"Я не знаю, Андрію, чи це такий куліш, як ти хотів, але ми дуже старалися", – так зі сльозами на очах згадала загиблого воїна, земляка з Переяслава Андрія Вітра волонтерка Анна Кузьменко-Лебедівська, представляючи команду Ташанської громади. Саме їхню страву журі визнало найкращою на фестивальному конкурсі кулешу в Музеї просто неба, про що розповідає Переяслав.City.
Захід відбувся 29 квітня у Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, зібрав багато учасників і гостей. Передусім завдяки щедрим пригощанням: команди професійних кухарів та аматорів з Переяславщини приготували п'ять казанів польового кулешу. Звісно, на відкритому вогнищі, щоб смак був "з димком".
Оцінювало страви команд-учасників професійне журі
Скуштувати зварену за різними рецептами традиційну українську страву міг кожен охочий, але найсмачнішу визначало журі:
- заступник директора Департаменту культури та туризму Київської обласної державної адміністрації, начальник управління туризму Євгеній Самойленко,
- старший майстер за напрямком кухар-кондитер Переяславського Центру професійно-технічної освіти Юлія Радіоненко,
- провідний науковий співробітник науково-методичного відділу "Охорони культурної спадщини" НІЕЗ "Переяслав" Микола Губочкін
- проректор з науково-педагогічної роботи розвитку НУБіП України, доктор економічних наук, професор, академік НААН Сергій Кваша. Він також є головним автором Патенту на корисну модель України "Спосіб приготування домашнього класичного борщу" і співорганізатором заходу.
Сергій Кваша – головний автор Патенту на приготування домашнього класичного борщу
– На цю люб'язну гостину мене запросив директор музею Олексій Лукашевич, – розповів Сергій Кваша. – Ми давно знайомі, до речі, завдяки Миколі Томенку, засновнику фонду "Рідна країна". Ми довго вагалися, яку ж саме страву взяти за основу для гастрономічного конкурсу. Вирішили що це буде куліш, бо в давні часи основним гарніром для українських козаків було пшоно. Це непроста страва, бо вона містить і м'ясо, і пшоно, і картоплю. Ми готові справедливо оцінити представлені страви та визначити найкращих за трьома критеріями: технологія приготування, зовнішній вигляд та смак. Я думаю, цей захід стане початком прекрасної традиції у заповіднику, і в майбутньому ми приготуємо й інші традиційні страви – капусняк, борщ та інші.
Команда "Зроблено в Україні"
Колектив заповідника долучився й до безпосередньої участі в конкурсі. Серед членів команди "Зроблено в Україні", яка представляла НІЕЗ "Переяслав", були родичі музейників – брати Приходьки. Вони приготували куліш "Мисливський". Порцію каші, бутерброд з салом або пампушку та компот в комплексі продавали за 70 гривень.
Віталій та Василь Приходьки приготували "Мисливський" куліш
– Я свого часу закінчив Харківський інститут громадського харчування, працював директором ресторану "Дружба" та заступником директора об'єднання районного громадського харчування. Кулінарія – це моя професія і любов на все життя, – розповів 63-річний Василь Приходько. – Дружина мого брата Віталія працює в заповіднику, тому ми вирішили взяти участь. Тим паче, що куліш я люблю і вмію готувати.
Перш за все, він має бути ситним, бо козакам треба сили, щоб воювати. Наш "приходьківський" родинний рецепт такий: на 3 кг пшона ми взяли 2 кг сала, 2 кг порібрини, 3 кг м'яса, 1 кг мисливських ковбасок, 2 баночки вершків і пів кіла масла. Я маю 45 років мисливського стажу, і якби не ті кляті орки, куліш був би з дичиною. Прикрасили його білими грибочками.
Окрім кулешу можна було спробувати вареники та сало
Студениківську громаду представили солістки місцевого ансамблю "Берегиня". Свою страву назвали куліш "Козацький по-студениківськи". Фіксованої ціни на нього не ставили – придбати порцію страви можна було за будь-який донат на Збройні Сили у скриньку.
Команда "Берегиня" Студениківської громади
– Ми приготували куліш за рецептом бабусі жителя нашого села Володимира Лоя. Її вже давно немає, але рецепт зберігся. У мене троє дітей, п'ятеро внуків, тому готувати доводиться часто, і я це дуже люблю! Ми з таким ентузіазмом беремо участь! Городи стоять, а ми варимо куліш, – сміється Людмила Триндюк (70 років). – Треба, щоб він був масткий: не густий, як каша, і не рідкий, як суп. Ми додали в нього свинину і курятину – все домашнє. Дівчата між собою говорять: цікаво, а хто ж переможе. А я кажу, переможе Україна!
Дівчата частують "Професорським" кулішем
Аж сорок літрів "Професорського" кулешу приготувала "Кулінарна майстерня Університету Григорія Сковороди в Переяславі". До складу команди увійшли працівники вишу: Вадим Домарецький, Богдан Яценко, Наталя Редзюк, декан факультету гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій В'ячеслав Редзюк та його заступники Олена Дзюбенко і Людмила Ісак.
Коли жінка вже приготувала все сама, а ти прийшов лише їсти:)
– Університет повсякчас долучається до заходів заповідника. Всі кошти, які ми сьогодні зберемо, спрямуємо на підтримку Збройних Сил та студентів, які захищають країну, – зазначив В'ячеслав Редзюк.
Команда "Кулінарна майстерня Університету Григорія Сковороди в Переяславі"
Команда "Славні хоцьківчани" з Циблівської громади свій куліш назвали "Козацьким". Готували його з додаванням домашньої тушкованки, подрібненої на дрібну тертку картоплі, цибулі та шкварок.
