На Переяславщині житель Харківець 46-річний Олександр Степанченко вирощує виноград шість років. Вважає себе досить молодим виноградарем, хоча вже має понад 50 сортів цієї «ягоди сонця», як називають виноград у народі. Своїм досвідом поділився і з читачами Переяслав.City.
Першим виростив невідомий сорт
Олександр Степанченко працює на деревообробному підприємстві, а вільний від роботи присвячує своєму захопленню – вирощує виноград. Шість років тому в Переяславі на базарі купив саджанець винограду. Був недосвідчений, то вибрав його не за характеристиками сорту, а за красою. Хоча зараз і назви його не пам’ятає, каже чоловік.
– Усі ці роки я дуже хотів дізнатися, що ж то за сорт винограду, з якого й зародилася моя любов до цієї справи. Давав куштувати його досвідченим виноградарям, але в кожного була своя думка, ніхто так і не зміг чітко назвати. Та саме завдяки цьому "незнайомцю" я так захопився цією справою, що почав замовляти щовесни і щоосені нові саджанці.
Ягоди винограду маюь безлiч кольорiв, форм і смакiв
Почав купляти їх у інтернет-магазині «Агромаркет». Спочатку це були «Довгожданий», «Велес» і «Монарх» – одні з найпопулярніших на той час сорти. Зокрема, у «Велеса» дуже великі грона, ягоди без насіння, кишмишного типу, гарні смакові якості. Але багато виноградарів від нього відмовилися, бо вважають проблемним у вирощуванні. У мене він росте.
– Не всі перші саджанці в мене прийнялися, один відразу пропав, – зізнається господар. – Почав читати інформацію про агротехніку, дивитися відеоролики досвідчених виноградарів і намагався діяти так, як писали й розповідали фахівці.
Молоденький виноградник посаджений навеснi
Зокрема, на Полтавщині є досвідчений виноградар Володимир Шпак, який веде свій блог. Він дуже доступно все пояснює, що зрозуміло навіть новачкам, які ніколи не мали справу з цією рослиною. Я передивився всі його ролики. Сподобалося, що матеріал він викладає в ютуб у той же день, коли й знімався. Тому всі його поради з догляду можна відразу повторювати й собі.
Перші саджанці у своєму винограднику Олександр посадив восени, як радили фахівці. Щодня ходив довкола ямок з рослинами, чекав, що може прокинуться листочки, але так вони й не з’явилися. Подумав, що десь зробив не за технологією.
Грони потрiбно ховати у сiточки, бо ними дуже люблять смакувати пташки
– Коли ж на моїх саджанцях у травні набухли бруньки, з’явилися перші листочки – радості не було меж. Почав доглядати так, як радили професіонали: пасинкував, увесь сезон обробляв від хвороб і шкідників. Уже наступного року мав перший врожай: небагато, кілька гронок, так званих "сигналок". Але результат був і я вирішив не зупинятися.
Кажуть, що виноградарство – це як хвороба, і я з цим погоджуюся. Зараз, коли наступає весна або наближається осінь, я вже планую, які нові сорти саджатиму: скільки? Де? А що садять люди? Це така азартна справа, затягує.
Нинішній рік видався складним
За належного догляду і сприятливих погодних умов молодий кущ винограду починає плодоносити на другий-третій рік.
– У мене вважається ще молодий виноградник. Проте в ньому вже є понад 50 сортів із різним терміном достигання, особливими розміром, формою, кольором і, звісно ж, смаком ягід.
Молодий виноградник Олександра Степанченка
Цього року для винограду дуже складний рік. Пізня була весна, тож вегетація почалася з затримкою. Потім знову похолодало, пішли дощі, а від цього виноград як ліана, яка любить сонце, страждає. За надмірної вологи ягоди деяких сортів у фазі достигання можуть тріщати і потім загнивають. Коли мало сумарних сонячних днів, рослині докучають хвороби, особливо оїдіум, ягоди достигають довше, бо не набирають належної цукристості, властивого сорту смаку. Загалом тривалість достигання ягід всіх сортів цієї осені збільшилася: середньостиглі достигають як пізні, відповідно, пізні достигають досі і хтозна, чи визріють сповна, через те, що так різко знову похолодало.
На кущ Лідії привив кілька сортів
Олександр показує свій виноградник: добротні шпалери, кожен пагін підв'язаний до дроту, великі грона "одягнуті" в захисні мішечки проти ос. Поверх того ряди накриті ще й сонцезахисною сіткою, щоб не пеклися ягоди, не пошкоджували їх пташки. Господар веде до добряче здерев’янілого стовбура, на молодих лозах якого висять великі грона винограду різних сортів.
На основi звичайного винограду Лiдiя можна мати плоди й iнших елiтних сортiв
– Це старий кущ звичайної "Лідії", такий виноград росте у багатьох на подвір’ї. Він витривалий, але смакові якості дуже посередні. Тож я вирішив перещепити його кращим сортами: лишив старі рукави як основу, а на молоді пагони прищепив три сорти: "Слава Україні", "Індіана" й "Торнадо". Це ранній та ранньо-середні сорти.
