Віднедавна туристично-етнографічний комплекс «Стара гребля» у Переяславі приймає відвідувачів в нових умовах воєнного часу. Зоопарк з тваринами фауни нашого краю на території комплексу функціонує протягом 12 років.
З самого початку ідея його створення полягала в тому, щоб сприяти реабілітації дітей з інвалідністю, вадами розвитку та допомагати у стресовому стані. Останнє сьогодні актуально як ніколи.
Власник комплексу, керівник ГО «Доброчинність інвалідам» Андрій Черновський розповів, що до зоопарку щодня, як і раніше, приїздять туристи. Щоправда, тепер це частіше люди з дітьми, які евакуювались з міст, де тривають бойові дії. Спілкування з тваринами дарує їм спокій, щире тепло та відчуття безпеки.
Коні зцілюють дітей та дорослих
Переяславці ледь не щодня бачать Андрія Йосиповича вулицями міста – у кареті під супровід народних пісень він водить кінні екіпажі. Окрім того, навчає дітей та дорослих верхової їзди. Передусім для оздоровлення.
– Моя донька народилася з діагнозом ДЦП, – розповідає Андрій Черновський. – Від лікарів та батьків, що мали такий досвід, я дізнався про іпотерапію – методику, засновану на взаємодії людини з конем. Це не панацея, але верхова їзда доповнює медикаментозне лікування. Задля цього 12 років тому я придбав першу конячку Квіточку. Температура тіла коня на два градуси вища ніж у людини, а його біополе позитивно впливає на людський організм. Коли я побачив, що після таких занять стан здоров'я дитини почав покращуватися, я вирішив таким же чином допомагти й іншим дітям. Разом з тим з'явилася ідея туристичного проєкту.
Іпотерапевти стверджують: якщо діагноз ДЦП поставили дитині до року і її вчасно почали лікувати, то ймовірність прогресу в одужанні становить 90%, від 2 до 4 років – 50%.
Коней можна погодувати з долоні
З тих пір на ферму у «Старій греблі» привозили багато особливих діток – з вадами розумового та фізичного розвитку, дітей позбавлених батьківського піклування.
«За ці роки Квіточка повозила тисячі дітей, – каже Андрій Йосипович. – Вона дуже спокійна та врівноважена, на ній безпечно катати навіть малечу».
Наразі чоловік має двох коней і двох поні. Гривасті люблять, коли господар спілкується з ними, приносить щось смачненьке. На його прохання поні Ілюша посміхається, а кінь Лужок за сухарика цілує господаря. Відвідувачі теж підходять, щоб погладити сильних граційних тварин. Діти спокійно годують їх з долоньок. Хтось охоче сідає верхи, а хтось просто залюбки милується та заряджається позитивом.
Поні Ілюша усміхається господарю
– У 2019 році ми з циблівським госпіталем заключили угоду, спільно з лікарями розробили методику, щоб на практиці підтвердити результативність реабілітаційного лікування верховою їздою. Щотижня я возив туди двох коней і під наглядом лікарів проводив заняття верхової їзди для пацієнтів госпіталю – від молоді до 80-річних дідусів. Їхні емоції та очі, сповнені сліз радості, надихають.
Заняття з верхової їзди у госпіталі
Найбільше туристи люблять "кінне таксі"
У довоєнний час популярністю серед туристів з Києва користувався тур одного дня. Люди прибувають до Переяслава, де на вокзалі їх зустрічає «кінне таксі» – туристична родзинка міста. Каретою вони їдуть до «Старої греблі», снідають, далі вирушають на екскурсію Переяславом. Наступний етап – екскурсія Музеєм просто неба. Далі туристи повертаються на територію комплексу, обідають та відпочивають: катаються верхи на конях, контактують з тваринами, ловлять рибу в озері. Свою здобич можна придбати і забрати з собою, або передати на кухню, щоб рибу відразу приготували та подали на обід. Вартість такого туру, враховуючи харчування, квиток до музею та проїзд Київ-Переяслав в обидва кінці – 700 грн.
"Кінне таксі"
Андрій має декілька бричок різного розміру та форми – всі виготовлені власноруч. Особливо пишається габаритною двадцятимісною каретою з великим столом, вмонтованим мангалом, світломузикою, динаміками, з яких лунає записана екскурсійна розповідь, що супроводжує туристів у маршруті містом.
На запитання, чи не виснажливо для коней возити карети з десятком людей, Андрій запевняє, що коні здатні перетягувати вантажі, неспівмірні з каретою з людьми. До того ж, вони мають багато рухатись, щоб бути в тонусі.
