Від початку повномасштабної війни музеї Переяслава вимушено зачинилися: працівники розібрали експозиції, а експонати спакували та перемістили в безпечні місця. Під замком і без доступу для відвідувачів також Меморіальний музей Григорія Сковороди.
Приміщення будівлі Переяславського колегіуму, у якому Григорій Савич Сковорода розпочинав педагогічну діяльність, вже пів століття функціонує як музей його пам'яті. Він був одним із найвідвідуваніших у музейному комплексі НІЕЗ "Переяслав". А нині там незвично порожньо: картини, скульптури, коштовні книги та інші цінності прибрали ще наприкінці лютого. Дивно бачити музей таким оголоненим і вразливим, водночас гордим і сильним, яким і був мандрівний філософ.
Скульптура філософа – одна з небагатьох пам'яток, що лишилась на своєму місці, за вчительською кафедрою. Щоб у разі чого вберегти її хоча б від ударної хвилі, огорнули важкою тканиною. Здається, що Савич просто переодягнувся з вишиванки у теплий светрик.
Весь цей час співробітники музею не залишали його на самоті, постійно приходили в музей на свої робочі місця. Завідувачка Тетяна Радіоненко розповідає, що хоч екскурсії й не проводяться, люди, здебільшого переселенці, приходять просто погуляти на території. Сідають на лавці у дворі музею, розпитують екскурсовода про життя Сковороди, слухають історії. Тож виходить, що їхня робота з відвідувачами й не припинялася. Крім того, спільно з колегами-музейниками Тетяна Миколаївна організувала два мистецьких проєкти: "Переяславська сорочка" та "Рушник Сковороди", приурочений до 300-річчя поета, яке відзначатиметься в грудні 2022 року.
15 червня до музею завітали перші за останні місяці «відвідувачі» – делегація столичних реставраторів. Двадцять провідних фахівців Національного науково-дослідного реставраційного центру України на чолі з заступницею генерального директора Тетяною Бичко прибули до переяславського заповідника, щоб оглянути, в яких умовах під час воєнного стану перебувають експонати музею. Вони також надали рекомендації щодо їхнього зберігання й пакування, підготовки музейних цінностей до можливої евакуації. Звісно, як фахівці, визначили предмети, які вимагають невідкладної реставрації.
Працівники реставраційного центру оглянули експозиції Музею просто неба
За словами завідувачки фондів НІЕЗ «Переяслав» Аліни Задорожньої, в рамках програми Міністерства культури перевірку проводять у музеях по всій країні. Заповідник плідно співпрацює з реставраційним центром впродовж десяти років, даючи друге життя найціннішим артефактам музейних фондів та повертаючи до експозицій в оновленому вигляді. Цей же візит був здебільшого консультаційно-методичним.
– У зв'язку з військовими злочинами, які російська армія вчиняє проти об'єктів культурної спадщини України, переважна більшість музеїв згорнули свої експозиції, перемістивши музейні предмети у безпечні місця, – коментує генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» Олексій Лукашевич. – В Україні не скрізь є спеціально обладнані сховища, в основному це підвальні приміщення.
Зрозуміло, що умови для збереження цінних стародавніх речей в них часто не найвищому рівні через невідповідну температуру, вологість повітря. Все це негативно впливає на предмети. Рішенням Мінкульту працівники реставраційного центру допомагають виявити ці явища і способи вирішення питань. У нашому заповіднику предмети зберігаються, враховуючи всі вимоги інструкцій. Я б сказав, що зараз вони перебувають навіть у кращих умовах, аніж в експозиції.
Реставратори дали рекомендації щодо збереження артефактів
За оцінкою працівників центру, музейні пам'ятки переяславського заповідника й справді зберігаються на високому рівні, порівняно з більшістю музеїв, у яких вони вже встигли побувати.
– Проблеми в музеях країни майже скрізь однакові. Передусім – це перевантажені фондосховища. Кожна група експонатів вимагає певних умов зберігання, але розділити їх немає можливості, бо бракує площі. Та й самі приміщення доволі проблемні – відсутність гідроізоляції призводить до вологості стін, слабке оснащення приладами вентиляції – до застою повітря і, як наслідок, утворення цвілі та плісняви. Відвідуючи музеї, ми даємо рекомендації, що можна з цим вдіяти, враховуючи можливості музею. В деяких наші поради враховують і за кілька років ми помічаємо позитивні зміни.
Так було і в музеї Сковороди у Переяславі. Кілька років тому, відвідавши музей, звернули увагу на приміщення на горищі будівлі, облаштоване під тимчасове фондосховище. Там зберігалися цінні стародруки, але умови для них були непідходящі: влітку занадто спекотно й сухо. Цього разу ми приїхали і бачимо, що стародруки перемістили в правильне місце. Загалом у приміщеннях фондосховищ комфортна температура – 18-19 градусів, вологість оптимальна – 50-55%, хороша вентиляція повітря. У вас тут умови незрівнянно кращі, ніж в інших музеях, – стверджує наукова співробітниця відділу кліматології ННДРЦУ Ірина Лушпієнко.
Художниця-реставраторка відділу реставрації стародруків, рукописів, документів та фотографій Тетяна Мельниченко оглянула найцінніші книги музейних колекцій. Розповіла, що найголовніше – правильно складати паперові пам'ятки так, щоб уникнути деформації та продавлювання, загортати у спеціальну пакувальну плівку, партією якої делегація забезпечила заповідник. Увагу реставраторки привернуло унікальне Євангеліє 18-го століття у смарагдовій обкладинці з Музею Заповіту.
– Дивлячись на цю книгу, згадала Євангеліє, над яким працювала чотири роки, – відреставрувала 630 сторінок! Оновлена книга минулого року була передана до Національного музею Григорія Сковороди на Харківщині. А шостого травня окупанти обстріляли Сковородинівку, снаряд влучив в дах музею, фактично знищивши приміщення. Доля книги та інших експонатів мені невідома, і поки ми не маємо змоги поїхати туди через бойові дії, але обов'язково збираємось.
Що залишилося від музею Сковороди на Харківщині. Фото: МКІП
Міністр культури Олександр Ткаченко на своїй фейсбук-сторінці пообіцяв спільно з головою Харківської обласної держадміністрації Олегом Синєгубовим організувати фонд збору коштів на відновлення Музею Сковороди. Кошти збиратимуть не тільки від держави, а й від благодійників та міжнародних донорів.
Що ж до його переяславського «побратима» та інших музеїв нашого міста, до кінця воєнного стану поновлення постійних експозицій не планується. Наразі для відвідувачів відкрита для прогулянок лише паркова зона Музею просто неба.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
