Переяславка 31-річна Анна Гріненко має «смачне» хобі – у вільний від роботи час пече торти та виготовляє десерти. І на сімейні святкування чи до друзів завжди приходить зі своїм фірмовим солодким подарунком. Але яким він буде, кожного разу це – сюрприз, розповідає Переяслав.City.
Між психологією і кулінарією вибрала кондитерку
Анна закінчила переяславське ЦПТО за спеціальністю «Кухар-кондитер». Зізнається, що спочатку не хотіла, бо бачила себе кухарем. Та згодом, у процесі навчання, в неї з’явився справжній інтерес до цієї справи.
– Після училища я вступила ще і в наш університет на «Практичну психологію». Хоча психологом поки що не довелося стати. Натомість у ту пору випала можливість кілька місяців попрацювати кухарем у мережевому ресторані «Батьківська хата» Михайла Поплавського. – розповідає Анна.
Анна Гріненко
– Там у меню було одних тільки вареників п’ятдесят видів! А ще подобалося, що капусняк подавали у хлібині. Робота там мені додала досвіду й навичок швидко готувати, працювати в колективі, я відчула, що можу проявити себе. Не передати той особливий стан душі, коли записала рецептуру, приготувала страву і вона з першого разу вдалася!
Саме під час студентського життя я отримала й перші замовлення на випікання солодощів. Спочатку був «Медовик», потім бісквіти, торти з різними коржами. Інколи торт спекти виходить нескладно і швидко. А ось прикрасити його, наприклад, мастикою, виклавши візерунок чи фігурки, забирає багато часу. Хоча я зараз із мастикою не працюю, не подобається таке оздоблення.
Якось готувала торт для хрещениці на її триріччя. Зробила у формі ляльки. Спекти було нескладно, але довелося довго потрудитися, поки ту ляльку «розмалювала» – день працювала! Зате враження у гостей та й у самої іменинниці були неперевершені.
Десерт "Пломбір"
«Київський» готую за власним рецептом»
– Багато попрацювавши з різними видами тортів, я, зрештою, подумала, що вже пора мені спекти й знаменитий «Київський». Знайшла рецепт, почала готувати, і в процесі вирішила трохи поекспериментувати з технологією. Торт удався і набув особливого, індивідуального смаку, відмінного від класичного. Відтоді я печу його тільки по-своєму. Його особливо любить наш зять. Щороку, як наближається його день народження, він нагадує: «Прийдеш вітати, не забуть спекти мій улюблений торт!».
На приготування торта «Київський» за моїм рецептом іде ціла доба. На випікання білкових коржів та бісквіту потрібно кілька годин. Але щоб коржі добре просякли кремом, мають постояти в холодильнику ще годин сім-вісім.
Може здаватися, що випікати торти – проста справа. А насправді треба знати і дотримуватися певної технології приготування, бо її порушення може зіпсувати весь результат. Приміром, тісто перетримати чи задовго збивати крем, та є багато моментів, через які ніколи не вийде виріб. Іноді навіть температура у приміщенні, де готуєш, грає свою роль. Хоча скажу так: успіх кінцевого результату залежить і від якості продуктів, і від настрою, з яким це готуєш.
Якось торт на день народження везла у маршрутці і... не довезла, упав. Зібрала його із підлоги прямо руками й віднесла у смітник. І смішно було, і шкода. Прийшла в гості без торта, пообіцяла наступного разу обов’язково принести. Після того закупила спеціальні упаковки для перенесення тортів, й тепер уже зі мною не трапляється таких непередбачуваних історій.
Оздоблення торта вимагає багато часу та зусиль
«Десерт «Павлова» вдається найкраще»
– Мій перший авторський десерт з’явився спонтанно, став результатом… невдалого крему. Я готувала якусь випічку. Коли дійшла до приготування крему, він не вийшов таким, як мав бути.
Спочатку засмутилася, а потім подумала: якщо до нього дещо додати, то можна виправити ситуацію. Вийшов десерт, що нагадував на смак морозиво, тому й назвала його «Пломбір».
Відтоді почала експериментувати: щось візьму із одного рецепту, щось із іншого, додаю трохи фантазії і виходить супер-результат! Інколи десерт народжується непланово, як мій найперший. Та всі вони подобаються моїм рідним та друзям. Не буває дня, щоб хтось із них не телефонував: «Виручай, запросили на іменини, треба щось бомбезне – знаю, ти справишся!».
Нещодавно у Києві закінчила навчальний курс із виготовлення французького печива макарон – так називають кондитерський виріб із яєчних білків, цукрової пудри та мигдалю з додаванням харчових барвників. Там досить складна технологія, я вже пробувала його випікати, працюю над удосконаленням.
Схожими за технологією є меренгові рулети – ось їх готувати мені дуже подобається, і смак у них унікальний. Ще часто готую торт «Павлова» – він теж на основі збитих білків. Його можна робити і маленьким, у вигляді тістечок. Цей десерт мені вдається найкраще, він – мій фірмовий!
"Павлова" у вигляді тістечок
Торт «Павлова» назвали на честь балерини
Цей десерт – хрумка скоринка, що приховує м’яку, як зефір, серединку, а солодка меренга вдало поєднується з легким кремом і свіжими ягодами та фруктами.
Торт назвали на честь відомої балерини Анни Павлової. Кажуть, що кухар, який вперше приготував його на день народження прими, заявив, що цей торт такий же невагомий, як вона. А основа торта – корж із меренги, схожий на балетну пачку.
