Міжнародний форум волонтерів України відбувся 1 квітня. Добровільні помічники та громадські активісти з усієї країни зібралися в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі, аби підбити підсумки діяльності за рік війни, обговорити проблеми, скоординувати роботу на майбутнє та відзначити найкращих. Репортаж від Переяслав.City.
Організатор форуму – ГО «Міжнародна асоціація волонтерів, переселенців та біженців України» за підтримки Переяславської міської ради. У заході взяли участь не лише добровільні помічники, а й керівники громадських, благодійних та міжнародних організацій, народні депутати, представники військово-цивільних адміністрацій, Кабміну, Державної прикордонної служби, Служби зайнятості, податківці та інші.
Організатор форуму Володимир Пісоцький фотографується з учасниками
Місцем проведення масштабного з’їзду обрали саме переяславський університет, бо з перших днів війни він став потужним волонтерським осередком, працював цілодобово навіть коли окупанти були в кількох десятках кілометрів від міста. Про це у вітальній промові розповів ректор вишу Віталій Коцур:
– Волонтерство для нас – не нове явище. Ще з початку 2000-х років університет долучався до благодійної діяльності, допомагали сирітським будинкам. З 2014 року активізували допомогу Збройним Силам. А впродовж останнього року на армію працюємо безперервно. В університеті навчається понад 5 тисяч студентів, працює близько 600 працівників, і всі вони так чи інакше пов’язані з війною. Є серед них хлопці, які воюють «на нулі», люди, які збирають і передають допомогу та кошти, викладачі, які займаються психологічною підтримкою.
Ще півроку тому актовий зал був повністю заставлений гуманітарною допомогою – провізією, речами, обладанням. У Переяславській громаді проживає близько 5 тисяч вимушено переміщених осіб. Багато з них зупинялося у нас, 42 людини і зараз проживають у гуртожитку. Волонтерський корпус продовжує працювати, робота триває в кількох напрямках: допомога армії, вимушено переміщеним особам та психологічні консультації для військовослужбовців і їхніх рідних. Коли ми єдині – ми сильні, а коли ми освічені – ми озброєні, – зазначив Віталій Коцур.
Ректор Університету Григорія Сковороди у Переяславі Віталій Коцур
Форум розпочали з показу зворушливого короткометражного фільму, який оповідає реальну історію героя нашого часу. Воїн ЗСУ Петро Волощенко з позивним «Стоун» у мирному житті був досвідченим мандрівником: облетів 139 країн, 20 з яких — найнебезпечніші у світі. З початком великої війни пішов у ЗСУ добровольцем і вже близько 9 місяців тримає український Бахмут. Побратими знають жагу «Стоуна» до екстриму, він залюбки береться за важкі та ризиковані операції. Та найекстремальніше, що робив захисник на війні, — евакуював з Бахмута родину шестирічного Стасика.
Захисник обходив уже напівзруйноване місто у пошуках людей, яким потрібна допомога. Коли зайшов у черговий дім, в який влучила ракета, побачив маленького хлопчика. Познайомився зі Стасиком і пообіцяв вивезти його з сім’єю у безпечне місце, адже залишатися там надалі було дуже небезпечно.
Боєць ЗСУ Петро Волощенко врятував з Бахмута хлопчика та його рідних
Наступного дня повернувся та вмовив Стасикову сім’ю виїхати з Бахмуту. Тоді російська армія вже підійшла впритул до міста. Петро Волощенко спланував унікальну операцію із залученням танків, снайперів та аеророзвідки і вивіз хлочика з рідними. Наразі родина оговтується від багатомісячного життя під вибухами у Чернівцях. А нещодавно «Стоун» похрестив маленького Стаса і знову повернувся до бойових завдань.
Глядачі з захопленням переглянули відеосюжет, і коли ведучий оголосив, що герой присутній у залі, стоячи привітали його гучними оваціями. Голова Переяславської громади Вячеслав Саулко вручив Петру Волощенку орден бойового волонтера.
Міський голова Переяслава вручив Петру Волощенку орден бойового волонтера
Мер відзначив медалями також лідерів волонтерського руху: Віталія Коцура, Олега Ткачука, Руслана Дяченка, Анатолія Полковнікова, Інну Костюк, Дар’ю Оводенко, Віктора Пиркала, Юлію Гребнєву, Вікторію Рагиню, Юлію Прокопенко, Валентина Шуткевича, Руслана Стародуба, Вікторію Власюк, Вадима Доморацького, Максима Власюка, Наталію Савченко, Ярослава Ярощука, Анастасію Петрову, Раїсу Шматко та інших.
Ініціатор проведення форуму, голова правління ГО «Міжнародна асоціація волонтерів, переселенців та біженців України» Володимир Пісоцький, зауважив, що пропозиції щодо вирішення важливих питань передаватимуть для подальшого опрацювання в Міністерство соцполітики і в Офіс Президента.
Зокрема, планують направити колективне звернення волонтерської спільноти до Президента України щодо пропозиції кандидатури на посаду Уповноваженого Президента України з питань волонтерської діяльності від громадськості. Мають намір звернутися до Міністерства культури щодо надання квоти в ефірі "Національного марафону" на транслювання контенту про волонтерів.
