20-річний Валентин Герасименко відомий жителям Ташанської громади передусім як талановитий артист, директор місцевого центру культури, дозвілля, туризму та спорту. На своїй фейсбук-сторінці юнак публікує фото зі своїх вистав та занять у акторській школі, де він навчається. А ще відео, в яких декламує поезію українських класиків.
А після початку повномасштабної війни Валентин і сам почав писати вірші. Каже, раніше не думав, що має до цього хист. Втім його творча особистість знайшла прояв ще й у такий спосіб. Війна стала тригером, який стимулював хлопця писати вірші про те, що на душі: про любов, про життя. Своєю творчістю Валентин Герасименко поділився з читачами Переяслав.City.
***
Усе прекрасне не триває вічно
все відцвітає, мов вишневий цвіт
оце коротке вчить нас значно більше
аніж оте, що все життя продовжує політ
В житті у нас були і будуть різні люди
одні до перехрестя, інші до кінця
одні допомагають, щоб душа воскресла
а інші бродять з нами навмання
Зібравших речі – варто відпустити
у них своя дорога вже давно
одних ми можем просто так любити
а інші просто тягнуть нас на дно...
***
Ніхто ж не ідеальний, правда?
У кожного є мінуси й плюси
але чому, коли в тобі недоліки шукав я
Жодного так і не зміг знайти.
Чому ця усмішка, яку ти так не любиш
Мене із розуму так зводить кожну мить
Шкода, що ти моїх думок не чуєш
Шкода, що ти не знаєш як мені болить
Ніхто не ідеальний, правда
За ідеалом десь ховається любов
Сліпа, наївна і моментами безжальна
Де граєш вже за правилами не своїх умов...
***
Сказать тобі не маю права
Поцілувати лиш в думках
А доторкнутися до тебе
То лиш напевно тільки в снах
Чому кохання так дурманить ?
П'янкими чарами вина ...
Чому без тебе не прожити ?
Чарівна дівчина весна
У твоїх очах я бачу цноту
У твоїх устах лиш доброту
Чарівна дівчина веснянка
Тебе кохаю лиш одну...
***
У кожного написана своя вже доля.
Попереду невідані шляхи.
Одні крокують до кінця, бо з ними воля.
А інших накривають порохи.
Навчіться бути сильними і вольовими,
Життя не любить легкодухих і слабких.
Вони блукають завжди лабіринтами, страждань і сліз тих душ крихких.
Життя - цінує заповзятих
Тих, хто далі йде коли по ребрах кров тече.
І оминай ти всіх отих проклятих,
Хто й зроду не підставить у біді тобі плече.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
