Найбільше з початку великої війни повернення з російського полону в результаті обміну українських захисників Маріуполя відбулося 21 вересня. Всі соцмережі рясніли фото і радісними постами про звільненння, зокрема, відомих командирів і бійців полку «Азов». Наступного дня координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими оприлюднив повний список звільнених із полону.
У ньому серед 215 прізвищ так і не знайшла імені свого сина переяславка Леся Чеботарьова, 52 роки. Жінка була у повному відчаї. Вона знає, що її син у російському полоні, перебував у сумнозвісній Оленівці. Але що з ним зараз – жодне відомство не дає матері відповіді.
"Я бачила сина на відео з Оленівки"
– Воїнів батальйону «Азов» звільняють, прикордонників, ще там кого, а про молодих 18-20-річних хлопців-строковиків Національної гвардії – ні. Вони у полоні, а їхніх матерів навіть слухати ніхто не хоче! – розповідає сповнена відчаю мама. – Мій син ЧЕБОТАРЬОВ Данило Вікторович, 2002 року народження.
У квітні минулого року його призвали на строкову службу до Національної гвардії України, яку він проходив у Маріуполі – військова частина 3057, 12 бригада. Він там служив, коли 24 лютого напала росія і почалася війна. Їхню частину обстріляли і розбили однією з перших.
З сином немає зв’язку з 21 березня. Того дня в мене з Данилом була розмова, я її пам’ятаю дослівно: «Мамо, я стою на краю і дивлюсь на море. Ми вчора були в городі на роботі… («На роботі ви ж розумієте!» – коментує емоційно, наголошуючи, що їхня робота – це бойові виходи, – ред.). Друга поранило осколками в ноги. Я цілий, у мене немає і подряпинки. Ми з товаришем дотягли пораненого до якогось підвалу, до нас вийшла жіночка та забрала нас. Там у підвалі ми тряпками перев’язали йому ноги. Їсти поки що є. Ночуємо там, де застане ніч. Завтра маємо знову йти в город на роботу. Як буде можливість і зв'язок, обов’язково зателефоную».
Після того не було жодної звістки. Коли українське командування віддало захисникам Маріуполя наказ здаватися в полон, з’явилися в соцмережах відео з ними. На одному з них я впізнала сина! Данило 17 травня разом із усіма виходить із Азовсталі. Потім в іншому відео, де українські захисники автобусом заїжджають у Оленівку, я знову побачила свого сина. Згодом отримала і підтвердження – витяг із наказу, у якому зазначено, що він знаходиться у полоні саме в Оленівці.
Мамі прислали фото сина Данила Чеботарьова, який перебував у російському полоні, в Оленівці.
"Про строковиків усі мовчать. Не звільнили жодного"
– Ще маю фото, на якому він стоїть у групі полонених, – продовжує розповідь Леся Володимирівна. – Воно зроблене в Оленівці уже після теракту 29 липня. Ви знаєте, я тоді ледь пережила той день. Нам казали, що строковиків перевозять із місця на місце. Як мені стало відомо в Оленівці дуже багато строковиків. Після Оленівки їх перевезли у Горлівку, потім іще кудись. Де саме вони зараз – я не знаю.
Данило серед полонених українських захисників
Нам нічого невідомо: де вони, в якому стані – ніхто не дає жодної відповіді. Слово «строковик» навіть ніхто не хоче чути!
У російському полоні
Ми їздимо з іншими матерями кругом. Звертались у комітет Верховної Ради з прав людини. Позавчора, 21 вересня, там були збори представників усіх органів: СБУ, Нацгвардії, ГУРу. Також були представники з ООН, Червоного Хреста, представниця Президента. Але нам ніхто нічого навіть не пообіцяв.
Вони сказали, що для вас у нас гарні новини і розповіли, що звільнили дівчат. (Йдеться про «Пташку» Катерину Поліщук – парамедика-добровольця Нацгвардії, яка своїм співом підтримувала бойовий дух воїнів у підземеллях «Азовсталі». Повернулася і вагітна Мар’яна Мамонова, 30-річна військова лікарка, капітан медичної служби – ред.).
Так, це гарні новини, ми дуже раді, що вони повернулися, раді за хлопців із батальйону «Азов», яких звільнили. Я знаю, що цьому тішиться вся країна.
Але чому ж мовчать за строковиків?! Не звільнили жодного. Ну хоч би одного обміняли, то ми б уже сподівались, що початок пішов і можливо найближчим часом черга дійде й до наших синів. Настала осінь, холоднеча, а їх як вивели влітку у літньому, так у тому ж одязі і ходять, мабуть…
"Сім чоловіків з нашої родини на війні – захищають Україну"
– У мене троє дітей: два сини і донька. Старший відразу після нападу росії пішов на війну. Мені сказав: «Мамо, там Даня в пеклі, а я буду тут дома відсиджуватися?» Я й словом не заперечила. На війну пішов і зять. Брат двоюрідний, він атовець, теж на війні. Там же і племінники. Загалом із нашої родини сім чоловіків стоять на захисті України. Найстарший із них, двоюрідний брат, йому 40 років, а ті ще ж зовсім діти…
Дуже важко так жити, не знаючи, де твоя дитина, що з ним. Безвихідь, відчай. Ми з іншими матерями вже думаємо, чи на якісь мітинги виходити, хотіла банера якого замовити і розмістити, щоб знали, що наші діти в полоні досі і ми чекаємо їхнього звільнення.
Що відомо про обмін?
21 вересня було звільнено з російського полону 215 захисників. Голова Офісу президента Андрій Єрмак у ніч на 22 вересня повідомив, що з тому числі 108 осіб – це бійці полку «Азов». 124 звільнені з полону належать до офіцерського складу, 89 – до рядового й сержантського складу.
Серед них – військовослужбовці НГУ, ВМС України, ЗСУ, ДПСУ, ТрО, НПУ, СБУ, Держмитслужби і ДССТ, а також двоє цивільних, повідомили в координаційному штабі.
Київ віддав Москві кума Володимира Путіна Віктора Медведчука, – загалом 55 російських полонених, додав Єрмак.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