– Я б не займався тваринами, якби не був готовий піклуватися про них. Звісно, траплялося, що підопічні помирали – це життя, але я доглядав їх до останнього. У випадку хвороби чи іншої складної ситуації, звертаюся до фахівців місцевих ветклінік – «Мухтар», «Айболіт», вони завжди відгукуються.
Лелека Льолік
Якось діти принесли пораненого їжака – я не міг сказати їм покинути його. Ми взяли і виходили, діти прибігали перевіряти, як він. А за кілька днів на фейсбуку хтось виклав допис, що ми тримаємо їжаків у клітці і знущаємося над тваринами. Жінка принесла напівживого голуба – він досі з нами. Минулого року мама моєї помічниці знайшла біля будинку маленьке лелеченя. Ми його вигріли, вигодували, тепер лелека Льолік живе тут, ходить за нами слідом. Чи цілувався б я з конякою, якби не любив її?
Всі тварини доглянуті, нагодовані, забезпечені різними кормами, сіном. Коли три роки тому я привіз Лужка, він бив мене копитом. Добротою і заохочуванням виховав його. Щоб тварина була безпечною для дітей, треба дотримуватися балансу ласки та дисципліни, – зазначає господар.
В'єтнамські поросятка
Подарунок від Ющенка
Гордість цього міні зоопарку – українські сірі воли. Цих рідкісних тварин – самку та двох самців, власнику переяславського комплексу передав особисто екс-президент України Віктор Ющенко. Після того, як минулого літа Андрій Йосипович приїздив у село Нові Безрадичі, щоб у музеї Ющенка допомогти створити дерев'яну скульптуру. До слова, його перша професія – столяр, і всі деталі інтер'єру та меблі з дерева у ресторані «Стара гребля» зроблені ним власноруч.
Віл Макар вже знімався в кіно
Віл Макар став не лише улюбленцем публіки, а й кінозіркою. Минулого року він брав участь у зйомках «Кріпосної» в Музеї просто неба та останній серії серіалу «Виклик-3». Стрічка мала вийти на екрани найближчим часом, але завадила війна.
– Оскільки Макар на зйомках слухався лише мене, режисер попросив попрацювати дублером. За сюжетом, я мав лежати на траві замість актора, щоб віл підійшов до мене. Макар таки підійшов. Але не розуміючи, чого це я розлігся, почав смикати мене за одяг, намагаючись підняти. Довелося перезнімати, – усміхається Андрій Йосипович.
Також на локації живуть віслюки, вівці, кози, кролики, нутрії, в'єтнамські поросятка та дикі кабани. В останніх вчора народилося потомство. На пташиному дворі пасуться декоративні курочки та цесарки, вільно ходять лелеки. В озері плавають лебеді, качки та гуси. Невдовзі додому повернуться павичі – взимку вони перебували на перетримці у теплішому приміщенні. Про кожного мешканця Андрій Йосипович розповідає цікаві та пізнавальні історії.
До появи свіжої травички сіна вдосталь
Соціальний проєкт має жити
Вартість вхідного квитка до зоопарку 50 гривень, але не для всіх.
– Оскільки це соціальний проєкт, діти з інвалідністю, з соціально незахищених сімей можуть відвідати зоопарк безкоштовно. Для решти відвідувачів ми встановили досить демократичну ціну, щоб хоч частково покрити витрати на їжу для тварин. Проєкт створений, щоб дати дітям можливість проявити свою великодушність та доброту. Щоб вони пізнавали живу природу та отримували емоції не з гаджетів, а у реальному житті. Я цим живу і займатимусь, скільки матиму сил.
Біля комплексу «Стара гребля» облаштований дитячий майданчик. Колись, за словами Андрія Йосиповича, на цьому місці було сміттєзвалище. Десять років тому він упорядкував територію, встановив гойдалки. Діти висадили більше восьмидесяти кущів калини. Але це не межа. Наразі власник комплексу планує подальший розвиток соціально-бізнесового проєкту.
– В майбутньому планую створити соціальний парк, сцену для масових заходів, відкрити дитяче кафе та майстерні, де проводитимуться майстер-класи з різних ремесел для туристів та безкоштовні заняття для дітей. Діти вчитимуться творити, взаємодіяти, спілкуватися один з одним, допомагати слабшим у спільній роботі. Мрію, щоб це місце було привабливим для людей. Впевнений, що ця ідея житиме, бо вона дуже потрібна і переяславцям, і гостям міста.
Андрій Йосипович каже, що людина щаслива тоді, коли мотивацію усіх своїх дій може поставити як приклад своїм дітям. У цьому сенсі він впевнено називає себе щасливим.
– Приїжджайте до нас частіше, привозьте діток. Ми завжди раді гостям, – запрошує господар.
Найсвіжіші новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
