Із 1 жовтня в Харківцях місцевим жителям закрили доступ до будівлі, де працював клуб, бібліотека, виїзні послуги надавала листоноша. Місцева молодь самотужки облаштувала кімнату для занять спортом. За місяць там припинить роботу й медпункт. Де відтепер люди зможуть отримувати такі послуги? Наразі відповіді немає, каже староста сіл Дем’янці та Харківці Сергій КУЗЬМЕНКО.
Рішення виконкому
Виконком Переяславської міської ради ще 6 вересня затвердив акт візуального обстеження будівлі сільського клубу, яким її визнав «аварійною, не придатною для подальшого використання за призначенням до проведення капітального ремонту».
Міський голова Вячеслав Саулко наголосив, що на об’єкті працювала комісія, у тому приміщенні перебувати небезпечно, там прогнила підлога, все може завалитися. А ФАП та бібліотеку можна було б перемістити в сусіднє село Дем’янці.
Відтак відділ культури як балансоутримувач має обмежити доступ відвідувачів до клубу, бо «будівля не відповідає технічним вимогам щодо її подальшої безпечної експлуатації» – йдеться у рішенні. Комісія, яка склала цей акт, зафіксувала докази: знімки тріщин на стінах та пошкодженої підлоги.
Вхід до клубу в Харківцях. Будівлю виконком визнав аварійною. На даху стоять сонячні панелі, але вони не працюють.
Не будуть зносити, бо хочуть орендувати
Водночас саму будівлю ні списувати, ні зносити міська влада не збирається. Тим паче, що зі слів голови громади, до нього вже зверталися представники Старинської птахофабрики, аби він допоміг з поселенням їхніх працівників. «Як варіант, можна було б це приміщення віддати їм в оренду під гуртожиток за умови, що вони там зроблять капітальний ремонт», – сказав Вячеслав Саулко на виконкомі.
Одне крило будівлі, яку визнали аварійною, займає медпункт
– Про знесення приміщення не йдеться, – запевнила в коментарі Переяслав.City і заступниця міського голови Оксана Степаненко. – Звісно, ми маємо на меті згодом відреставрувати приміщення. Та, на жаль, коштів на такі будівельні роботи в бюджеті не закладені. Тому будемо сподіватися, що війна закінчиться, і у відремонтованому сільському клубі знову будуть проходити різні розважальні заходи.
Щодо фельдшерсько-акушерського пункту, який там розташований, то, звісно, що він не зможе функціонувати у аварійній будівлі. Тому зараз шукаємо належне приміщення на території Харківець для ФАПу, бо ж не можна людей лишати без першої медичної допомоги, – запевнила заступниця міського голови.
Отож, наразі взагалі не йдеться про те, щоб громада самотужки провела ремонт у будівлі, яка є єдиною в селі, де жителі мають бодай якісь соціальні та публічні послуги (зокрема, саме там зареєстрована і виборча дільниця). Виникають сумніви і щодо того, що після закриття туди колись повернуться соціальні заклади.

– Я нічого не можу сказати, чи аварійна та будівля, – зізнався староста Сергій Кузьменко у коментарі Переяслав.City. – Комісія працювала, акт склали. Я при цьому не був присутній. На засіданні того виконкому, коли приймали рішення, теж не був. Акт у мене є, там підписи, здається, восьми осіб. У клубі справді є тріщини, у бібліотеці треба підлогу замінити, бо її шашіль побила. Кімнати у медпункті нормальні, бо там робили косметичний ремонт, минулого року нові вхідні двері поставили – пластикові.
Будівля призначалася під школу /дитсадок
Будівлю, долею якої так перейнялися у міськраді, збудувала місцева агрофірма «Альта». З 1985 року там планувалося розмістити початкову школу з дитсадком. Утім наступного року новий двоповерховий дошкільний заклад відкрили у Дем’янцях, і харківських діток підвозили до сусіднього села. Незавершена новобудова в Харківцях якийсь час стояла пусткою, а згодом туди переселили медпункт, поштове відділення, а затим і клуб та бібліотеку, які доти працювали в окремих старих будівлях.
У цій будівлі колись була бібліотека
У цій будівлі колись була бібліотека. Грубу розвалили заради металевих конструкцій
У цій будівлі колись була бібліотека. люди почали зривати підлогу, бо дошки ще досить міцні
У цій будівлі колись була бібліотека
До речі, їх руїни досі стоять посеред села. Клуб завалився повністю. А ось бібліотека, вочевидь, ще довгенько міцно трималася, хоча вже й розграбована: немає вікон, дверей, хтось розвалив грубу (мабуть, задля колосників), почали зривати дошки з підлоги. Якраз там вони міцні, як дзвін, – колись так казали в селі.
