Вознесіння Господнє – дванадесяте свято, яке відзначають усі християни на сороковий день після Великодня. За Переданням, після Воскресіння Господь неодноразово з’являвся перед апостолами, передаючи їм таємниці віровчення. А на 40-й день разом з ними піднявся на Єлеонську гору і звідти зійшов на небо, посівши місце «Одесную Бога Отця», як мовиться у Символі віри.
Вознесіння завжди припадає тільки на четвер. Це свято в народі в усі часи асоціювалося з чимось «висхідним», тим, що «йде вгору, зростає». Саме тому більшість прикмет пов’язана з городництвом.
У цей день обов’язково потрібно пом’янути покійних батьків та близьких. До обіду бажано взагалі не працювати.
Повна назва свята - Вознесіння Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа. Але в народі його називають просто - Вознесіння, а ще Спасів день.
Молитва на Вознесіння Господнє
Боже, Твій Син сьогодні на очах апостолів вознісся на небо. Зроби, щоб ми, згідно з обітницею, удостоїлися Його присутності з нами на землі і до вічного життя з Ним у небі. Котрий з тобою живе і царює в єдності Святого Духа, Боже, на віки віків. Амінь.
Народні звичаї та повір’я
За повір'ями, цього дня вулицями ходить Господь під виглядом жебрака, тому на Вознесіння обов'язково подають милостиню, а також не можна кидати сміття і плюватися — щоб не попасти в Христа.
На Вознесіння Господнє наші предки пекли житні «драбинки». Робили їх із сімома сходинками.
Число «сім» відповідало семи небесам Апокаліпсиса. Існувало повір’я: якщо спечені до свята «драбинки» винести на ниву і по одній поставити в кожному кутку загороди, то жито буде рости вищим за людський зріст.
Цього дня пекли млинці «Христу на доріжку». Ці млинці мали багато назв: «Онучки», «Божа обутка», «Христові постольки».
Існував звичай на це свято пекти пироги з зеленою цибулею (Київщина, Полтавщина). Увечері розпалювали велике вогнище, що символізувало розквіт природи. Навколо нього молодь водила хороводи.
Якщо на Вознесіння звернутися з молитвою до Бога і попросити про все, що потрібно, то бажане здійсниться.
Якщо курка цього дня знесла яйце, то на її господарів чекає щастя, велика радість. Таке яйце, підвішене під покрівлею, захистить будинок від будь-якої шкоди.
Якщо в ніч перед святом почути спів солов’я, то протягом усього року людину супроводжуватиме щастя й любов.
Згідно з народними повір’ями, від Великодня до Вознесіння відкриті двері до раю і до пекла. В цей час грішники зустрічаються з праведниками, а душі померлих приходять додому провідати рідних.
Народні прикмети
Ясна ранкова зоря – до спекотного літа.
Якщо ранок теплий і сонячний, то літо буде посушливим.
Добре цвіте горобина – до урожаю льону.
У повітрі розноситься аромат акації – до сонячного дня.
Багато хрущів – до посушливого літа.
Гуси себе общипують – до негоди.
Горобина пізно розцвіла – до пізньої і довгої осені.
Соловей усю ніч співає – на хорошу погоду.
Квіти жимолості багато нектару виділяють і сильно пахнуть – до дощу.
Похмурий ранок – до дощового і прохолодного літа.
Вознесіння минуло – сезон купання відкритий. Навіть якщо на вулиці ще холодно, після таких купань не застуджувалися.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
