Саме від того, як ми починаємо ранок, зачасту визначається, яким буде й увесь наш день. І важливі не стільки події чи зайнятість, як думки, настрій, емоції, які ми згенерували саме за чашечкою ранкової кави, вітаннями-обнімашками з рідними чи іншими ритуалами, що побутують в житті кожної людини. Як починають новий день жителі Переяславщини, вони розповіли Переяслав.City
Марія Гріненко, 36 років, місто:
– Кожен ранок починається поцілунком із чоловіком. Іноді він ображається, бо хоче подовше поспати, а тут я його нібито буджу. Але це вже традиція, і я від неї не відмовляюсь…
Потім іду варити каву, а чоловік також встає, дістає собі на сніданок із морозилки вареники із картоплею – він їх дуже любить! – та відварює невеличку порцію. Я вареники не їм, бо від тіста набирають зайву вагу.
ілюстративне
Микола Іващенко, 64 роки, с. Пристроми:
– Це залежить від того, ранок якого дня. Зазвичай він починається із зарядки, проте у похмурі дні, коли погода «давить» на голову, то я замість зарядки роблю просто «планочку». Дружина встає на пів годинки раніше, аби приготувати сніданок. Потім ми разом снідаємо. Каву не п’ємо, бо у нашому віці через тиск порекомендували менше її вживати. А далі робота по господарству.
ілюстративне
Мар’яна Волошин, 38 років, місто:
– Війна змінила мої ранкові традиції. Раніше любила, прокинувшись, побути наодинці, насолодитися тишею, випити кави. Тепер, відкривши очі, перше, що роблю, телефоную, якщо є зв’язок, або пишу смс чоловіку, щоб дізнатися, як минула ніч, сказати, що люблю, сумую, нагадати, щоб беріг себе. У чатах обов’язково переписуюся з нашими хлопчиками, які там, на передових позиціях, щоб підтримати їх та дати зрозуміти – ми про них завжди пам’ятаємо.
ілюстративне
Тетяна Миздренко, 63 роки, місто:
– Моя ранкова традиція незмінна багато років. Перше, що роблю зранку, – швиденько відкриваю вікно та годую своїх дворових котиків. Їх у мене з десяток, а іноді й більше приходить... Вони вже чекають, знаючи, що чотири страви їм щоранку гарантовано: курячі шийки й голови, сухий корм, супчик та каша. Двоє моїх «домочадців», собачка Лялька і киця Мальвіна, чекають своєї черги й ніколи не ображаються, що не перші в черзі.
ілюстративне
Юлія Бойко, 25 років, місто:
– Зазвичай я прокидаюся о сьомій. Ранок починається з приємностей: мій синочок Олександр, якому одинадцять місяців, лізе до мене в обійми. Всі мами зрозуміють, що ранкові обіймашки з дитиною – найсолодші моменти, які бадьорять і заряджають позитивом, який нам зараз так потрібен. Далі все стандартно: йдемо до ванної кімнати займатися гігієнічними процедурами, а затим снідати.
ілюстративне
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