Руїни клубу в Харківцях заросли вже деревами
Руїни клубу посеред Харківець заросли вже деревами
У медпункт міська комісія не заходила
– У цьому приміщенні медпункт з 2000 року, – розповідає молодша медична сестра Світлана Губар. – Я тут працюю 11 років, зараз маю зарплати чверть ставки – 1800 гривень. Фельдшері в нас змінювалися, а два роки тому прийшов Віталій Миколайович Шевченко. Він і крапельниці, й ін’єкції робить. Щодня зранку тут, потім на виклики їде. Медикаментів маємо достатньо, ними забезпечує лікарня (Центр первинної меддопомоги – ред.).
Світлана Губар у медпункті Харківець працює 11 років
Люди звертаються за різною допомогою щодня. Ось недавно проводили щеплення від коронавірусу, то прийшло більше 20 жителів, переважно пенсіонери, які заради цього навряд чи поїдуть у місто. Раніше приїжджали для прийому людей і виїзні бригади лікарів з поліклініки. Але останнім часом не було, бо то епідемія, тепер війна…
Комісія до нас тільки з коридору заглянула. У нас усе ж гарно, доглянуто. Що треба по господарству, то допомагає Василь Миколайович Григоренко. У меншій кімнаті збиралися переклеїти шпалери, він виділяв кошти. А коли дізналися, що нас закриють, руки опустилися…
У медпункті Харківець чисто і затишно
– Аварійність цього приміщення занадто перебільшена, подивіться самі, – долучається до розмови фельдшер Віталій Шевченко, повернувшись із виклику. – Комісія з міськради тут ходила, але з нами не спілкувалася: чи є проблеми, чи комфортно – не цікавилися. Раніше про це розмова була тільки з директоркою Центру первинної меддопомоги Наталією Царенок. Вона сказала, що наш медпункт закривається, бо відключають світло, воно дорого обходиться. Тобто опалювати приміщення буде ніяк, бо тут стоїть невеличкий електрокотел, у коридорі – панельні електрообігрівачі.
У коридорі медпункту встановлені електрообігрівачі
Альтернативу нам не пропонували, мовляв, шукайте приміщення, тоді будемо щось думати. А де ж його шукати, якщо в селі немає жодної підходящої будівлі! Хіба що старий магазин споживспілки у центрі села, то він там справді аварійний, давно не використовується.
Люди питають: що ж у них буде далі?
У селі з вільних приміщень лише половина магазину споживкооперації (з червоної цегли), воно не використовується багато років
Віталій Шевченко зауважує, що у селі на фельдшерському обслуговуванні 330 осіб, і ще близько 50 дачників, які купили хати і живуть уже постійно, є й сім’ї з дітками. Хоча в Харківцях таки більшість мешканців пенсійного віку.
– Я ж їх майже щодня обходжу: міряю тиск, бо вони переважно гіпертоніки, яких треба контролювати. Задля цього ніхто з них не поїде у Переяслав і навіть у ФАП в Дем’янці. Люди запитують, як же їм бути далі, а ми й самі не знаємо.
Віталій Шевченко фельдшером у Харківцях працює другий рік
– Проблема виникла через те, що Наталія Царенок не хоче оформляти оренду з відділом культури, якому було передане це приміщення, коли утворилася громада. Каже, що наш ФАП їм збитковий, – так пояснює ситуацію Сергій Кузьменко. – Тому немає сенсу шукати інше приміщення, якщо воно ось є. Просто в селі хочуть закрити ФАП. Щодо електроенергії, то вони витрачають 600-700 кВт в зимовий місяць. Який тариф чи сума оренди – не знаю. До війни ми за вуличне освітлення платили по 4,8 грн/кВт.
До речі, на даху цієї ж будівлі стоїть комплекс сонячних панелей, а в одній з кімнат – система управління ними. Її встановили декілька років тому, коли сільська громада долучилася до програми ПРООН і облаштувала вуличне освітлення (для половини села) на альтернативному джерелі енергії.
Медпункт опалюється електрокотлом
– Та система вже два роки не працює. Фірма, яка її встановлювала, здається, вона з Києва, на контакт не виходить. Інших спеціалістів немає, які б налагодили ті панелі. То вуличне освітлення ми переключили на лічильник з електромережі, – зазначає староста.
– Фельдшерський пункт у Харківцях працюватиме ще до початку листопада, – запевнила Наталія Царенок. – Далі діяти в офіційно визнаній аварійною будівлі не буде. Там зносилася і затікає шиферна покрівля. У приміщенні немає води, каналізації. Належним його утриманням ніхто не займався багато років. Тож аварійність – проблема не вчорашня.

