Переяславська майстриня Марина Лой, 35 років, виготовляє оригінальні та ексклюзивні прикраси, як із штучного, так і з натурального каміння. Кожна її робота унікальна і не схожа одна на одну. Якщо раніше виготовлення прикрас було для дівчини хобі, то зараз, зізнається вона – це її основний заробіток під брендовою назвою «Marinatvorehandemade». Де шукає ідеї та натхнення для своїх робіт, а також про властивості деяких каменів Марина розповіла читачам Переяслав.City.
Захоплення з дитинства
Зі слів Марини, її захоплення прикрасами було ще з дитинства. Вона мала ще тоді чимало старовинного намиста, колекцію поповнює досі. Скільки себе пам’ятає, завжди носить щось на шиї. А перша власна робота з’явилася у 2016 році, коли дівчині надто захотілося під вишиванку об’ємну прикрасу.
– Хотіла купити в інтернеті, але вони дуже дорого коштували. В нашому місті такого ніхто з майстринь не робив. То й вирішила спробувати сама. Дивилася приклади, як робляться певні елементи з бісеру, щось намагалася плести з нього. У мене вийшло непогане об’ємне кольє з бісеру.
Другу і третю прикрасу я зробила на подарунок колежанкам. А продавати свої вироби я почала після одного випадку. Маю подругу Олю, яка любить прикраси так, як і я. Побачивши моє кольє з бісеру, вона якось умовила продати їй. Відтоді я почала виставляти свої роботи у фейсбуці, і їх замовляють.
Марина увесь час поєднувала своє хобі з виготовлення прикрас із різними роботами, адже справа для душі спочатку великого заробітку не приносила. До початку епідемії коронавірусу дівчина працювала в галузі туризму: організовувала тури для дітей по Україні. А коли цієї не стало, вирішила, що займатиметься тільки тим, що приносить задоволення.
– Маючи основну роботу, я не могла активно розвиватися у своєму хобі, бо на нього не вистачало часу. Потрібно було виставляти роботи в соціальних мережах, вести групи і спілкуватися із клієнтами, зрештою, на виготовлення виробів після основної роботи не було не тільки часу, а іноді й сил.
Назвала свою авторську майстерню – «Marinatvorehandemade»
Як з’явилася назва «Марина творе»
– Назву своїй авторській майстерні – «Marinatvorehandemade» – я не відразу придумала. Підбирала варіанти, як можна назвати свої творіння. Крутила в голові фразу «Марина творить», але вона була якась нецікава. Тоді загадала свою знайому, яка розмовляє таким гарним локальним суржиком. У всіх її дієсловах було закінчення «е»: ходе, робе, любе. Згадала, як вона каже слово «творе» – воно мені здалося незвичним. І поєднання «Марина творе» видалося найкращим варіантом, а «handemade» вже як приставка, що це вироби ручної роботи. Замовила в однієї дизайнерки розробку логотипу і виготовила візитівки, листівки, пакети, підкладку для фото моїх робіт.
Від намиста з бісеру до прикрас із натурального каміння
– Я ніколи не знаю наперед, яку прикрасу робитиму, – каже Марина. – Зазвичай, коли сідаю щось майструвати, то дивлюсь різні телепередачі: про природу, навколосвітні подорожі тощо. От покладу перед собою червоний камінь щось робити, і поки дивлюся відео, мені з’являється якась інша ідея від побаченого. То я вже червоний відкладаю, беру каміння іншого кольору і починаю майструвати. Я з тих людей, які ніколи нічого не планують наперед, в голові завжди хаос. У мене іноді запитують: а як ви починаєте свої роботи? Чи малюєте ескізи на папері? – Та нічого подібного я не роблю! Усі ідеї спонтанні, все ношу в голові.
Згодом Марина почала виготовляти сережки, браслети, брошки і намисто з натурального каміння – це має респектабельний вигляд, такі прикраси не виходить з моди.
– У мене було чимало намиста з натурального каміння, то я почала його переробляти, перенизувати на новий лад. Потім те, що мені потрібно, почала закуповувати на спеціалізованих сайтах в інтернеті, дещо замовляю на китайських сайтах. Уже маю низку перевірених продавців.
Роботи із натуральних каменів насправді живі, каже Марина. Адже природний матеріал має не тільки свої хімічні властивості, а й особливу енергетику. Натуральне – це вже ексклюзив, адже двох каменів однакового розміру, форми і кольору навіть однієї породи в природі не існує. Таке може бути хіба штучно вирізьблене і пофарбоване.
