13 грудня в Переяславському храмі Воскресіння Господнього відбулося прощання із захисником України, нашим земляком, солдатом Національної Гвардії України Сергієм Савенком. Воїн загинув у бою 8 грудня під час штурмових дій противника поблизу Білогорівки Сєвєродонецького району Луганської області.
Попрощатися із воїном прийшло чимало переяславців та жителів села Мазінки, у якому останні роки жив Сергій разом із дружиною. На похороні свого побратима грав духовий оркестр Нацгвардії, домовину з тілом Героя через центральну площу міста гвардійці пронесли на руках, поряд несли схилені знамена Нацгвардії.
Хрещений батько Петро розповів:
– Сергій був доброю, щирою людиною, завжди з посмішкою на вустах. Якщо проїздив мимо нашого обійстя, то завжди заходив у гості, цікавився, як ми живемо, чи не треба, бува, чого допомогти.
Коли почалась війна, він все чекав на повістку, журився, що йому не присилають. Все казав: як це так, всі знайомі хлопці вже на війні, а я ще й досі тут. І ось, коли він після навчання в «учебці» повертався додому у формі, то зайшов і до нас. Моя дружина Надія обняла його і заплакала, а він її втішав: «Не плачте, я повернуся, обов’язково повернуся. Все буде добре!»
– Сергій був такою людиною, яка уміла робити все, – поділився своїми спогадами про загиблого його товариш Максим. – Мені допоміг ремонтувати автомобіль. Як потрібно було заколоти порося, звертались до Сергія — він був дуже хазяйновитим. Безвідмовним і гарним товаришем був…
Віталій, брат дружини Сергія:
– Це була людина, на яку можна покластися. Пам’ятаю, що він мріяв стати військовим та захищати Україну, і ось…
Староста Мазінок Раїса Лещенко:
– Сергій Савенко у нашому селі жив останні сім років. Він переяславець, а в селі з дружиною придбали будинок. Чоловік працював зварювальником, був хорошим майстром своєї справи. Його в селі всі любили й поважали. Он, подивіться, скільки людей приїхало із Мазінок провести Сергія в останню путь. З початком війни він відразу пішов до сільської тероборони. Чергував на блокпостах. Не чекаючи повісти з військкомату, сам добровільно записався у Нацгвардію. Пройшов вишкіл під Києвом і був направлений у зону бойових дій.
Побратим по службі Любомир:
– Сергій пішов захищати одну із найважчих ділянок наших позицій. Саме на тому напрямку ворог атакував позиції, аби оточити наш підрозділ. Завдяки таким хлопцям як Сергій, їм це зробити не вдалось. Ми будемо про нього пам’ятати завжди, і обов’язково помстимося!
Під музику військового оркестру та залпи салюту воїна поховали на Заальтицькому кладовищі.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
