З 16 липня 2022 року вступили в силу нові норми мовного закону, які мають збільшити присутність української мови в публічному просторі та зміцнити її статус як державної, повідомляє Офіс мовного омбудсмена у фейсбуці. Крім того, запроваджується адміністративна відповідальність за порушення цього закону.
Про це нагадав уповноважений з питань захисту державної мови Тарас Кремінь.
Зокрема з 16 липня 2022 року почали діяти частини 2 та 6 статті 27 закону про мову, які регламентують використання української в інтернеті та в інтерфейсах комп’ютерних програм товарів.
Про які конкретні зміни йдеться?
Нові норми мовного закону з 16 липня 2022 року
Відповідно до частини другої статті 27, на кожному товарі має бути українськомовний інтерфейс незалежно від того, чи це електронний екран або панель керування зі звичайними кнопками. «Іншими словами, будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму — автомобіль чи пральна машинка — повинен бути "локалізований" для реалізації в Україні», — пояснив Кремінь.
За обсягом та змістом україномовна комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, встановлена на товарах, має містити не менше інформації, аніж іншомовні версії такого інтерфейсу. Під «користувацьким інтерфейсом» мається на увазі вся відображувана інформація, з якою безпосередньо взаємодіє користувач під час використання програми і яка містить текст будь-якою мовою.
Фото: mova-ombudsman.gov.ua
Відповідно до частини шостої статті 27, сторінки будь-яких інтернет-представництв мають бути оформлені українською мовою, зокрема йдеться про вебсайти та вебсторінки в соціальних мережах:
- органів державної влади,
- органів місцевого самоврядування,
- підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності,
- засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні,
- суб'єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні
Фото: mova-ombudsman.gov.ua
Паралельно з україномовною версією інтернет-представництв можуть існувати версії іншими мовами, однак версія державною мовою повинна завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні і мати не менше інформації за обсягом та змістом, аніж іншомовні версії. Тобто з 16 липня саме українська версія усіх веб-ресурсів, які використовуються в Україні в якості інтернет-представництв, має бути основною.
Українськомовна версія інтернет-представництва іноземного суб'єкта господарювання, який реалізує продукцію в Україні, може мати менший обсяг інформації, ніж основна версія, але достатній для того, аби користувач з України міг повністю розуміти мету діяльності даного суб'єкта.
Під поняттям «інтернет-представництво» маються на увазі не лише вебсайти, але і сторінки в соцмережах, ютуб-, вайбер-, телеграм-канали, інформаційні боти, мобільні застосунки тощо. Тобто йдеться про будь-які публічні інтернет-ресурси, пов’язані з суб'єктами, вказаними в законі.
Фото: mova-ombudsman.gov.ua
Введення адміністративної відповідальності за порушення мовного закону
З 16 липня 2022 року також запроваджується адміністративна відповідальність за всі порушення закону — набирає чинності підпункт 1 пункту 7 розділу Прикінцеві та перехідні положення. Саме цей підпункт вносить зміни в Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Як пояснив Тарас Кремінь, зміни передбачають можливість накладати штраф не лише на окремі заклади, як досі, але й на:
- посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування,
- керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності,
- інших фізичних осіб, які порушуватимуть закон.
Такий штраф має право накладати уповноважений із захисту державної мови. Його представники зможуть складати адміністративні протоколи, а мовний омбудсмен розглядатиме їх і виноситиме постанови, які передбачають або попередження, або штрафи.
Розмір штрафу становитиме:
- від 3400 до 8500 грн, якщо порушення вчинено вперше
- від 8500 до 11 900 грн — за повторне порушення
Фото: mova-ombudsman.gov.ua
Чому це важливо?
«Українська мова, особливо в умовах війни, набуває особливого звучання, підсилюється, власне, і сам мовний фронт. Стаття 27 — одна з тих, що підсилює статус української мови як державної та захищає права громадян України на отримання інформації та послуг державною мовою», — підкреслив Тарас Кремінь.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
