В умовах воєнного часу громади Переяславщини змушені були на ходу змінювати свої плани розвитку. Надто ж ті, в яких розраховували на підтримку державних програм чи меценатів. Зараз у всіх пріоритет – допомога ЗСУ. Та заклики уряду щодо налагодження роботи економіки на всіх рівнях спонукають і керівників громад, де це можливо, водночас дбати про створення повноцінного життєвого середовища для людей, забезпечувати необхідні їм послуги.
На Переяславщині приклад цьому показує Студениківська громада. Про те, як вони жили і працювали минулі півроку розповіла голова громади Марія ЛЯХ.
Маріє Олександрівно, з кінця лютого-березня до сіл вашої громади прибуло багато біженців. Як ви налагодили роботу з ними?
– Митоді працювали цілодобово і без вихідних. Працівники усіх відділів чітко знали, що їм робити, як діяти у різних ситуаціях, аби забезпечити цих людей необхідним. Старости знали особисто кожну людину, кожну родину, яка приїхала з окупованої території. Разом із місцевими депутатами відвідували сім’ї, щоби дізнатися їхні потреби: приїжджали ж люди різного віку і соціального статусу. Тож і гуманітарна допомога на кожне село формувалася відповідно до цих потреб. Кудись більше завозили дитячих речей, а кудись – продуктів. Старости все фіксували для звітності перед громадою і благодійними фондами, громадськими організаціями, які надавали допомогу.
У березні у нашому ЦНАПі було зареєстровано 2780 внутрішньо переміщених осіб. На 1 липня офіційно зареєстрованих перебувало 1816 людей.Чимало біженців повернулися до своїх міст після їх звільнення на Київщині, Чернігівщині. Натомість люди прибувають зі східних та південних областей України, де зараз активні обстріли ворога. Допомагаємо їм усім. Окрім матеріального, дбаємо і про патріотичне виховання. Зокрема, в усіх школах громади визначені вчителі української мови, які допоможуть кожному, хто захоче, покращити знання української мови.
Ваша громада завжди мала чи не найбільший бюджет. Яка ситуація тепер?
– Спочатку прогнози були невтішні, бо у березні виконання бюджету становило лише 80%. Але завдяки сплаті всіх податків найпотужнішим підприємством «Нива Переяславщини» та «Нива-Фарм», що зареєстроване в Козлові, ми за перше півріччя навіть перевиконали план. Окрім них найбільшими платниками є і «Укрпромпостач», ПП «Соснова» та інші. У нашій громаді загалом 11 таких підприємств. До бюджету надійшло загалом понад 53,7 млн грн. У тому числі власних надходжень – майже 38,2 млн грн, з яких понад 10,7 млн. грн – перевиконання. На сесії сільської ради у червні ми внесли зміни до бюджету на нинішній рікі розподілили цю суму на нагальні потреби – розписали все до останньої копійки.
Що плануєте зробити?
– Планували згідно зі Стратегію розвитку громади. Для належного утримання населених пунктів потрібно, щоб комунальне підприємство працювало, як годинник. Для цього потрібна спеціальна техніка, тому найбільш затратними будуть придбання спецавтомобілів: автовишки (1,5 млн грн), екскаватора (2 млн грн). Два шкільні автобуси, які були в нашій громаді, на початку війни передали на потреби ЗСУ. Тепер же ми оголосили тендер на закупівлюнових за свої кошти на 4,8 млн грн. У нас на підвозі 247 учнів і майже 50 дошкільнят.
Понад 1,7 млн грн передбачили на ремонти доріг: капітальнооновити вулицю Горького та зробити частковий ремонт у Переяславськомунавулиці Серпневій, у Студениках – вулиць Миру і Урожайна, у Сомковій Долині – вулиці Христини Цуприк, у Семенівці – Семенівську, у Козлові – Красоловки.
Нещодавно закінчили заміну трубопроводу до школи у Соснові. Це обійшлося бюджету в майже півмільйона. Після того розпочали ремонт всередині: замінили старі чавунні батареї на біметалеві, місцями переварювали труби – це значно підвищить енергозбереження закладу освіти і зекономить кошти за опалення. Також запланували капітальний ремонт теплотраси до школи у Переяславському. В усіх закладах освіти встановимо камери відеоспостереження. Понад 200 тисяч виділили субвенції на ремонт та утримання Ташанського територіального центру для самотніх людей.
