Росіяни засипали протоку між материковою частиною Херсонської області та унікальним островом Джарилгач. Наразі стало відомо, що вони продовжують мілітаризувати острів, повідомляє Переяслав.City з покликанням на Кавун.City.
Що сталося?
У вечірньому зведенні 25 травня 2023 року Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що російські окупаційні війська мілітарізували острів Джарилгач, який 19 травня з’єднали з тимчасово захопленою материковою частиною Херсонської області в районі населеного пункту Лазурне. Зокрема, окупанти розмістили на острові близько 300 російських військовослужбовців та 15 човнів іноземного виробництва, що були викрадені у місцевого населення.
Коли стало відомо про засипання протоки, редакція Кавун.City звернулась до Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) за коментарем щодо можливих екологічних наслідків таких дій окупантів. Коментар дав в.о. начальника Олег Бігдан.
Від початку повномасштабної збройної агресії російської федерації Національний природний парк «Джарилгацький» (НПП) знаходиться в тимчасовій окупації. Відповідно до положення про Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області) основним завданням Інспекції є здійснення державного нагляду та контролю.
На цей час Інспекція не може здійснювати заходи державного нагляду (контролю) для підтвердження чи спростування даної інформації, оскільки лівобережжя Херсонської області знаходиться під тимчасовою окупацією.
Яка реакція влади?
Після появи публікацій у ЗМІ, співробітники Інспекції направили листа до Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України з метою збору додаткової інформації, зокрема підтвердження чи спростування, використовуючи дані систем супутникового моніторингу НПП із застосуванням методів розпізнавання зображень дистанційного зондування Землі.
В разі підтвердження інформації Державна екологічна інспекція Південного округу проведе розрахунки збитків, заподіяних державі в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.
Як рахують екологічну шкоду?
Варто зазначити, що з початку введення воєнного стану розроблені нові методики, які встановлюють єдиний підхід до розрахунку завданої шкоди атмосферному повітрю, ґрунтам, водам, морському середовищу, лісовому фонду та об’єктам заповідного фонду. Одна із найсвіжіших — це методика розрахунку збитків за самовільне користування надрами, повідомили в інспекції.
Всі розраховані збитки інспектори передають до Оперативного штабу при Держекоінспекції України, який створили за ініціативи т.в.о. голови Державної екологічної інспекції України Ігоря Зубовича спільно з Міндовкілля, Народною депутаткою ВР з питань екологічної політики та природокористування Оленою Криворучкіною у березні 2022 року, додають в інспекції. Метою є фіксація збитків завданих довкіллю та притягнення рф до відповідальності. Оперативний штаб у своїй роботі співпрацює із ДСНС, СБУ, органами прокуратури та територіальними органами Держекоінспекції.
Що може бути далі?
В разі підтвердження інформації щодо засипання росіянами протоки на острові Джарилгач можливі наступні негативні наслідки:
1. Замулення і деградація екосистеми Джарилгацької затоки.
В результаті замулення тверді частинки знижують прозорість води, пригнічують розвиток водяних рослин, забивають зябра риб та інших водяних тварин, погіршують якості води, а іноді роблять її взагалі непридатною для існування водних біоресурсів.
Варто зазаначити, що фауна Парку налічує: 83 види морських безхребетних, 57 риби із них 13 рідкісні, 4 – амфібій, 7 - рептилій (3 – Червонокнижні — афаліна звичайна, дельфін білобокий, фоцена звичайна), 30 видів ссавців (15 – рідкісних, із них 3 – морських які занесені до Червоної книги України).
2. Порушення міграції риб, ракоподібних, молюсків, якими живляться птахи, призведе до зменшення популяції.
Восени, до початку повномасштабного вторгнення (йдеться про 2021 рік, — ред.), спостерігалося 150 тис. пар коловодних птахів та 100 тис. пар навесні. Під час міграції переважна кількість птахів концентруються на відкритій воді, прибережних мілинах, островах і солончаках. 115 видів птахів занесено до різних охоронних списків, 46 з них − до Червоної книги України.
3. Підняття рівня води у Джарилгацькій затоці може призвести до затоплення селища Лазурного.
Крім цього, підйом рівня моря може призвести до сильніших штормів і засолення ґрунтів.
4. Порушення водообміну та течії в Джарилгацькій затоці призведе до опріснення, що може спричинити зникнення окремих видів рослин і тварин.
В інспекції зазначили, що після отримання результатів моніторингу Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України представники Державної екологічної інспекції готові надати більш детальний коментар щодо ситуації на острові Джарилгач.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
