Реалії сьогодення жителів Переяславщини, як і українців загалом, розкішними не назвеш. Економіка просіла і чимало підприємств або згорнули обсяги діяльності, або й зовсім припинили, тож працівники залишилися без роботи. Багато підприємств обмежили заробітні плати. А курс валют різко підскочив, і ціни на споживчому ринку злетіли до небес. На чому людям доводиться економити, цікавився Переяслав.City.
Вікторія Слюсар, 55 років, місто:
– Коли садили город, то вирішили, що кавуни, гарбузи, кабачки будемо садити по мінімуму, а більше посадимо картоплі, помідорів, огірків, аби зробити гарний запас на зиму.
В цьому році ми нічого не купували з одягу, і не через те, що вирішили економити, просто одягу достатньо, тож обновки почекають. На харчах ми не економимо, купуємо все необхідне.
Кілька місяців тому зламалась пральна машина, вона в нас доволі старенька, нам її на річницю нашого весілля подарували діти 13 років тому. То вирішили не витрачати гроші на ремонт, а купили нову. Домовились також із чоловіком, що будемо намагатись якомога менше використовувати власний автомобіль. Ходимо скрізь пішки – це й економно, і для здоров’я краще.
ілюстративне
Марія Ганжа, 34 роки, с. Пологи-Вергуни:
– Цьогоріч нам доводиться економити майже на всьому. Ми приїхали до родичів з Києва, як тільки столицю почали обстрілювати. У хаті нас сім осіб, то потреб багато. Чоловік після невеликої перерви до вересня ще їздив на свою роботу в Київ, але його фірма закрилася.
Тож доходи зменшилися, тому вирощуваємо курочок, городини насадили більше ніж зазвичай.
Одяг трохи брали з гуманітарної допомоги для ВПО, їздили на секонд у місті, то на цьому зекономили. Але дітям взуття купили на базарі, то в тисячу не вклалися.
Помітила, що чоловік став менше палити, бо цигарки дуже дорогі, тож і він економить. Звісно, ніяких розваг, відпочинку не було, то й на цих звичних витратах ми зекономили.
ілюстративне
Тетяна Бабич, 38 років, місто:
– Мабуть, не можу сказати, що з початком війни стала різко економити. Хіба що на таксі (усміхається). А так на чому економила раніше, на тому й зараз. Та й хіба можна зекономити, коли на найнеобхідніші речі, наприклад, продукти, так підскочили ціни? От і виходить, що витрачаємо як і раніше, або й більше.
А на чому точно не економлю, то це на дітях. Репетитори, одяг – їм потрібно все найякісніше.
ілюстративне
Андрій Харченко, 49 років, місто:
– Цього року довелося скрутно, то економимо на чому тільки можна. Доходи в сім'ї впали, а все подорожчало в рази. Раніше продукти купляли в супермаркетах, а тепер і на базар частенько ходимо, бо там дешевше, поторгуватися можна. Економлю на машині: менше їжджу, бо бензин дуже дорогий став. З одягу дівчата мої, здається, нічого не купували останнім часом.
Я працюю на одному з престижних підприємств Бориспільщини. Називати не буду з очевидних причин. Бо маю сказати, що умови роботи з початку війни в нас змінилися і для людей не в кращу сторону. Вимагають більше, а зарплату так думають, щоб урізать: штрафи запровадили, преміальних, які раніше щоквартально платили, не було за цей рік ні разу. Звісно, і підвищення зарплати, яке мало бути якраз із першого березня, теж не було.
Я не нарікаю, бо ясно, що війна, треба помагати хлопцям, які нас захищають. Але я в сім'ї поки є єдиним кормильцем, бо жінка лишилася без роботи, менша донька ще не одружена і живе з нами, якісь там підробітки має, але то несуттєве.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