Чи передбачали фінансування потреб внутрішньо переміщених осіб?
– Ми про це подумали в першу чергу. Адже серед внутрішньо переселених осіб є спеціалісти, зокрема лікарі, яких дуже потребує громада. Щоб їх залучити, маємо запропонувати житло. У власності громади є приміщення, які можна переобладнати для цих потреб: колишня амбулаторія у Переяславському, та колишній магазин у Пристромах на Чорнобильському селищі. На ці потреби ми запланували понад 2 мільйони гривень.
У громади ж були плани розвиткуна початку року, що з них вдалося реалізуватинасьогодні?
– Це ремонт у селі Переяславське однойменної вулиці, яка потребувала капітального ремонту хоча б на певних ділянках. Щодня тудою рухається велика кількість великогабаритного транспорту, але тудою ж і люди їдуть на роботу. Ми за бюджетні кошти її не могли відремонтувати, бо вона на балансі Облавтодору. Ситуацію розв’язали завдяки рішенню засновника ГК «Нива Переяславщини» Олександра Мостіпана. Він виділив 2 млн грн на ремонт цієї дороги. Натомість керівництво Облавтодору пообіцяло, що найближчим часом здійснять ямковий струменевий ремонт дороги від харківської траси до вулиці Переяславської та від переїзду до дороги Баришівка-Яготин.
В дуже поганому стані була дорога Козлів-Леляки, кудоюпідвозятьдітей до садочка. Наразі капітально відремонтувати ми її не можемо, бо це вартує не менше 2,5 мільйонів. Вирішили розділити роботи на два етапи: цього року прогрейдерувати й зробити якісну висипку, а наступного року, дасть Бог, заасфальтуємо. Хоча, звісно, в умовах війни щось точно обіцяти складно.
У планах було встановлення сортувальної станції на території громади. Та коли ми ретельно вивчили це питання, дійшли висновку, що для нас цей об’єкт буде нерентабельним. Поки що у визначені дні по селах безкоштовно збираємо відходи і звозимо на паспортизоване сміттєзвалище, яке маємо у Переяславському. Розраховуємо, що після закінчення війни обласна влада повернеться до питання утилізації побутових відходів в громадах на всій Лівобережній Київщині.
А що зараз із об’єктами, які були у вас в проєкті «Великого будівництво»?
– У нашій громаді реалізовувалося два таких проєкти. Капітальний ремонт дитсадка «Малятко» в Студениках ми закінчили восени 2021 року. А ось будівництво стадіону зі штучним покриттям у Переяславському завершити не встигли. Його загальний кошторис складав 17 млн грн. Ми виділили із сільського бюджету 2,9 млн грн. за умовами співфінансування. Решта мала надійти з Держбюджету, але так і недоотримали 6,7 млн для завершення будівництва. Натепер такі проєкти заморожені, маємо надію, що після перемоги ми його таки закінчимо.
Маріє Олександрівно, хоч ви і зазначили, що обіцяти щось наперед складно, але ж ви вже виношуєте плани на наступний рік?
– Я впевнена, що після закінчення війни ми матимемо ще більшу мотивацію для розбудови громади. Мої плани досить реалістичні. Одні з найдоступніших, це в кожному населеному пункті облаштувати місця для відпочинку: невеличкі сквери, парки, з лавками і дитячими майданчиками, де мами з задоволенням гулятимуть з дітками.
Важливим є забезпечення мешканців громади якісною питною водою, тому в кожному селі треба зробити артезіанські свердловини. Плануємо два великих проєкти в Пристромах. Передовсім переоснащення шкільної котельні і переведення її на альтернативне опалення. Далі – масштабна реконструкція приміщення старостату зі створенням там громадського простору – ми його назвали Центр культури, дозвілля та розвитку особистості. Там будуть кабінети для працівників старостату, поліцейського офіцера громади, бібліотека, актова зала та кімната для дозвілля дітей.Уже маємо готовий проєктреконструкції, тож наступного року сподіваємося розпочати роботи.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