Володимир Пісоцький також закликав присутніх до обговорення проєкту «Кодекс волонтера» на сайті організації до 15 квітня 2023 року. У ньому йдеться про підстави для набуття статусу волонтера, його права та обов’язки.
Адвокати, представники БО «БФ «Дабл Ю Бі Сі Керз Юкрейн» Микола Ковальчук та Оксана Кригіна, говорили зі сцени про чинне законодавство для волонтерів та актуальні проблеми у волонтерській діяльності. Зокрема, про заборону чоловікам-волонтерам призовного віку виїжджати за кордон, щоб доправити гуманітарну допомогу, про складнощі перевезення гуманітарної допомоги у нічний час через дію комендантської години, відсутність єдиного обліку всіх волонтерів України, що унеможливлює виявлення шахраїв.
Микола Ковальчук та Оксана Кригіна говорили про чинне законодавство для волонтерів
На форум завітав гість із Литви Гінтаутас Мауріцас, керівник організації «Вовки світла». Литовський ветеран має більше 20 років служби в армії. Колишній військовий неодноразово був у гарячих точках, ніс службу в складі військ спецбазування в Кабулі, проходив спеціальну підготовку в Німеччині.
Тепер же він очолив об'єднання ветеранів з Європи та Америки, які бажають допомогти Україні в боротьбі з російськими окупантами. Вперше до України він приїхав 8 березня 2022 року, невдовзі після повномасштабного вторгнення. Разом із військовими інструкторами з Європи привіз сім машин техніки, а головне — знання та досвід участі в бойових діях.
Досвідчені воїни вчать українських захисників за стандартами НАТО працювати з сучасним озброєнням, керувати дронами, вести розвідку та тактику бойових дій, знаходять і доправляють їм амуніцію, ліки, речі першої необхідності.
— Чим більше підготовлених хлопців поїдуть воювати, тим більше їх повернеться. Нещодавно ми відвідали у Бахмуті військовиків, яких навчали. Кажуть: «У нас немає втрат. Поряд батальйон, яких ваші інструктори не навчали. У них є». Весь цей рік ми приганяли їм автомобілі, доправляли техніку, возили «гуманітарку». Хлопці на передовій дякують, що Литва їм допомагає. А я відповідаю, що це я їм дякую. Бо завдяки тому, що вони мужньо тримають опір, мої діти ходять до школи не в підвал, і туди не прилітає. А ми ж просто виконуємо свій обов’язок, — розповів Гінтаутас Мауріцас.
У Переяславі зібралися волонтери з різних міст України
Сергій Козир, голова Тимчасової слідчої комісії (ТСК) із питань розслідування порушень використання гуманітарної допомоги, долучився до форуму в режимі відеозв’язку. Після його доповіді присутня у залі вимушена переселенка Оксана Алексадрова у спікера запитала:
— Рік тому ми переїхали в Переяслав, оселилися на території табору «Славутич». Нас приймали волонтери, які працювали там до листопада. А потім з’явилась якась структура, яка «віджала» цей табір у волонтерів, і мешканцям стало дуже незручно. Вихователів для дітей, лікарів, які були залучені, не стало. Ми залишилися сам на сам із своїми проблемами. Це підприємство, наскільки мені відомо, називається «Браво Кідс», на території табору веде фінансову діяльність і зневажливо ставиться до переселенців. Як можна його контролювати, щоб воно не зловживало своїм становищем?
Сергій Козир відповів, що для встановлення факту порушення необхідно провести додаткову перевірку й пообіцяв особисто взяти питання під контроль.
Деякі спікери підключилися до форуму в режимі відеоконференції
Лідерка Всеукраїнського жіночого руху «За вільну Україну» 67-річна киянка Раїса Шматко допомагає захисникам на фронті з травня 2014 року. Бойова волонтерка зазначила, що принципово не їздить у штаби і щотижня доправляє допомогу лише «на нуль». Жінка справляє враження справжнього бійця – надійного й відважного.
Бойова волонтерка Раїса Шматко допомагає воїнам з 2014 року
У довоєнному минулому Раїса Шматко була економістом, кібернетиком, працювала в Міністерстві закордонних справ. Останні 9 років свого життя вона присвятила волонтерству. Була учасницею Революції Гідності з першого до останнього дня. Має нагороду «Герой Майдану», іменний Орден Нескорених, орден Слави, орден "Покрови Пресвятої Богородиці" , орден «Єдність та Воля», залізний хрест «За визволення Пісків».
Серед інших спікерів були народний депутат Олександр Федієнко, голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, заступниця голови Національної соціальної сервісної служби України Тетяна Лактіонова, заступниця директора Київського обласного центру зайнятості Тетяна Лаврентюк, фахівець із розвитку волонтерства товариства «Червоний хрест України» Владислав Сідєльніков, депутатка Бучанської районої ради, заступниця директорка БО «БФ «Юрія Тесленка «Нова Бородянка» Олеся Василець, заступниця голови правління Пенсійного фонду України Ірина Ковпашко, заступник голови Київської ОВА Віталій Власюк, керівник ГО «Український центр міжнародного партнерства» Анатолій Полковніков.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