– Маю знайомого, він за освітою геолог, який щоразу, як бачив на мені намисто або сережки із якогось каменю, розповідав історію його походження, хімічні властивості, де його видобувають.
Я не спеціаліст в цій галузі, але маю якесь чуття. Після спілкування можу підібрати клієнтці такий набір каменів, який, як потім з’ясовується, підходить саме їй, скажімо, за знаком зодіаку абощо.
Але було, що я кілька разів відмовляла клієнткам у виготовленні прикрас. От спілкуєшся з людиною, а розмова не йде, якесь неприємне відчуття, ніби щось аж всередині тисне. Я розумію, що не зроблю їй те, що, може, хотіла б. Адже моє правило: коли працюєш над прикрасою, то тільки з натхненням, вкладаєш у неї позитивні емоції, щоб вона і в життя власниці приносила тільки радість і позитив.
Кожній жінці – своя прикраса
– Кожен свій виріб виготовляю, як мовиться, під конкретну замовницю. Під час спілкування, обговорюючи варіанти намиста, я встигаю трохи пізнати цю людину. Тоді в процесі роботи вже нанизую намисто ніби хаотично, поєднуючи іноді непоєднуване. Між тим я відчуваю, що це саме те, що підійде моїй клієнтці.
Марина пригадала одну з таких історій. Дівчина-одеситка з милою зовнішністю займалася виготовленням ляльок, схожих на демонів, замовила собі прикрасу в переяславки.
– Щоби хоч приблизно уявити, який виріб починати виготовляти, я кілька разів передивилася фейсбук-сторінку цієї замовниці і не змогла визначитися. Вирішила поспілкуватися, і дівчина видалася досить розумною, адекватною. Ось тоді я зрозуміла, що її ляльки – це не суть їхньої авторки: так творчі люди, мабуть, випускають «пар» у своїх виробах. Тож у своїй роботі вже орієнтувалася на зовнішність дівчини.
Чимало моїх робіт замовляють жінки-юристи, кажуть, що на суді мої прикраси допомагають їм виграти справу!
Одне кольє на африканський мотив, я зробила під враженням від перегляду передачі про народи Африки. Там мене вразило те, що жінки заради «краси» вживлюють собі залізні кільця в ніс, губи, вуха. Мені стало їх шкода по-жіночому, тож у своє кольє заклала всі емоції від побаченого. Робота мені дуже подобалася, вийшла дуже оригінальна і незвична. Хоча не кожен таку прикрасу вдягне.
Незвичайне об’ємне кольє в африканському стилі
Якось я поїхала до табору з дітьми, і там моє африканське кольє побачила одна жінка, воно їй так сподобалося, що вона попросила продати. Я не хотіла, але вона так умовляла, що я згодилася і… подарувала. Ви б бачили, як у неї горіли очі, коли вона його вдягала!
Виставка в Іспанії
Якось Марина Лой познайомилася із кількома майстринями із Борисполя, вони запрошували її з собою на різні тематичні виставки-ярмарки. Після 24 лютого одна з майстринь евакуювалася за кордон. Завдяки їй Марина взяла участь в міжнародній благодійній виставці.
– Насправді моя подруга вимушена була виїхати не лише через війну. В неї хворий син, вона й сама захворіла, то їй запропонували лікування в Іспанії. Через якийсь час я отримала пропозицію взяти участь у благодійній виставці в цій країні, а частина виручених коштів буде направлена на потреби ЗСУ.
Благодійна виставка в Іспанії на підтримку ЗСУ
За три дні я зібрала необхідну кількість своїх робіт на етно тематику. Це вперше за всю історію мого рукоділля, я так швидко робила прикраси і мала до того велике натхнення. Свої вироби відправила у Вишгород, звідки їх переправили до сонячної Іспанії, в місто Картахен.
На жаль, виставка проходила під час сієсти, було мало віддувачів, тож захід не мав такого великого успіху. Та все ж дещо вдалося зібрати. На виручені кошти закупили сухпайки, ліки і деякі речі особистої гігієни для бійців однієї з бригад під Харковом.
Але мої непродані роботи мені не повернули. Їх побачила там власниця одному з бутиків у Палермо і запропонувала залишити, щоб продавати вже в своєму магазинчику.
Патріотичне намисто
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
