Дмитро та Валентина Леонови втратили свій бізнес на рідній Херсонщині, яка з першого дня війни опинилася під окупацією. Коли життя в осадженому місті стало нестерпним, перебралися до Переяслава. Тут відновили сімейну справу – відкрили магазин натуральних і корисних продуктів. Вони поділилися з Переяслав.City власним досвідом, що зробили для того, щоб це вдалося.
Магазин в Олешках зруйнував російський снаряд
Більше місяця тому в будівлі швейної фабрики в Переяславі відкрився магазин «KurKuma». У ньому пропонують величезний асортимент чаю, горіхів, сухофруктів, олії, різних видів борошна та крупів, бобових, прянощів, насіння та спецій.
За прилавком покупців обслуговує власник крамниці Дмитро Леонов (35 років): швидко і вправно фасує та зважує продукцію. Тим часом його дружина Валентина (30 років) розповідає відвідувачам про різноманітні суперфуди. На руках жінка тримає восьмимісячну донечку Машу – дівчинка народилася в окупації.
Власну справу в рідних Олешках на Херсонщині подружжя розпочало більше восьми років тому, ще до появи старшого сина Данила: продавали на місцевому ринку овочі та бобові прямо з автомобіля. Врахувавши хороший попит та зростаючий інтерес до здорового харчування, відкрили магазин натуральних та корисних продуктів «Миндаль»: привезли екзотичні сухофрукти та горіхи високої якості, рідкісні спеції, цільнозерновий хліб, ще не надто поширені тоді крупи – наприклад, кус-кус і булгур, солодощі без цукру, сотні видів чаю з різних куточків світу.
На місці сімейного магазину в Олешках – після прильоту одні руїніи
Незабаром у місті з’явилася ще одна торгова точка з аналогічною назвою, потім Дмитро та Валентина відкрилися і у Новій Каховці. Згодом почали приймати онлайн-замовлення з усієї України в інтернет-магазині «Миндаль-Фрукт» – кожна третя покупка була з Києва, кажуть підприємці. Налагоджений бізнес, плани на майбутнє і щасливе очікування поповнення родини. Та зранку 24 лютого Дмитро та Валентина прокинулися у новій реальності. У перший же день повномасштабного вторгнення у їхнє місто зайшли окупанти. Тоді вони ще не знали, що їм доведеться покинути дім, проїхати через всю країну, аби почати усе спочатку в новому місті.
– Те, що ми пережили… важко назвати життям, – розповідає Дмитро. – Спершу ми ще працювали: допродували запаси, які лишилися в магазинах. Нові поставки, звісно, робити неможливо. Багато компаній припинили виробництво через бойові дії у містах. Наприклад, виробництво керобового шоколаду та веганських продуктів у Миколаєві, цільнозернового хліба у Херсоні. На нас доволі швидко вийшли постачальники з Криму й росії, пропонували свою продукцію. Ми категорично відмовилися і це наша принципова позиція.
– Вночі 13 квітня у мене почалися перейми, – згадує Валентина. – Діяла жорстка комендантська година, орки перевіряли навіть карету «швидкої», яка доправляла мене в пологовий. Марійка народилася в окупованому місті. Найважче було жити очікуванням, що ось завтра зайдуть ЗСУ, от-от буде контрнаступ. Ми щомиті чекали на наших військових. Коли зірвався Антонівський міст, раділо все місто. Люди, які лишилися там, чекають і тепер. Ми ж наважилися на переїзд у безпечніше місце в серпні, як тільки Маша трішки підросла.
В Олешках залишилися родичі подружжя – батьки Дмитра і батько Валентини, зараз він живе у їхньому будинку. Житло, на щастя, ціле, кажуть Леонови, вцілів і один з магазинів, який вони арендували. А от магазину, який був у власному приміщенні, вже немає – його зруйнував ворожий снаряд.
За три тижні після переїзду брат Дмитра загинув на війні
До Переяслава подружжя переїхало разом із сестрою Валентини та чоловіком. Це місто обрали невипадково – тут жив брат Дмитра Олександр Підборіжний. Закінчивши школу в Олешках, він вступив до Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Олександру місто припало до душі, тому, здобувши освіту, він залишився в ньому жити.
27-річний юнак був палким патріотом, брав участь у Революції Гідності та АТО, а з початку повномасштабної війни пішов захищати країну на передовій. Боєць ніс службу у складі батальйону імені генерала Кульчицького в районі міста Святогірськ Донецької області. Шостого вересня їх атакували російські дрони-камікадзе. Олександр зазнав осколкового поранення в голову і був госпіталізований до Краматорської лікарні. Восьмого вересня серце Героя зупинилося. Його поховали у Переяславі на Підварському кладовищі.
Дмитро з Марійкою та Данилком на прогулянці в Музеї просто неба у Переяславі
– Крім Саші, у нас більше не було близьких у Переяславі. Лише ті, з ким ми приїхали, – каже Дмитро. – Зараз ми винаймаємо житло з сім’єю Валіної сестри. Коли приїхали, почали шукати роботу. Виплат, які надходять як внутрішньо переміщеним особам, не вистачало – це дві тисячі гривень на дорослого і три тисячі на дитину. Та й сидіти на шиї у держави не хотілося. Але працевлаштуватися виявилося непросто: коли роботодавці дізнаються, що ти переселенець, відмовляють або відразу, або через фразу: "ми зателефонуємо". Напевно, через побоювання, що за деякий час працівник звільниться і повернеться додому.
Нове місто, новий магазин, нова назва
Перепони не змусили цілеспрямованого чоловіка опустити руки, а стали поштовхом взятися за справу, в якій має знання та досвід, хоча й зізнається: починати все спочатку – дуже складно і хвилююче.
Швидко адаптуватися і відкрити бізнес у новому місті Дмитрові допомогло те, що у нього збереглися всі необхідні документи для ведення підприємницької діяльності та зв’язки з перевіреними партнерами, більшість яких із Київщини. У них підприємець і замовив товар. Приміщення знайшов в центрі міста. Ремонт у ньому зробили власноруч і 18 листопада відчинили двері для відвідувачів.
– Оскільки починали все з чистого аркуша, назву теж вигадали нову. Ми все життя провели у російськомовному середовищі, але тепер спілкуємося тільки українською. Не хочемо мати з росією нічого спільного, тож і назву «Миндаль» російською вирішили змінити, і тепер ми називаємось «Куркума», – зауважує власник.
У Переяславі син Дмитра й Валентини Данилко пішов до першого класу ліцею імені Володимира Мономаха, знайшов нових друзів. Все більше переяславців дізнаються про новий магазин, а відвідавши, радять знайомим. Таким чином не лише насолоджуються якісною еко-продукцією, а й всіляко підтримують позитивне й активне подружжя.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