Щодо збитковості медпункту, то це наша реальність, спричинена медичною реформою. Національна служба здоров’я фінансує тільки роботу лікарів, згідно з кількістю їхніх декларацій.
Коштів на утримання невідкладної меддопомоги, зокрема, ФАПів та медпунктів, не виділяють. Наприклад, у Яготинській громаді їх фінансували повністю з місцевих бюджетів.
Одначе й вони почали скорочувати ФАПИ, бо нічим платити зарплату працівникам і утримувати будівлі. Фельдшера і санітарку з Харківець ми заберемо в міську амбулаторію, де є вакансії.
Звичайно, людям важко сприйняти таку ситуацію, але для нас це безвихідь. Медичну ж допомогу жителі можуть отримувати у своїх сімейних лікарів чи в ФАПах сусідніх сіл – ніде їм не відмовлять.
Бібліотека як філія сільради
Валентина Губар працює в Харківцях з липня 2010 року на півставки бібліотекаркою. Каже, до липня їм централізовано передплачували дві газети, а з другого півріччя «Вісник Переяславщини» передплатила за свої, бо люди спеціально приходять почитати. Читачів бібліотеки небагато – 35 абонентів. Зазвичай харківчани ідуть, щоб поспілкуватися.
Валентина Губар завбібліотекою на півставки працює з 2010 року
– Це одне-єдине приміщення в селі, куди ходять люди, щоб дізнатися і за земельний податок, за субсидію, за комунальні платежі, – каже Валентина Павлівна. До утворення міської громади вона багато років працювала в сільській раді. – Я все для них узнаю, все розкажу. Їм більше нікуди йти, всі – сюди. Я не уявляю, скільки в людей виникне проблем і як вони їх вирішуватимуть, якщо в них заберуть це останнє приміщення.
Підлогу сточила шашіль лиш у половині кімнати...
Ну хіба ж це аварійна будівля? Тут просто треба докласти рук, щоб підремонтувати, бо давно не було догляду. Я фарби вже за свої купила, хотіла самотужки попідкрашувати. А як почула, що нас розганяють, руки опустилися. Подивіться самі, – веде до бібліотеки. Вона займає дві кімнати. В одній з них з книжковими стелажами половина підлоги встелена старими килимками.
... її бібліотекарка прикрила домашніми килимками
– Це з дому принесла, щоб трохи закрити ті дірки. Там дошки шашіль поточила, то вони провалилися, але неглибоко – висипка під підлогою висока. То я вже напланувала дошки ті викинути та залити цементом і зверху пофарбувати. Це ж невелика місцинка. А решта підлоги, пройдіться скрізь, – міцна. Тут стеля не тече, все сухесеньке. Дарма, що обігрівається взимку тільки калорифером.
Найбільша провалина в підлозі бібліотеки
А комісія ж знімала тільки тріщини. Вони, до речі, не такі вже й страшні, утворилися років два тому в місцях, де робили перепланування: закладали чи прорізали двері. Може, ще в спортзалі, де хлопці штанги тягають, щось і тріснуло. А так он всі кімнати, навіть які порожні стоять, цілі й добротні, їх тільки до ладу треба привести.
В окремих кімнатах є такі тріщини
Клуб опалювався булер’яном, запас дров для нього навіть є. Коли вибори проводили, чи схід села, чи концерт який для людей, то топили ту пічку і дуже тепло було. Іншого ж місця, щоб зібратися людям, у селі немає, – зауважує бібліотекарка.
Клуб опалювався булер'яном, а димохід виведений просто у вікно
Окремий вхід до клубу зачинений. Кажуть, нового завклуба бачили тут пару разів.
– Завідувачем клубу в Харківцях я кілька місяців, не скажу точно скільки, – пояснює телефоном Валентин Шуткевич. – Щодо цього рішення, то я в ньому участі не брав. Але там справді немає умов для роботи. Все аварійне, дах тече десь в одному місці… Але я вже там не працюю з жовтня. Мені запропонували роботу завклубом у Борисівці.
Місцеві ж працівники занепокоєні. Кажуть, якщо вже міська влада не хоче клуб утримувати, то хоча б одне крило лишили людям, а то й пошту, квитанції роздавати доведеться посеред вулиці? Мовляв, шкода літніх людей у малих селах, яких і так завжди обділяли, а це й зовсім до потреб селян усім стало байдуже.
Харківці – одне з найменших сіл міської громади
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
