Про благодійний проєкт з відновлення історичного об'єкта в середмісті Переяслава – "каплички" Вознесенського собору – міський голова Вячеслав Саулко написав уперше у фейсбуці 16 серпня. Показав фото реставрації і наголосив, що "кошти міського бюджету до виконання даних робіт не залучались".
Про подробиці благоустрою поки спустошеної території в середмісті трохи згодом мер розповів Переяслав.City.
«Вознесенський собор у Переяславі». Акварель, 1845 р. Т.Шевченко
Йдеться насправді про альтанковий вхід до старих погребів-підвалів на території колишнього Вознесенського монастиря. Цю споруду зафіксував на своєму малюнку Тарас Шевченко восени 1845 року. Вона дожила до наших часів, але за останні декілька років майже вся її основа зруйнувалася.
До речі, як і старий монастирський мур, рештки якого навесні нинішнього року працівники міського ВУКГ знесли. Залишився як історичний об'єкт лиш невеличкий шматочок впритул до Меморіального музею Григорія Сковороди.
Минулого року над рештками "каплички" встановили металеве плоске накриття – також за кошти меценатів. Тепер же з ініціативи міського голови вирішили провести повноцінну реконструкцію і відновити її первісний вигляд. Майстри вже зробили дерев'яний каркас фігурного даху.
– Хто працює на об'єкті і за чий рахунок?
– Роботи проводить будівельна бригада із Вінниці. Я їх запросив, бо добре знаю якість їхньої роботи. Свого часу вони працювали на будівництві Володимирського храму на Підварках. Вони – фахівці своєї справи, не раз виконували різні реставраційні роботи й на багатьох інших об'єктах.
На відновлення цього історичного об'єкта з міського бюджету ми не взяли ні копійки, проводимо все за рахунок спонсорських коштів, небайдужих жителів громади, меценатів та благодійників. Імен поки не називаю.
– За яким проєктом іде відновлення споруди?
– Вся історія "альтанки" мені відома за численними публікаціями, зокрема, і у «Віснику Переяславщини». Багато світлин цієї споруди та документальну інформацію надала наша дослідниця історії Людмила Набок.
1934 рік
Я бачив знімки проєкту архітектора Анатолія Ізотова, вони в мене є. Проте, він спланував пологіший дах "каплички" ніж той, що зафіксований на різних архівних фотодокументах. Тому ми з будівельниками вирішили відновити її за тими пропорціями, як це зобразив на малюнку Тарас Шевченко. Це видно на світлинах, що датуються тридцятими роками минулого століття.
– Як втримають залишки старої альтанки вагу такого масивного нового даху?
– Вага даху близько трьох тон, і, звичайно ж, ставити його на залишки старих цегляних стовпів ніхто не збирається. По периметру споруди плануємо вмурувати швелера, на яких і триматиметься новий дах. Надалі, коли будуть відновлюватися стіни, теж згідно з зображеннями на старих світлинах, швелера замурують цеглою, щоб їх не було помітно.
Зовні ми маємо зробити "капличку" такою ж, як вона є на знімках. А ось всередині ми нічого робити не плануємо, лише спеціальними розчинами закріпимо, аби старі залишки цегли не осипались.
– Чому роботи на цьому об'єкті призупинились?
– Як не дивно, відновленню історичного об'єкта став на заваді Національний заповідник. Виконавчий комітет Переяславської міської ради відправив 28 липня 2022 року дирекції заповідника листа, в якому просив допомоги у вирішенні питання відновлення цієї альтанки.
Проте отримали звичайну відписку, в якій йшлося: «…Зазначена альтанка розташована поміж пам’яток архітектури, містобудування і археології національного значення, які перебувають під охороною закону, що підтверджує наявна містобудівна документація, погоджена і затверджена відповідно до чинного законодавства. Для проведення будь-яких робіт з відновлення альтанки, а також земляних робіт навколо неї, необхідна наявність проектної документації на зазначені роботи».
Генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» Олексій Лукашевич пояснив редакції, що дирекція заповідника жодним чином не перешкоджає відновлювальним роботам на альтанці, які хоче провести міська рада. Єдина вимога – дотримання чинного законодавства і вимог ЗУ "Про охорону культурної спадщини".
Нагадаємо, що вся центральна частина Переяслава, у тому числі й вся територія, на якій свого часу був розміщений Вознесенський монастир, має статус пам'ятки археології національного значення: "Літописне місто Переяслав – столиця Переяславського князівства" (ІХ-ХІІІ ст.ст.). Входить до переліку об'єктів культурної спадщини в Державному реєстрі нерухомих пам'яток України, охоронний номер 100018-Н, згідно з постановою КМУ від 3.09.2009 №928.
Проте сам альтанковий вхід до погребів як історичний об'єкт окремо не зареєстрований, на балансі НІЕЗ не перебуває.
1910-1915 рр.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
