькому місті, де мене можуть ображати не через роботу, а через особисту неприязнь. Якщо ж бачу, що людина потребує консультації, відписую.
Була ситуація, коли жінка на сторінці нашого відділу у фейсбуці написала, що не може зареєструвати шлюб, бо для цього потрібно багато грошей, яких у неї немає. У нас телефон працює на гучному зв’язку, тому я точно знала, що працівники відділу не могли їй такого сказати. Порадила жінці записатися на прийом. Вона прийшла у відділ, я зустріла її з усмішкою, відповіла на всі питання. Мені по-людськи стало її шкода, бо вона має серйозні проблеми з ногами. Я навіть зробила їй подарунок на весілля: замовила букет нареченої. Зараз у нас нормальні стосунки. Людина може бути агресивною через складні життєві обставини, але якщо їй усміхнутися, вона усміхнеться у відповідь.
– Які нові послуги для громадян з’явилися?
– Із січня 2021 року громадяни старші 16 років отримали право змінити по батькові. Раніше це можна було зробити лише тоді, якщо батько змінив ім’я. Ми отримали чимало звернень щодо цієї послуги. Для деяких людей це було важливо, навіть принципово. При цьому біологічний батько залишається батьком. Його не позбавляють батьківських прав, не виключають із актового запису про народження. Можливо, він не є чоловіком для дружини, але залишається батьком для своєї дитини. Просто видається свідоцтво про зміну по батькові. Простіше кажучи, якщо хтось візьме прізвище Зеленський, то він не стане родичем президенту.
Змінюючи ім’я, прізвище чи по батькові, люди нам нічого не пояснюють. Головне, щоб вони не були під слідством чи в розшуку. Ми формуємо справу і передаємо до поліції. Поліція перевіряє і дає висновок, чи має право людина змінити ім’я, по батькові чи прізвище. На підставі нього ми готуємо свій висновок і видаємо свідоцтво.
– Чим ще займаються працівнику ДРАЦСу, окрім реєстрацій актів цивільного стану?
– У нас багато запитів від суду, від поліції, від інших установ. Бувають такі звернення, коли потрібно передивитися купу інформації, щоб дати відповідь. Актові записи зберігаються 75 років, тобто у нас є великий архів документів – з 1946 року по теперішній час. Щороку передаємо документи, яким понад 75 років (до 35 книг), до історичного архіву Київської області. Їх треба передивитися, привести в належний стан, зробити звірку. Маємо багато звернень від людей, яким потрібно встановити ступінь родинного зв’язку, щоб отримати спадщину, відновити свідоцтво про народження. Документи післявоєнних років збережені частково. Якщо не знаходимо потрібних, розповідаємо заявникам, в який архів звернутися.
– Які незвичні випадки траплялися протягом року?
– Жителька міста народила двійнят. Перед цим п’ятьох дітей у неї забрали, позбавивши материнства. Я дізналася від начальниці центру соціальних служб міської ради Юлії Ляльки, що жінка має співмешканця, який хоче офіційно оформити батьківство стосовно дітей, але двійнята не зареєстровані. Ми вирішили, що я заїду за Юлією Миколаївною, ми заберемо маму, привеземо у ДРАЦС і зареєструємо діток. З’ясувалося, що жінка з малечею перебуває в лікарні. Поїхали туди. Спочатку мама сприйняла нас агресивно, мовляв, відчепіться від мене. Я пояснила, що дітки повинні мати документи, і я вперше ганяюся по місту за мамою та вмовляю зареєструвати дітей. Зрештою вона заспокоїлася. Ми поїхали до неї додому, взяли документи. Після цього приїхали у відділ, зареєстрували діток, видали свідоцтва. Потім я відвезла маму додому, і вже могла бути спокійною, що в громаді всі дітки зареєстровані. Тому якщо хтось не реєструє дітей, начальниця відділу ДРАЦС приїде навіть додому (сміється).
А нещодавно до нас звернулася сімейна пара, громадяни Китаю, які мають бізнес у селі на Переяславщині. Виявилося, що в них не легалізоване свідоцтво про шлюб. Легалізація відбувається у Міністерстві закордонних справ. Я зателефонувала туди. Мені пояснили, що прийом громадян не проводиться. Є сайт, де людина обирає рубрику «Консультація громадян» і знаходить інструкцію, як діяти. Цю інформацію потрібно було пояснити парі, яка не володіє ні українською, ні англійською, а російською – дуже погано. Користувалася гугл-перекладачем, пояснювала російською, показувала покрокову інструкцію на сайті, але по очам бачила, що вони не зрозуміли. Прийшла додому, а душа за них боліла. Зателефонувала знайомій мами, яка працює у сільській раді, і попросила уточнити, чи вони таки щось зрозуміли.
А ще з кумедного – ми за рік поміняли три ручки в туалеті, які зламали наші відвідувачі. Таке враження, що люди не вміють ними користуватися.
Взагалі у відділі багато цікавих історій. Коли люди подають заяву на одруження, це так мило, красиво. Вони називають одне одного «кицями», «зайчиками». А коли ці пари розлучаються, то у відділ приходять «козли» і «хвойди». Часто нам грублять, кидають заяви, ніби це ми винні, що у них не склалося. Багато розірвань шлюбів у пар, які не прожили й року. Було навіть розлучення через 4 місяці після весілля. Від таких історій стає сумно. Але є пари, які звертаються на емоціях. Я таких бачу. Прошу подумати, поговорити. І були подружжя, які забирали заяви і зберігали сім’ї.
У залі урочистих реєстрацій часто оновлюються декорації
– Як ви оновлюєте декорації у залі реєстрацій?
– Держава не забезпечує нас арками, квітами й іншими декораціями. Працівники ДРАЦСу – юристи, а не дизайнери. Через це в багатьох відділах декорації не змінюються роками. У нас склалася співпраця з творчими людьми міста. Тривалий час зал прикрашав весільний декор від студії «М’ята». Зараз співпрацюємо з магазином квітів «Amarant Flowers». Вони самі запропонували нам квіткову арку, і це було те, що потрібно. Якщо хтось хоче прикрасити зал урочистостей, ми завжди готові до співпраці. Навзаєм розміщуємо в соцмережах подяки майстрам і таким чином рекламуємо їх.
Найсвіжіші новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