Інгредієнти:
Безе-основа:
- білки – 4 шт;
- цукрова пудра – 250 г;
- крохмаль кукурудзяний – 3 ч. л.;
- лимонний сік – 0,5 ч. л.
Крем:
- вершки 33% – 250 г;
- цукрова пудра - 100 г.
Фрукти та ягоди.
Приготування:
У роботі з меренгою є кілька правил. Акуратно відділіть білки від жовтків, щоби жодна крапля жовтка не потрапила в білок.
Посуд, у якому будете збивати білки, має бути сухим і нежирним, протріть його рушником.
Білки мають бути кімнатної температури, тож дістаньте яйця з холодильника завчасно.
Збивайте білки міксером, поступово збільшуючи швидкість. Коли утворилася пишна піна, не переставайте збивати та поступово всипайте цукрову пудру. Збивайте ще декілька хвилин, поки маса стане блискучою і дуже тугою, такої консистенції, що не випаде з миски, якщо її перевернути.
Додайте кукурудзяний крохмаль і лимонний сік та акуратно перемішайте лопаткою (не міксером). Робіть це повільно і недовго, щоби не порушити повітряну структуру маси.
Викладіть масу на пергамент колом – це основа торта. Можна формувати корж в тортівниці без дна, а потім її забрати. Або намалювати на пергаменті коло і викласти масу по ньому. Всередині зробіть широке заглиблення, ніби гніздо. Потім у нього накладемо крем.
Випікайте при температурі 100 градусів 1,5 години. Це залежить від вашої духовки. Корж може тріснути, але має бути м’яким всередині.
Для крему холодні вершки збийте з цукровою пудрою до стійких піків – приблизно 5-7 хв.
Викладіть зверху на корж. Прикрасіть торт ягодами та фруктами на ваш смак. Класичний варіант «Павлової» подають з полуницями та ківі, але можна використати будь-які свіжі, заморожені чи консервовані ягоди і фрукти.
Смачного!
Торт "Павлова"
Досвід роботи і життя за кордоном
– Якось знайома запропонувала поїхати із нею до Польщі, в живописне курортне селище над морем Сарбіново. Я працювала там кондитером. Але тоді була епідемія коронавірусу, напливу туристів не було, то, відповідно, і в мене роботи також. Я їхала туди, не знаючи польською жодного слова. Але за три місяці вивчила мову, що дуже дивувало мою подружку.
Анна у 2020 році працювала у Польщі
У Польщі я зауважила, що в них десерти значно простіші. Українці називають тортом випічку з кількох коржів, різного наповнення і щедро прикрашену кремом чи фруктами. Поляки тортом називають простий бісквіт з будь-яким кремом.
Ще вразило, як там живуть пенсіонери. Вони одягаються досить простенько, але можуть собі дозволити посидіти у дорогій кав’ярні за чашечкою кави, хоча б раз на рік поїхати на відпочинок за кордон, до моря…
Коли в нас почалася велика війна, ми з подругою Ніною виїхали в Ірландію. Було неспокійно на душі: мови не знаю, житла немає, з собою мала тільки найнеобхідніше. Та по приїзді у містечко Ніна з’ясувала, що там проживає багато поляків, а я вже знала польську мову. Вирішила не оформляти фінансову допомогу, натомість влаштувалася на роботу в пекарню, проживала на орендованій квартирі. Більшість українців як біженці отримували гроші від уряду Ірландії – 200 євро на тиждень, безкоштовно проживали у готелях або спеціально підготовлених для них будинках.
В Ірландії
Погода у Ірландії дощова і вітряна, у травні було ще холодно, тож там придбала теплу куртку – єдину необхідну річ. Запам’яталася природа Ірландії, що тішить око всіма барвами зеленого, вражає соковита свіжість трав після дощу. Але під час вітрів так сильно дме, що неможливо встояти на місці.
Там мало плодових дерев, висаджують переважно плющі, а біля будинків сіють газони. Ірландці, зокрема, і пенсійного віку, по кілька разів на рік їздять у інші країни на відпочинок. Там майже не готують їжу вдома: купують у супермаркетах уже зварені макарони та картопляне пюре! Полюбляють тостовий хліб, пересолене м’ясо, переважно телятину, споживають багато картоплі в різному вигляді. Я приготувала салат «Оселедець під шубою», але він їм не дуже сподобався. Та все ж на прощання господар пекарні нам накрив стіл, а власник бізнесу подарував квіти та по пляшці вина.
Меренговий рулет – і смачно, і красиво
«Як приїхала додому, відразу поїла сала»
– Після мого приїзду минуло два місяці. Тільки побувавши далеко від України, тепер надзвичайно ціную кожен день, прожитий серед рідних. Не передати ті відчуття, які мене огорнули, коли переступила рідний поріг. Де б не була, а вдома – найкраще! Відразу як приїхала, поїла сала, бо дуже за ним скучила! А ще спекла улюблений меренговий рулет, і з того часу готую його часто, інколи й двічі на тиждень.
Зараз облаштовую вдома альтанку. Колись це було моєю мрією: смакувати чаєм на свіжому повітрі в оточенні квітів. Незабаром мамині іменини, я завжди готую для неї «Медовик» – будемо смакувати ним із гостями вже в альтанці. А на мої іменини подружка спече мені торт «Спартак». Я мрію у майбутньому відкрити власну мережу ресторанів, а поки що хочу навчитися готувати японський десерт моті.
"Де б не була, а вдома – найкраще! "
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