Команда "Славні Хоцьківчани"
Команда від Ташанської громади "Козацька Покрова в Чопилках" свою участь у конкурсі та страву, назвавши її "Куліш воїна", присвятили загиблому на війні Герою з Переяслава Андрію Вітру.
Захисник служив гранатометником піхотного взводу 3-ї окремої танкової бригади, яка тривалий час базувалася в Горбанях. Волонтерка Анна Кузьменко-Лебедівська опікувалася і продовжує займатися забезпеченням цієї бригади. Вона пригадала, як 14 жовтня 2022 року, на свято Покрови Пресвятої Богородиці, разом з побратимами Андрій Вітер здіймав біля Храму Миколи Чудотворця у Чопилках Державний та військовий прапори.
Анна Кузьменко-Лебедівська та ансамбль "Злагода"
– Через війну на свято Покрови ми не проводили ні фестивалю, ні наших традиційних святкових заходів біля храму, — розповіла, представляючи загалу свою команду, Анна Кузьменко-Лебедівська. — Андрій обійняв мене і сказав: "Анно Іванівно, командири всі немісцеві, то після перемоги вони будуть далеко. А я і Сашко з Борисполя приїдемо і наваримо вам справжнього козацького кулешу!" 29 січня ми отримали страшну звістку. Саша й Андрій водночас загинули, — згадала волонтерка, витираючи сльози. — Я прошу присутніх скуштувати нашого кулешу на честь нього. Сьогодні тут присутня вся його родина, а жінки з ансамблю "Злагода" вісім місяців, поки хлопці стояли у Горбанях, готували їм їжу. Я не знаю, Андрію, чи це такий, як ти хотів, але ми дуже старалися.
Рішенням журі, "Куліш воїна" став найкращим, а команда "Козацька Покрова в Чопилках" Ташанської громади здобула перемогу. Два других місця віддали командам "Берегиня" та "Зроблено в Україні". Третє місце розділили команди "Славні хоцьківчани" та "Кулінарна майстерня Університету Григорія Сковороди в Переяславі".
Команда переможців "Козацька Покрова в Чопилках" Ташанської громади
Після дегустації гості заходу могли віддати свій голос за куліш, який сподобався найбільше. В номінації "Куліш глядацьких симпатій" переміг куліш "Мисливський" команди "Зроблено в Україні".
Тетяна Радіоненко провела майстер-клас з прядіння
На території музею для відвідувачів діяли тематичні фотозони, цікаві майстер-класи та ярмарок майстрів. Завідувачка Меморіального музею Григорія Сковороди Тетяна Радіоненко навчала охочих прядіння на веретені. Майстри з Черкащини привезли на продаж дерев'яні вироби ручної роботи: посуд, декоративні прикраси, кухонний інвентар, іграшки.
Майстри з Черкащини привезли на ярмарок свої вироби
— Ми, "дерев'янники", хоч живемо у різних населених пунктах, але між собою спілкуємося і дружимо. Як дізнаємося про такі заходи, збираємося і їдемо разом. Торгуємо, обмінюємося досвідом. Ось товариш мені розповів, що почав робити вироби з павловнії, а я й не знав за таке дерево. Здебільшого вирізаю з дров. Це заняття мені передалося з діда-прадіда, а вже мій син не хоче займатися, він працює за комп'ютером. А раніше як було? Відкозакував, старий став, онуків глядиш та й вирізаєш з дерева, — розповів 56-річний Сергій Хоменко з Канева.
Сергій Хоменко приїхав торгувати з собачкою Дунею
Рецепт переможного "Куліша воїна"
Анна Кузьменко-Лебедівська розкрила секрет, як та з чого вони готували свій куліш:
— Наш куліш на домашній свинині, бо шкварки у ньому — найважливіше. Попередньо протушкували м'ясо: краще взяти антрекот або лопатку. З нього приготували так звану печеню, або тушкованку. Додали сіль, перець, лавровий лист і тушкували у справжній українській печі в Чопилках! В казані просмажили шкварки, дістали їх, далі посмажили цибулю, заклали пшоно і цілу картоплю. І варили, поки картопля не стала готова. Пшоно залишили мліти, а картоплю дістали й потовкли великою дерев'яною ложкою. Склали в казан тушковане м'ясо, товчену картоплю, сіль, перець, лавровий лист і тушкували до готовності. За 5 хвилин до фіналу заварили збитими домашніми яйцями.
Команда Ташанської громади презентує журі "Куліш воїна"
— Мій батько казав, що чим більше картоплі покладеш в куліш, тим шовковистішим він буде, — додала Ольга Онопрієнко.
— Нашу страву ми прикрасили копченим салом. А ще поклали на тарілку лопухи, — доповнює пані Анна. — Так робили наші бабусі козацького роду. Коли вигонили корів, не брали з собою миски, лише ложку несли за халявою. І казали, що каша має бути така, щоб на лопух лягла і лопух не намок!
Тетяна Яременко та Ніна Шевченко готували куліш від команди Ташанської громади
Головні технологи, які керували процесом приготування страви, кухарки місцевого кафе у селі Горбані Тетяна Яременко та Ніна Шевченко, зазначили: головний секрет — вкладати у страву всю душу. "І часто помішувати!", — усміхаються господині.
Головне — вчасно помішувати!
На захід завітало багато людей
Сорок літрів кулешу — вистачить на всіх!
Команда університету також приготувала бутерброди з салом та деруни
На свіжому повітрі страви ще смачніші
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