Це мій перший і вдалий досвід виноградного щеплення. Робити так вигідно тим, що вже наступного року можна отримати перший урожай, бо сильна підщепа з великим запасом деревини дає достатньо сили для росту і швидкого плодоношення. Можна прищепити й на виноград Ізабелла, його ще називають винним, і результат буде теж хороший.
Але є в цьому і нюанси: смак елітної ягоди може бути не таким насиченим, мати кислинку, притаманну сорту основного куща, тобто "Лідії". До того ж лоза прищепленого сорту може погано визрівати, а відтак погано закладати плодову бруньку і зимує.
Сорт Велес
Харківецький виноградар Олександр стежить за новинками: щороку селекціонери виводять якісь нові гібридні сорти винограду. Звичайно, такі саджанці коштують понад тисячу гривень, але азарт виноградарів-любителів часто буває нестримним. Відтак у виноградній колекції Степанченка є як старі відомі сорти, так і новинки.
– Минулого року я посадив два нових сорти – "Аватар" і "Хелловін". Це безнасінні сорти з довгими ягодами оригінальної форми. Та зробив висновок, що не всі новинки, які тільки з'являються на ринку, будуть зі смачними ягодами. Ці нам не дуже сподобалися. Я ж насамперед вирощую виноград для своєї родини, а ми любимо більше солодкі мускатні сорти.
Сорт Велюр для тих хто любить очима
"Дамські пальчики" і «Кишмиш» – це не сорти
Для людей, які не знаються на сортовому різноманітті винограду, існують два види – «дамські пальчики» (білі ягоди видовженої форми, здебільшого так називають азіатський сорт "Хусайне білий" ) та «кишмиш» (дрібні солодкі ягоди без кісточки). Насправді це народні назви таких видів, з подібними ознаками існує чимало різних сортів.
– Ось це «Байконур», його також можна назвати «дамськими пальчиками», бо має довгасті ягоди, але темно-сині. Є ще дуже гарний сорт, який швидко росте і гарно родить в наших кліматичних умовах – «Юпітер». Це кишмишний сорт, стійкий до хвороб і морозів. Та все ж я раджу укривати його на зиму, бо в попередні сезони таке було, що вічка після зимового обледеніння навесні не розпускалися. «Ізюмський мускат» – гібридна форма від схрещення «Юпітера» з "Кешою" – теж у догляді не вибагливий, має солодкий смак.
Спецiальнi сiточки захищають грона вiд пошкоджень
Сорт «Преображення» варто посадити тим, хто любить ягоди кисло-солодкого смаку. Є сорт винограду, який має смак цукрової вати, – «Голд Фінґер» або Золотий палець. Виноград «Зоренька» зі смаком персика, але у мене він ще не родив. Хоча колеги казали, що ягода вродила справді оригінальна і смачна. «Чорний клювок» –винний сорт, ягода аж чорна, солодка з мускатним присмаком. «Дніпровська Рив’єра», «Оригінал», «Бананас», «Гран прі», «Володарка ночі» – це сорти, які в мене ростуть, а з назви можна здогадатися, який вигляд і колір мають ці ягоди.
Улюбленці є і у виноградарів
– Один мій знайомий виноградар казав, що на базарі можна продавати тільки два сорти і мати успіх: «Велюр» і «Рембо». Це також і мої улюблені. «Велюр» має щільні грона з продовгувато-загостреними ягодами гранатового кольору –неймовірної краси і дуже вишуканого смаку. «Рембо» темно-синій і солодший, ну й, звісно, вигляд грона мають різний. Ще є в мене сорт «Вікторія», бо в мене доньку звати Віка, то не міг пропустити таку назву й не посадити його в себе. Він є рожевий і білий, дуже ароматний і помірно солодкий. Ці сорти саме для тих, хто любить купувати очима.
Вирощую в першу чергу виноград для сім’ї
Зробити виноградарство бізнесом Олександр не планував. Спочатку захопився самим процесом, хотів виростити, щоб порадувати цінними й корисними ягодами насамперед своїх рідних, розповідає Олександр.
– Поки врожаї були не такими великими, їли самі, пригощав друзів. А зараз маю великий виноградник, то цьогоріч кілька разів уже вивозив виноград і на базар. Хто знає, чим я займаюся, то буває, приїздять купити додому. Отак вторгував трохи, щоб купити засоби для підживлення та обробітку кущів від хвороб і шкідників, бо препарати останнім часом відчутно здорожчали.
У Олександа в руках завжди садовi ножицi якими можна i пагiнцi пiдрiзати i пошкоджену ягоду прибрати з грони
Але справа ця мене так захопила, що виноградник щосезону розширюю, звісно, самі всього вже не з'їмо. Моя дружина каже, що буде мені чим на пенсії зайнятися (сміється).
Один знайомий виноградар розповів історію. На базар щороку приходить дідусь, якому не менше 80 років, і купує саджанці винограду. При цьому завжди каже: "Мені ще треба прожити мінімум три роки, щоби побачити, як він уродить". От так і в мене зараз: купую молоді рослини з азартом, а потім з нетерпінням чекаю, які ягоди з нього виростуть.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
