Друга релігійна громада на Переяславщині – у Великій Каратулі – на своїх зборах 1 червня завдяки позиції 161 людини проголосувала за перехід від УПЦ МП до ПЦУ. У цьому селі новозбудована церква Різдва Божої Матері. Значну суму коштів на її зведення виділила місцева агрофірма "Україна".
Услід вигукували "ганьба!"
– Ми хотіли, щоб наша церква стала духовним центром для жителів усього села. Щоб люди могли на місці отримати всі послуги релігійні, які їм необхідні. Але так не сталося, на жаль, і це питання до отця Олега, – зауважує директор агрофірми Григорій Порало.
І хоча настоятель храму о. Олег висловився про те, що війна, – це велика біда, а священник, який освячує зброю – уже не священник чим фактично засудив свого патріарха московської церкви Кирила, бо він якраз і благословляв російських генералів іти війною на Україну.
Та громада зізнання священника вже не сприйняла. Після емоційних виступів людей о. Олег, відмовившись прийняти рішення своїх прихожан, покинув зібрання, за ним пішло п'ятеро людей. У залі навіть пролунали вигуки їм вслід "ганьба". Великокаратульці новим церковним старостою обрали Анатолія Білого, який проводитиме далі юридичну процедуру переходу релігійної громади до складу ПЦУ.
Голосували за пропискою
Так само відмовився від своєї громади і не прийняв її рішення й священник гайшинської церкви Івана Богослова о. Сергій, хоча там особистого до нього в людей не було претензій. там релігійна громада провела свої збори 28 травня.
Людей зійшлося близько 200 осіб, але голосувати дозволили лиш тим, хто прописаний на території Гайшинського старостинського округу. За дотриманням громадського порядку на зібранні слідкувала поліція, були представники територіальної оборони.
Ті, хто прийшов на зібрання, від початку групувалися: одні поряд із настоятелем храму Івана Богослова о. Сергієм, по інший бік – прихильники Православної церкви України. Підтримати їх приїхав благочинний ПЦУ Іван Бобітко зі священниками цієї конфесії на Переяславщині.
Церкву не можна використовувати для контролю
Отець Сергій, священнослужитель УПЦ, настоятель храму Івана Богослова:
- Я цього зібрання не організовував. Його організували інші жителі Гайшина, мене просто поставили до відома. Як Ви думаєте, як я можу до цього ставитися? Якщо це зробили за моєю спиною. Я усім пояснюю, що Церква діє на території держави, а держава у нас правова і мультирелігійна. У нас немає привілеїв між якимись віросповіданнями. Бог єдиний. Будь-яка церковна громада є юридичною особою. Коли піднімають питання з приводу Церков, то потрібно задуматися над тим, що у нас в Україні чимало різних конфесій, які мають право на існування. Питання сьогодні намагаються вирішити на емоціях, але хто потім буде відповідати за наслідки? Якщо люди хочуть це питання вирішити законним способом, то я впевнений, що це можливо. Але ми стоїмо на позиції духовності: Церкву не можна використовувати для контролю за людьми.
Галина, прихожанка храму Івана Богослова (мешканка не Гайшинського старостинського округу):
- Ми хочемо ходити в церкву, в якій хрестилися, в яку ходимо з дитинства, де хрещені наші діти. Я з дитинства знаю «Символ веры»: «Верую во единую апостольскую и соборную церковь». Ці поняття апостольська і соборна не діляться. Я вірю в Бога, тому ходжу до Церкви. Політика мене не хвилює. Мені боляче дивитися, як гинуть наші хлопці, але якщо через 20 років прийде якась нова влада, то ми що, знову будемо церкву ділити?
Наталія, прихожанка храму Івана Богослова, жителька с. Гайшин:
- Місцеве самоврядування не має права втручатися в діяльність релігійної громади. Ми нічого не знали за ці збори, прочитали в інтернеті. Усі, хто до цього дотичний, розуміють, що це кримінальна відповідальність? Чи будуть посадові особи підписуватися під цим? Де докази, що наша Церква проти України? Чи, може, на нас відкрито кримінальне провадження?
Хочуть почути службу українською мовою
Протоієрей Іван Бобітко:
- Храм – це власність кожної людини. Церква – це душа народу, і якщо ми українці, то і церква має бути українська. Збори громад організували самі мешканці. Нас просто запросили, як представників Православної Церкви України задля роз’яснення необхідності все ж нарешті мати в Україні українське, особливо це питання гостро постало зараз, коли триває війна з московитами. Тож які ще потрібні аргументи людям, а також священникам УПЦ, щоби нарешті скинути із себе російське клеймо? Скільки треба, щоб люди прозріли, зрозуміли, що їх просто дурили, ховаючись за вивіскою "української церкви".
Микола Біляй, житель с. Гайшин:
- Я думаю, що саме так і має бути. Скільки вже можна терпіти? Знущаються над українським народом не лише через військові дії, а ще й через віру. Більшість людей хочуть нарешті почути службу українською мовою. Чимало жителів наших сіл їздять до Переяслава в українську церкву, але це ж ненормально, що ми маємо на території свій храм, але через підпорядкування країні агресору не можемо туди приходити.
Володимир Якуба, житель с. Гайшин:
- Ми – за Україну. Ми прийшли голосувати не проти отця Сергія, а проти Церкви, яка підпорядковується московському патріархату. Ми за те, щоби наш храм Івана Богослова перейшов у підпорядкування Православної церкви України.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
