У Переяславі місцеві ентузіасти згуртувалися на "Мистецьку толоку", аби разом творити нову історію Просвітницького центру "Народний музей". Під керівництвом художниці Євгенії Демченко, за ініціативи засновника центру Микола Богатиря упродовж двох днів розписали стіни музею. Кого помітили з пензлем у руках та що планується в оновленій кімнаті, розповість Переяслав.City.
Засновуючи Просвітницький центр, голова ГІ "Корінь нації", краєзнавець Микола Богатир, мріяв створити простір, у якому б діти та дорослі, містяни та гості Переяслава пізнавали рідний край, надихалися й горіли ідеєю берегти свою історію і культуру.
– Навіть у маленьких населених пунктах, мешканці яких поважають свою історію, є Краєзнавчий музей. А в нашому "місті музеїв", на жаль, такого не знайти. А шкода! Тому хотілося б спільними зусиллями зберегти історичну споруду в історичному місці. Місці, де людям хотілося б не занурювалися у віртуальний світ, а пізнавати реальний, бачити у ньому прекрасне і наповнювати його добром, – каже Микола Богатир.
Звісно, війна внесла у роботу центру свої корективи, однак він продовжує обʼєднувати місцеву молодь і людей, які приїжджають з інших куточків країни.
– Взимку і навесні ми провели 24 просвітницьких заходи в сільських закладах освіти Переяславської громади «Просвітницький на колесах. Хто ми і звідки?», – продовжує краєзнавець. – Зібрали більшість експонатів і предметів Просвітницького центру, і силами співорганізаторів та партнерів реалізували велику програму, яку закріпили пізнавальним квестом. Завершальним етапом цього проєкту мав стати обласний захід «Голос кобзарів», під час якого представники Київського кобзарського цеху познайомлять відвідувачів з унікальною гілкою української культури – кобзарством. Саме до цього заходу організували важливу акцію, мета якої – зробити ремонт у двох кімнатах центру.
Будівельними матеріалами допомогли доброчинці: підприємець Володимир Башмак, очільниця ГО ВОІСОІУ Любов Онопрієнко, яка офіційно орендує приміщення центру у відділу освіти, директор Центру національного відродження Тарас Рондзістий, художниця Євгенія Демченко та інші. Роботи виконували самотужки, допомагали місцеві волонтери: вирівняли стіни, побілили стелю, встановили пластикові вікна – підготовчі роботи тривали близько трьох місяців.
А 2 червня Микола Богатир скликав всіх охочих доєднатися до найприємнішої та найкреативнішої частини облаштування музею – розпису стін в одній з кімнат. Ескізи майбутнього стінопису створили керівниця творчого проєкту, місцева художниця з Переяславського центру культури і мистецтв Євгенія Демченко:
Євгенія Демченко
– Я створила декілька варіантів екскізів, один із них затвердила художня рада Центру культури й мистецтв. В його основі мотиви опішнянського розпису, який родом із Опішні на Полтавщині. А Переяслав, як відомо, колись входив до Полтавської губернії, тож і нашому краю він притаманний. Для нього характерний простий рослинний орнамент: квіти, ягоди, грона.
Далі потрібно було перенести малюнок на стіни. Я почала з основних персонажів – птахів у центрі стіни. Взяла рулетку, все ретельно заміряла, щоб точно дотриматися пропорцій... І витратила на них аж два дні. А потім відклала рулетку, взяла олівець і просто почала малювати, мовби довірилась процесу, навіть не зазираючи в ескіз. І решту стін оформила за 4 години, – поділилася художниця.
За два дні до мистецької акції долучилося близько 50 активістів, наймолодшим учасникам було по 9 років, найстаршим – за 70. Серед них як пересічні містяни, так і впізнавані на Переяславщині люди: заступниці міського голови Оксана Степапенко та Ольга Огієвич, письменник Олег Князенко, спортсмен і маляр Віктор Ткачука, волонтер Руслан Стародуб, представники департаменту екології та природних ресурсів та інші. Хтось зробив кілька мазків пензлем, хтось затримався на цілий день.
– Моя подруга розповіла мені про цю акцію, бо знає, що я захоплююся малюванням, і я з задоволенням прийшла, – розповідає переяславка Лілія Кирилюк. – Я вдома сідаю за картину на кілька годин, потім дивлюся – а вже темно за вікном. От і зараз вже треба їхати додому, а я все не можу відірватися!
Лілія Кирилюк
Найбільше організатора акції тішить, що до цієї історії долучилися діти, адже більшою мірою саме для них будують та розвивають цей просвітницький простір. 17-річна Марина та 13-річна Маргарита Бродові розписувати стіни на "Мистецькій толоці" приїхали із села Пологи-Чобітьки.
– Мені розповів друг, я запропонувала сестрі, – розповідає Марина. – Ми любимо малювати, мені дуже подобається цифровий живопис. Такого нам не вистачало, це дуже класний захід. Дуже багато цікавих людей, всі між собою спілкуються, вмикають музику. Якщо й надалі їх проводитимуть, ми будемо приходити.
Марина та Маргарита Бродові
Директор Центру Національного Відродження Тарас Рондзістий з дружиною теж доєднався до справи. Він один з благодійників, які повсякчас підтримують і допомагають Просвітницькому центру.
– Щоразу радію, коли приходжу сюди і бачу позитивні зміни. Мені приємно констатувати, що українці мають традиції. Колись народна просвіта була звичною, існували народні будинки, куди кожен приходив і вносив свою частку. А тут ми бачимо, як це втілюється, – зазначив Тарас Іванович. – Своєю задачею я вбачаю зберегти цю будівлю. У мене є своє бачення щодо встановлення пам'ятника Михайлу Сікорському на місці цього центру. Переяслав носить статус "міста музеїв" завдяки йому і його треба увіковічити, але питання – як? І якби Михайла Івановича запитали, поставити йому пам’ятну скульптуру чи доробити інший "пам’ятник" – музей, я думаю, він би обрав друге. І це було б найкращим свідоцтвом вшанування його постаті. Думка про те, що тут має бути щось інше, або що "Народний музей" можуть зруйнувати, повинна просто відпасти. У нас є кому руйнувати, але нема кому будувати.
Представники міської ради, які теж долучилися до творчої ініціативи, зазначили, що про знесення будівлі Просвітницького центру не йдеться і влада й надалі підтримуватиме проєкти його засновника.
Микола Богатир поділився планами на оновлену кімнату, яка за два дні ожила й розквітла яскравими барвами:
– У приміщенні центру вісім кімнат, які плануємо облаштувати за одинадцятьма темами. Цю кімнату є думки назвати "Заборонено не чіпати". По мірі можливостей у ній розмістимо народні знаряддя праці, предмети домашнього вжитку, на які можна буде не просто подивитися, а спробувати покористуватися ними. Попрацювати з жорнами або прядкою і пізнати українську культуру, доторкнутися життя нашого народу кілька століть тому.
У сусідній кімнаті планується виставкова зала. Там незабаром розпочнемо ремонтні роботи. Оскільки у ній діятимуть мистецькі експозиції, там не буде яскравого розпису стін. Кімнату стилізуємо під українську хату-мазанку: декоративна штукатурка глиняного кольору, візерунки над дверима та вікнами. Ми хочемо, щоб Просвітницький центр став джерелом натхнення для кожного, можливістю перезавантажитися і лікував душі людей, – підсумував Микола Богатир.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
