Благодійний концерт заслуженої артистки України Олени Білоконь «Молитва за Україну» відбувся увечері 16 вересня у великому залі Переяславського центру культури і мистецтв. Він пройшов у рамках великого туру артистки країною на підтримку воїнів та їхніх родин, нині її маршрут – на Київщині. Це ініціатива Міжнародного благодійного фонду «Незламна українська нація», волонтером якої нині є пані Олена. Склалося так, що цей захід водночас приурочили і до відзначення Дня міста – 1115-річниці Переяслава.
Олена Білоконь, Заслужена артистка України
У залі – воїни-захисники, бійці тероборони і переяславці. Зокрема, серед глядачів були й аматори сільських закладів культури громади, шанувальники творчості пані Олени приїхали навіть з Єрковець.
Програма виступу умовно складалася з трьох частин: пісні про Україну, її захисників-героїв, про такі головні людські цінності як любов і вірність, про родину і віру в щасливе майбуття, бо саме за це стоять нині на передовій кращі сини України.
Щоб порадувати своїх шанувальників і подарувати їм справжнє свято української пісні, Олена Білоконь як професійна артистка упродовж свого майже двогодинного концерту тричі змінила сценічне вбрання – щоразу це було як візуальне гармонійне доповнення смислу і значимості її чергових пісень.
Вона співала наживо, кілька разів акапельно, тобто без музичного супроводу. Багато спілкувалася з публікою, говорила щирі слова про те важливе і головне, що допоможе нам перемогти, – про силу волі і духу українського народу, про об'єднання людей і взаємопідтримку, і в цьому особливу силу має саме українська пісня.
Цього вечора на одній сцені з Оленою Білоконь виступив і переяславський дует «Lyach/Petrova» з найпопулярнішою піснею цього року – гімном січових стрільців"Ой у лузі червона калина" та віночком українських пісень. Дівчата дуже гарно доповнили програму гості, їхнє виконання прозвучало в унісон з досвідченою артисткою, солісткою Національного президентського оркестру.
Артистка часто спускалася в залу, співала разом з глядачами, запрошувала до танцю військовиків, які охоче її підтримували. На фіналі пісні «Я козачка твоя» трішки пожартувала: подякувала і побажала військовику дослужитися до генерала, коли і вона сама стане «народною». Насправді ж і для цих чоловіків були теж щасливі хвилини розради.
Військовики активно аплодували, навіть підсвистували на маршових піснях. Дехто з них уже побував на передовій, відчув ціну кожної миті людського життя, і розуміє, що воно має відбуватися тут і зараз, не відкладатися на потім. А сили для боротьби і перемоги і додає саме українська пісня. З нею українці у всі часи народжувалися, працювали, боролися і перемагали. В ній – душа, сила і сакральний зміст нашої великої нескореної нації, наголошує Олена Білоконь.
– Кожна її пісня наповнена глибоким смислом, звучить, як молитва, – каже шанувальник її таланту о. Леонід Смаглюк, настоятель єрковецького храму. – Це молитви за воїнів, за наших всіх людей, за український народ і рідну мову, за любов, яка допомагає чекати, молитися боротися перемагати. Це саме те, що нам зараз всім конче необхідно.
Попри незначну активність, переяславці виявилися вдячними глядачами: діти і військовики дарували квіти, під пісню "Родина" вітали оваціями стоячи. Вручив великий букет і подячну промову, як зазвичай, виголосив міський голова Вячеслав Саулко.
До благодійної скриньки вкинули 2131 гривню. Ці кошти фонд спрямовує на підтримку ЗСУ, лікування воїнів, допомоги вимушено переміщеним особам, відбудови зруйнованого житла та соціальних об’єктів.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
