Напередодні свята Трійці, яке у народі називають Зеленою неділею, у Музеї просто неба встановили "віху". Цей обряд на Переяславщині існує споконвіку, а музейники публічно відроджують колоритний звичай от уже 38 років поспіль, передає Переяслав.City.
Трійця – одне із найулюбленіших та шанованих українцями свят, що у прадавні часи супроводжувалося язичницькими обрядами поклоніння Природі. Українці рясно вбирали різнотрав'ям подвір`я і всю оселю. А напередодні, у Клечальну суботу, молодь встановлювала прикрашений смарагдовою зеленню велетенський стовбур, який і звався "віхою".
Щороку на Зелені свята працівники заповідника приносять ошатні букети садових квітів, оберемки різнотрав'я і прикрашають "віху". Зазначають, що ця самобутня традиція притаманна суто нашому краю.
– У встановленні "віхи" колись брали участь всі жителі кутка, – розповідає завідувач науково-дослідного відділу НІЕЗ "Переяслав" Микола Шкіра. – До речі, чомусь вважали, що найкращі квіти для "віхи" – крадені. То господині, знаючи, що будуть спустошувати їхні обійстя, стерегли їх і ночами. А на моїй пам'яті був випадок, коли жінка принесла цілий кошик квітів, щоб за те хлопці не "патрошили" її клумбу. Поки дійшла вона додому, а квіток нема – обірвали!
Парубки добували якомога вищого стовбура, а дівчата прикрашали його квітами, навколо якого далі відбувалися спільні гуляння.
– Ще одна цікава особливість: кажуть, на Переяславщині на верхівку "віхи" підвішували пляшку горілки, а після того, як на третій день її звалять, пляшку розпивали, – додає Микола Володимирович.
– Я ще знаю, що коли у вівторок розбирали "віху", люди, які будувалися, старалися купити той стовбур, і використати його в хаті як сволок. Вважалося, що він слугуватиме оберегом господарям, — зазначає старша наукова співробітниця НІЕЗ «Переяслав» Людмила Шкіра.
У Музеї просто неба вперше цей обряд відтворили в 1985 році. Тодішні співробітники заповідника Лариса Годліна, Віра Мельник, Григорій Остронос, Ніна Захарчук ініціювали відродження прадавньої традиції.
– За радянської влади людям забороняли ходити до церкви і відзначати релігійні свята, – каже Людмила Шкіра. – Втім коли один із партійних керівників прибув до Переяслава, на жаль не пам'ятаю його імені, він дозволив проведення цього споконвічного дійства. Так воно прижилося і з тієї пори живе донині.
– Переяславський заповідник є тим унікальним місцем, де цей обряд відтворюють публічно і з дотриманням оригінальних традицій, які впродовж сотень років берегли наші предки, – додав директор НІЕЗ "Переяслав" Олексій Лукашевич.
За часів незалежної України Зелену неділю в Музеї просто неба почали святкувати з розмахом, організовуючи великі концертно-розважальні програми. Вдруге свято відзначають без масштабних гулянь, однак про традиції не забувають.
У суботу на Базарній площі зібралося небагато людей, але основна частина дійства з ярмарком та виступами артистів запланована на неділю, 4 червня. Втім без частування таки не обійшлося – гостинні співробітники музею приготували для відвідувачів вареники, ковбаски та бограч.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
