Магазин у мікрорайоні Трубайлівка (Карань) перетворився на гуманітарний штаб. З перших днів війни Переяслав накрив справжній волонтерський бум – все для того, щоб допомогти нашим захисникам боронити мир. Жителі Трубайлівки волонтерять у міру своїх можливостей, а часто і більше, чим надихають усіх навколо.
Здається, напад Росії на Україну не залякав людей, а ще більше згуртував. Невеликий, але потужний волонтерський рух координує власниця магазину Ольга Дрига. Тепер вона не лише відпускає продукти, а й приймає їх від небайдужих людей, аби потім доставити на блокпости та у військові частини.
Усе почалося ще першого дня, коли жителі мікрорайону зохотилися передати гуманітарну допомогу військовим, а найближчий пункт збору за кілька кілометрів. Ольга запропонувала відвезти провізію власною автівкою. А вже надалі почала взаємодіяти з іншими волонтерами міста, контактувати з військовослужбовцями та поширювати їхні потреби у соцмережах. Разом з тим її чоловік теж відправився до лав оборони.
– Наші люди просто неймовірні, – каже Ольга. – Вони тотально включилися в допомогу українській армії. Відгукуються на кожне моє прохання. Я публікую повідомлення, не встигаю дістатися до магазину – вже все є.
Якось повз нас проїжджали військові, я попередила дівчат за годину, попросила приготувати для них обід. Тут же вони наварили картоплі зі шкварочками, домашніх яєць, принесли домашню консервацію, сало, пиріжки – 30 хлопців нагодували!
Неодноразово відвозила у військові частини сотні пиріжків, за цей процес в нас відповідає Наталя Ялова. Я лишень кажу на коли потрібно і скільки. Вони з сусідками збираються, кожна приносить з дому інгредієнти – в кого що є, дещо я даю з магазину, і печуть гуртом!
Пиріжки для захисниківФото: надане Ольгою Дригою
Тутешні господині приносили вареники – встигали доставити їх ще тепленькими. Зносили геть усе: овочі, консервацію, сало з часником, тушонку, а меду скільки! Михайло Чередніченко передав м'ясо цілого теляти для їдалень при військових частинах.
Дяка родинам Руденків, Фесенків, Більченків, Оганесян, Никоненків, Кардашів за суттєву допомогу продуктами. Коли військовим знадобилися ліки, жителька мікрорайону Марина Кривошей – провізорка однієї з міських аптек, оперативно допомогла знайти та закупити необхідні медикаменти. Я б хотіла назвати імена всіх, хто долучився, але їх так багато! Тож намагаюся регулярно звітувати та дякувати їм у нашій спільноті, – розповідає волонтерка.
Чоловіки ділилися пальним, мастилом та інструментами. Зрештою згуртувалися і почали виготовляти протитанкові їжаки. Запитую: де саме, на базі якогось заводу? «На базі своїх гаражів!», – усміхається Ольга.
– Люди позносили метал, який був удома – ланцюги, арматури, з них наші майстри Віктор Будулуца і Микола Руденко виготовили їжаків, їх ми вже доставили військовим. Одне прохання - і всі працюють на повну. Ніхто не відмовляє. Так наші захисники відчувають поміч і підтримку людей, це додає їм сил і вони готові дати відчайдушну відсіч окупантам.
Протитанкові їжаки прибули до військовихФото: надане Ольгою Дригою
Ольга Дрига також наголошує, що окрім повної самовіддачі мешканців мікрорайону, велику підтримку для забезпечення українського війська вони отримали також від місцевих підприємств. Магазини «Технобуд», «Господар», оптовий, садове товариство «Швейник» надали технічне обладнання, знаряддя праці, ліхтарі, посуд, біноклі. Та левову частину речей – одяг, взуття, ковдри, пледи, матраци – все у чудовому стані, не шкодуючи, зносили до магазину місцеві жителі.
Та навіть люди з інших районів та міст, які відвідують магазин, і бачать, що там збирають та сортують провізію для захисників, відразу купують товар і кладуть його в ящики.
Ольга показує відео на телефоні – її автівка вщерть забита продуктами та речами, вільне лише місце водія. І так постійно. Далі вона вирушає на блок-пости, у військові частини або до університету – там зосереджений найбільший пункт збору, звідки волонтери по потребі розвозять необхідне до військових частин національної гвардії, прикордонників або територіальній обороні.
Пункт збору допомоги в університеті Фото: надане Андрієм Іващенком
Поки у магазині приймають, збирають та сортують гуманітарну допомогу, за кількасот метрів, у клубі відкрили виробництво маскувальних сіток. Кілька осередків по місту відкрили ще у перші дні повномасштабної війни – сьома та друга школи, гімназія.
Трубайлівці теж не лишилися осторонь. Депутатка Ірина Присіч зібрала охочих, рибалки забезпечили сітками, жінки принесли тканину. Працюють щодня з 10-ї ранку. За тиждень тут розробили цілу систему: одні сортують і перебирають, інші розрізають тканини підходящих кольорів – зеленого, коричневого, сірого і чорного – на смужечки, далі їх переносять до самих сіток. Хто не може долучитися через зайнятість – нарізають смужки вдома і приносить у «цех». Цей конвеєр, здається, працює безперервно, а згортки сіток розлітаються по блокпостах.
Маскувальні сітки у клубі плетуть щодня
З огляду на обставини воєнного часу, ми не можемо опублікувати адреси та багато фото, позаяк дотримуємося базових правил – жодних фотографій блок-постів та військових. Але необхідно розповісти про наш народ, про всіх волонтерів і кожного найменшого помічника, хто нині живе і боронить Україну на одній хвилі з військом, жертвує вільним часом та грошима на потреби армії, докладає всіх зусиль для досягнення перемоги.
– Люди приходять до магазину і кажуть: «Нам ще є чим поділитися», «Ми завтра знову прийдемо плести сітки». Щодня все більше людей приєднується до нашого руху. Ніхто не сумнівається у перемозі. Фронт неможливий без міцного тилу і він у нас є!
Найсвіжіші новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
