Відвідувачі інформаційно-просвітницького центру, відомого в Переяславі як народний музей, добре знають не лише його фундатора, а й рудого кота, який мешкає на території, мов повноправний господар. Історію пухнастого талісмана центру розповів його засновник, краєзнавець Микола Богатир.
Рудий вусань приблудився до народного музею ще кошеням – спочатку разом з іншими бездомними котами бігав сусідніми дворами в пошуках поживи, а тоді прижився у дворі центру.
Кіт походжає територією музею, мов справжній господарФото: надане Миколою Богатирем
– Не знаю, звідки він узявся, хтось казав, що він був одним з чотирьох бездомних кошенят, які бігали вулицею. Саме цей рудий прижився у центрі, коли не приїду – він тут. Любов Михайлівна Онопрієнко привозила для нього корм, потім і я купував, і знайомі передавали.
Якось після чергової екскурсії я помітив у центрі двох мишок – мабуть, вчуяли печиво, яке ми залишили, і пробралися. Я подумав, а чи не залишити з ними наодинці нашого кота. А він ще й такий худощавий був, я вже відчував провину за те, що кілька разів забував принести йому харчі. Зачинив його на ніч, а коли вранці випустив, він ледве чвалав, мов вагітний. Думаю, аби вмів говорити, ще б і подякував. Так він став центру і користь приносити: миші кота відчули й потікали, – каже Микола Богатир.
Для тварини облаштували зручне ліжечкоФото: надане Миколою Богатирем
Кіт здатен дати потомство – до ветеринара його не водили. Він грайливий і жвавий, особливо діти полюбляють побавитися з пухнастим. Під час останнього селфі-марафону, який традиційно організовував Микола Богатир, серед інших було й завдання зробити фото з рудим котом. Інтерес до чотирилапого надихнув господаря нарешті дати йому прізвисько.
Під час селфі-марафону всі учасники сфотографувалися з Талісманом
– Я Жені Демченко похвалився цією історією, що наш кіт тепер зіркою став, журналісти ним цікавляться. А вона каже: "То в нього ж імені нема". От ідея розповісти про талісман народного музею надихнула так його і назвати – Талісман, думаю, йому підходить. Хоча, як виявилось, у Музеї Трипільської культури, куди він іноді ходить погостювати, його Рудіком називають.
Микола Богатир розповів, що окрім кота на території центру іноді мешкає й інша живність.
– Минулого року в дереві жила сім'я білок. Одного разу я навіть побачив, як білка в зубах переносила в дупло своє потомство. Вони знаходили горіхи у сусідніх дворах і ховали у землю. А оскільки закопували дуже багато, а пам'ять вочевидь у них не ідеальна, про деякі горіхи вони забули і ті проросли. Десятків зо два прийнялося, я коли косив, спеціально залишав пророслі саджанці, щоб у майбутньому пересадити. Після однієї з екскурсій кілька саджанців подарував дітям.
Саджанці горіхів, які "посадили" білки, подарували дітямФото: надане Миколою Богатирем
На жаль, білок, які посадили дерева біля центру, вижили шершні, що навесні оселилися у цьому ж дереві, каже краєзнавець. Зараз комах уже немає. Поки що народний музей охороняє лише кіт Талісман.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
