Назавтра, 19 травня, на сесію Переяславської міськради виноситься першим питання “Про демонтаж пам’ятки та пам’ятних знаків, пов’язаних з російською федерацією та колоніальною спадщиною”. Таких об`єктів у Переяславі три: це монумент в середмісті до 300-річчя безславного «возз’єднання» та два пам'ятні знаки на майдані Княжий двір, встановлені на відзначення тієї ж події, але через 325 років.
"Ясно, що дружби вже немає"
Переяслав.City публікував ряд матеріалів на цю тему. Читачі не оминули їх увагою, телефонують зі своїми пропозиціями, висловлюють думки і побажання.
Переяславці, насамперед старшого віку, як з’ясувалося, дуже переймаються тим, як перейменовуватимуть вулиці в місті і чи будуть демонтувати пам’ятник на центральній площі. Деякі пропозиції дуже оригінальні, а деякі цілком аргументовані і не позбавлені здорового сенсу.
Наприклад, 81-річна переяславка Валентина Єфимівна Підгорна запропонувала пам’ятник на центральній площі не зносити, а переробити:
— Уже ж ясно, що дружби з росією в нас уже немає, то той пам’ятник і сумнівний. Хоча ж ми в молодості там гуляли, діти наші в парку гралися… Може той монумент і не треба зовсім валяти, бо він же такий кріпкий, а якось змінити?
Я оце подумала, що даже ж лікарі стать людям міняють, то може й пам’ятник той можна буде переробить? У нас же є в місті скульптори. Щоб із російської жінки зробити українського козака! З шаблею, в червоних чоботах і шароварах! І назвати його, як у пісні Раїси Кириченко, "Я козачка твоя".
"Навіщо вулицю Героїв Дніпра перейменовувати, там мій батько загинув..."
Переяславці Ользі Іванівні Іващенко 86 років.
— Я прочитала, що в Переяславі хочуть перейменувати вулицю Героїв Дніпра. А чим же вона завинила, який стосунок має до Росії? От про Можайську я ще згодна, тут все ясно. А про Дніпро? Якщо на тих переправах і на захисті його гинули наші земляки, українці? Там же у війну, як бомбили Дніпро, то вода в ньому була червона від крові оцих наших, місцевих людей. У мене сльози навертаються, як думаю, що хочуть так викреслити те, за що кров’ю заплатили наші батьки, заради чого вони життя віддали.
По материній ліній на війні тоді загинули шестеро чоловіків! На переправі через Дніпро, отам за Переяславом, загинули мої чотири дядьки. А мій батько Іван Олександрович Іващенко загинув на плацдармі в Балико-Щучинці. Я туди навіть їздила колись. Мені було всього п’ять рочків, як він загинув. А тепер і пам'ять про нього хочуть стерти. Це мій крик душі. Може, все ж таки в міській раді та комісія трохи подумає і не буде перейменовувати вулицю Героїв Дніпра.
Фрагмент полотна діорами "Битва за Дніпро в районі Букринського плацдарму". м. Переяслав
Усі новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
