Чи на часі відвідування театрів? Невже комедійна, драматична чи дитяча вистава актуальна для пересічного українця в воєнний час? В цьому питанні й криється відповідь. Культура – одне із весел, що рухають човен національного спротиву до перемоги. Національний театр ім. Лесі Українки – взірцевий приклад того, як мистецтво відроджується серед руїн.
Яким був шлях становлення театру
1878 року французький підприємець Огюст Бергоньє на придбаній у Києві земельній ділянці збудував двоповерховий будинок (архітектор Володимир Миколаїв). Усередині був влаштований театр, а другий поверх займав готель. До 1883 року приміщення театру орендували різні театральні трупи: колектив оперети драматурга М. Савіна, театри С. Іваненка та Я. Сєтова, театральна група Г. Ашкаренка за підтримки М. Кропивницького, театр Михайла Старицького. Пізніше внутрішню частину приміщення було реконструйовано для драматичного театру.
У цьому ж приміщенні 1891 року популярний на той час режисер та актор, успішний театральний менеджер Микола Соловцов засновує перший у Києві стаціонарний театр, тож саме з цієї дати веде початок історія нашого театру.
Ім’я видатної поетеси театр отримав значно пізніше - у 1941-му, коли на весь Київ гриміла слава «Камінного господаря» Лесі Українки у постановці Констянтина Хохлова.
У кожного покоління – свої театральні «зірки», але тут з особливим теплом згадують навіть тих, з ким «розминулися» у віці. Ці імена «лунали», ці обличчя на листівках колекціонували, славі цих акторів – кумирів ХХ століття - сьогодні можна лише позаздрити: Михайло Романов, Юрій Лавров, Марія Стрєлкова, Любов Добржанська, Микола Свєтловидов, Євгенія Опалова, Віктор Добровольський, Віктор Халатов. Наступне покоління корифеїв - Олег Борисов, Павло Луспекаєв, Кирило Лавров…
Впродовж 1994-2022 років театр очолює Михайло Резнікович. Зірки цього періоду - Микола Рушковський, Сергій Філімонов, Ада Роговцева, Валерія Заклунна, а також «муза Сергія Параджанова» Лариса Кадочнікова, яка продовжує виходити на сцену. Старше покоління акторів – Борис Вознюк, Ірина Дука, Лідія Яремчук – ті, чия присутність змушує трупу «тримати марку» і не поступатися рівнем майстерності.
Повномасштабне вторгнення росії в Україну тимчасово припинило роботу «дому мистецтва» та змусило акторів стати на сторожі власної свободи.
Чого варто очікувати від нового театрального сезону
Життя продовжується, й театр, мов фенікс, відродився. Війна внесла корективи в тематику вистав, але нові прем’єри знову збирають аншлаги. Придбати квиток до театру може кожен поціновувач мистецтва. Необхідно лише зайти на сайт закладу: там щодня оновлюється афіша з переліком найближчих спектаклів.
Купити квиток можна на вистави для маленьких діток, підлітків чи дорослих. Обирайте виставу на власний смак, знаходьте кращі місця, бронюйте – все це можна здійснити в інтернеті. Щоб придбати онлайн квиток й на кілька годин відволіктись від тривожної буденності, достатньо зробити лише кілька кліків. Коли ще мистецтво було настільки доступним?
