Щороку 18 травня усі музеї в Переяславі, як і по всій Україні, гостинно відчиняють двері для своїх відвідувачів. У цей день вхід безкоштовний, на музейному подвір'ї зазвичай збирається багато людей. Та цього року не так. З 24 лютого вікна Меморіального музею Г. С. Сковороди досі стоять наглухо забиті захисними дерев'яними щитами, у порожніх залах суцільна темрява…

Готувалися до ювілею філософа

2022 рік для нас, музейних працівників, особливий. Цьогоріч святкуємо 300-річчя визначного українського філософа Григорія Сковороди. Було заплановано багато заходів: конференції, виставки, конкурси, презентації книг, мистецькі проєкти, тематичні свята, лекції, майстер-класи тощо. Планувався ремонт будинку Переяславського колегіуму, в якому розміщена експозиція меморіального музею філософа.

А якою приємною була звістка, що три об'єкти Національного літературно-меморіального музею Григорія Сковороди, що на Харківщині, внесли до державної програми «Велика реставрація»! Адже у нас з колективом цього музею не лише тісна фахова співпраця, а й багаторічна людська дружба.

Ми іноді зустрічаємось, обмінюємося досвідом, обговорюємо плани на майбутнє. Директорка музею Наталія Мицай − людина особлива, добра й приємна жінка, водночас гарний лідер, що згуртовує колектив. І цьогоріч хотілося 18 травня зателефонувати їй і привітати з Всесвітнім днем музеїв...

З колегами у переяславському музеї філософа З колегами у переяславському музеї філософа

Розстріляна Сковородинівка

Та в ніч на 7 травня росіяни обстріляли Сковородинівку, ракета влучила у музей українського філософа і поета Григорія Сковороди. Трохи оговтавшись від цієї новини, все ж телефоную до Наталії Іванівні, щоб сказати слова підтримки.

− Це сталося близько 23-ї години вечора, − розповідає Наталія Мицай. − У тиші раптом пролунав сильний вибух – аж клямка на дверях підскочила. Моя донька вибігла на подвір’я й побачила, що горить музей…

Унаслідок обстрілу отримав поранення її 35-річний син, який того вечора охороняв музей. Його відразу ушпиталили, наклали на травмовану ногу гіпс і відпустили додому. Нині він почувається вже добре.

Наталії Іванівні важко говорити про ці події. Вона працює директоркою музею вже 18 років – вклала в нього, як кажуть, серце і душу. Ніби відчуваючи нещастя, деякі експонати працівники музею все ж вивезли напередодні, а те, що не змогли, згоріло…

– Росіянам хотілося зробити нам боляче, – каже, – і цей нестерпний біль у моєму серці назавжди, як і в серцях тих, хто шанував Григорія Савича. У музеї ж тільки закінчили реставраційні роботи, ми готувалися до ювілею, який випадає на 3 грудня.

Знищена історія

Меморіальний музей у Сковородинівці розташований у колишньому маєтку поміщиків Ковалівських – пам’ятці ХVІІІ століття. Після влучання ракети в дах спалахнула пожежа, все вигоріло. Але у центральному залі якимось дивом уціліла біла статуя філософа – лише трішки підсмалилася. Устояли і рештки дуба над Пан-Іванівським ставком (колишня назва Сковородинівки), могила з написом «Світ ловив мене, але не спіймав».

Григорій Савич провів останні чотири роки життя у маєтку Ковалівських. На Слобожанщині це був відомий рід, нащадки козацьких родин – пани Ковалівські були сотниками в Деркачах, Вільшанах, Золочеві. У 1732 році в російському переписі згадується про хутір Пан-Іванівка. Згідно з тогочасним документам, він належав Іванові та Якову Ковалівським. Григорій Савич приятелював із сином Івана Ковалівського Андрієм, не раз приїжджав до нього гостювати в село.

Григорій Савич там мешкав у невеличкій кімнаті, спав на ліжку, яке дожило до наших днів. Але чи вціліло у тому пожарищі, невідомо. Легенда розповідає, що в свою останню мить філософ покинув дім, де зібралися його приятелі та його товариша, власника маєтку. Пішов до дуба, де любив мислити й писати, приліг. І пішов у вічність. Тепер цю вічність потривожили…

Ми втратили частину спадщини, але вона буде відновлюватися. Як знаменитий дуб на території музею, як сама садиба, в яку вкладали багато любові й праці. З попелу відродиться, як той фенікс, і ми разом переможемо, якщо ітимемо шляхом бджоли, а не шершня, як у байці філософа. Його музей та Сковородинівка ще будуть жити!

АВТОРКА Тетяна РАДІОНЕНКО, завідувачка науково-дослідного відділу «Меморіальний музей Г.С. Сковороди»

Актуальні та достовірні новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися