– «Ми тут, щоб ви могли жити» – ці слова звучали від бійців ЗСУ упродовж усіх зустрічей і супроводжували нас усю поїздку, – так про зустрічі із бійцями каже волонтерка, очільниця культури Студениківської громади Зоя Тимченко. Нещодавно вона повернулася з поїздки в зону передової оборони наших захисників.
Зоя Тимченко своїми піснями підтримує українських захисників
– Ми їхали, щоб додати хлопцям оптимізму і надихнути їх, а натомість самі зарядилися від них такою силою та енергією, що навіть сьогоднішні ракетні удари не змусили нас впасти у відчай. Тільки ще більша злість закипіла на ворога. В одній із найгарячіших зараз областей – на Донеччині, за п’ятнадцять кілометрів від «нуля» і на відстані витягнутої руки від смерті ми відчули стільки любові, підтримки й людяності, яких ще треба пошукати деінде,– ділиться враженнями Зоя Романівна.
Зоя Тимченко своїми піснями підтримує українських захисників
За кілька днів імпровізована концертна бригада у складі заслужених артистів естрадного мистецтва України Зої Тимченко та Сергія Безсонова проїхала три тисячі кілометрів, дала п’ять концертів у розташуваннях ЗСУ.
На концертах воїнів по-справжньому захоплювала пісня, повертала в дитинство, до мами, звеселяла душу і дарувала хвилини відпочинку.
– Серед війни, горя і втрат наші хлопці щиро співчувають чужій біді, готові на виручку побратиму, розчулюються від дитячих малюнків і хором співають «У лузі червона калина». Вони зуміли примудритися десь дістати навіть квіти для артистів!
Ці люди зроблені із найкращого у світі матеріалу, і світ однозначно повинен бачити їх переможцями, – зауважує Зоя Романівна.
Водночас артисти й самі спробували солдатської каші й жорсткої ночівлі в польових умовах, переїжджаючи від одного бойового підрозділу до іншого.
Зоя Тимченко своїми піснями підтримує українських захисників
Часто наші бійці казали, що вони від війни вже «стомились, як чорти». Тож для них дитячі малюнки, – як ніжний і щирий дотик ангелів. Тих, які стоять за їхніми спинами, безпечно живуть, ростуть і тепло сплять. Бо задля цього їхні захисники без спочинку вже вісім місяців місять болото, несамовито нищать рашистів і платять золотими своїми життями за те, щоб діти могли малювати.
На запитання: чого бракує? – бійці дружно казали: дому і рідних. Всього ніби й вистачає, але хочеться домашнього: городніх овочів, свіжоспечених булочок, осінніх яблук із саду…
Дитячі малюнки і солодощі дарують українським захисникам згадки про рідну домівку і бажання найшвидше перемогти ворога
Бійці передавали велику подяку дітям за вірші та малюнки, якими вони прикрашають свої бліндажі. Часто воїни перевозять ці малюнки із собою з одного місце на інше. З ними вони рухаються уперед, із кожним днем усе ближче до Перемоги, – так написали про цю подію у фейсбуці Студениківської громади.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
