У Переяславі 4 травня відбулася перша знакова подія новітнього етапу дерусифікації і позбавлення величного історичного міста від ганебних клейм радянської тоталітарної символіки.
Поки що почали з малого і то спершу анонімно.
«Близько опівдня на майдані Княжий двір (колишня площа Переяславської ради) у рамках продовження боротьби з радянською спадщиною зазнав змін Пам'ятний знак на честь 300-річчя Переяславської Ради – від нього прибрали фрагмент, який нагадував про сумнівну для новітньої історії України сторінку, коли 8 (18) січня 1654 року тут відбулася Переяславська рада, яка, на той час, нібито виражаючи волю українського народу одностайно прийняла історичне рішення про возз’єднання України з росією. Тепер на пам’ятнику залишиться лише рельєфне зображення українського гетьмана Богдана Хмельницького» – так про цю подію написав у своєму фейсбуці міський голова.
А хто і чому це зробив, не уточнювали. Тож Переяслав.City запитав безпосередньо в міського голови. У ексклюзивному коментарі Вячеслав Саулко пояснив:
– Переяславські активісти в розмовах зі мною цю тему вже порушували не раз. Тож сьогодні я погодив акцію знесення згаданої таблички. Бо це є вираження і мого особистого глибокого протесту. Тому акція відбулася з мого відома, навіть з моєї ініціативи, сказати б. Я посприяв тому, щоб демонтажні роботи виконав професійний майстер. Навіть доправив на те місце генератор. Табличку з написом акуратно зрізали і передамо на зберігання, вирішимо, що з нею робити далі.
"Цей памятник є комунальною власністю" - В.Саулко
Жодного офіційного рішення про це я не підписував. Два монументальні знаки на майдані Княжий двір є місцевими пам’ятками, вони в комунальній власності міста, тож можемо розпоряджатися ними на власний розсуд. Так на меншому зрізали табличку-підпис, залишивши тільки барельєф Богдана Хмельницького. А на більшій монументальній скульптурі, що стоїть на цьому майдані, я дав вказівку поки що акуратно закрити листом металу зазначену там дату події.
Майдан Княжий двір (історичне середмістя) з монументом про Переяславську раду
Маю сказати, що і вказівку зрізати напис «навіки разом» на пам’ятнику в центрі міста теж давав я. Скажу відверто, я про це думав давно, довго мусив терпіти це неприйнятне для нашого міста «уславлення сумнівної події». Але дотепер не знав, як правильно діяти, щоб не спричинити ще більших проблем. На початку війни, зізнаюся, просто побоювався накликати на місто біду. Бо коли русня дізналася б, що ми зносимо цей пам’ятник, могли бути і диверсії чи й ракетний удар. Тому витримали паузу.
Переяславці українізували "сестру" в 2014 році
Щодо великого пам’ятника, то, наскільки знаю, в громадськості різні думки, і я не можу одноосібно надати перевагу одній чи іншій групі. Рішення має бути прийняте колегіально. Долю цього пам’ятника ми обговоримо з депутатами на сесії міськради 19 травня – воно буде першим у порядку денному, – анонсував Вячеслав Саулко.
У такому вигляді монумент досі стоїть
Найсвіжіші новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
